Аріпіпразол Ауровітас

Польща
Торгова назва Аріпіпразол Ауровітас
Форма випуску таблетки
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100381565

Інструкція, вкладена до упаковки: Інформація для користувача

Аріпіпразол Ауровітас, 15 мг, таблетки
Аріпіпразол Ауровітас, 30 мг, таблетки
аріпіпразол
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
  • Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
  • Цей лікарський засіб призначено виключно для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

  1. Що таке лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Аріпіпразол Ауровітас
  3. Як застосовувати лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас і для чого його застосовують

Аріпіпразол Ауровітас містить діючу речовину аріпіпразол і належить до групи лікарських засобів
протипсихотичного дії. Засіб застосовують для лікування дорослих та підлітків у віці 15 років і
старших, які хворіють на шизофренію — захворювання, яке характеризується такими симптомами, як: бачення,
чуття та чуття речей, яких у дійсності не існує, надмірна підозріливість, переконання, що суперечать
дійсності, хаотична мова та поведінка, а також емоційне оніміння. Пацієнти з цими симптомами можуть
також відчувати сум, тривогу або напругу, а також мати почуття провини.
Аріпіпразол застосовують для лікування дорослих та підлітків у віці 13 років і старших, у яких
захворювання характеризується симптомами, такими як: збудження, надмірна енергія, знижена
потреба у сні порівняно зі звичайним, дуже швидка мова, гонка думок і часом дуже сильна дратівність. У дорослих цей лікарський засіб також запобігає рецидиву вищезазначених симптомів у пацієнтів, які позитивно відреагували на лікування аріпіпразолом.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Аріпіпразол Ауровітас

Коли не застосовувати лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас

  • якщо пацієнт має алергію на аріпіпразол або будь-який із інших компонентів цього лікарського засобу (перерахованих у розділі 6).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Аріпіпразол Ауровітас необхідно обговорити це з лікарем:
Під час лікування аріпіпразолом повідомлялося про виникнення думок і поведінки, спрямованих на самогубство. Необхідно негайно повідомити лікаря про виникнення думок або почуттів, пов’язаних із заподіянням шкоди собі.
Перед початком лікування лікарським засобом Аріпіпразол Ауровітас слід повідомити лікаря, якщо у пацієнта:

  • високий рівень цукру в крові (характерні симптоми: надмірна спрага, виділення великої кількості сечі, підвищений апетит і відчуття слабкості) або цукровий діабет у сімейному анамнезі
  • напади (епілепсія), що може означати, що лікар, який лікує, захоче уважно спостерігати за станом пацієнта
  • непрохані, нерегулярні рухи м’язів, особливо м’язів обличчя
  • захворювання серцево-судинної системи (захворювання серця та судин), захворювання серцево-судинної системи в сімейному анамнезі, інсульт або «мікроінсульт», неправильний кров’яний тиск
  • тромби або утворення тромбів у сімейному анамнезі, оскільки застосування протипсихотичних засобів пов’язане з утворенням тромбів у крові
  • залежність від азартних ігор у минулому.

Якщо пацієнт помічає збільшення маси тіла, виникнення нетипових рухів, сонливість, яка ускладнює повсякденну діяльність, будь-які труднощі під час ковтання або симптоми алергії, він повинен повідомити про це лікареві.
Якщо у пацієнта похилого віку спостерігається деменція (втрата пам’яті та інших розумових здібностей), пацієнт, його опікун або родич повинні повідомити лікареві, чи був коли-небудь у пацієнта інсульт або «мікроінсульт».
Необхідно негайно повідомити лікареві про виникнення думок або почуттів, пов’язаних із заподіянням шкоди собі. Під час лікування аріпіпразолом повідомлялося про виникнення думок і поведінки, спрямованих на самогубство.
Необхідно негайно повідомити лікареві, якщо у пацієнта виникає м’язова ригідність або ригідність із високою температурою, пітливістю, порушеннями свідомості або дуже швидким або нерегулярним серцебиттям.
Якщо пацієнт або його сім’я чи опікун помічають, що пацієнт починає відчувати бажання або прагнення поводитися нетипово, і що він не може протистояти імпульсу, прагненню або спокусі вчинити дії, які можуть зашкодити йому або іншим, вони повинні повідомити про це лікареві.
Зазначені явища називаються розладами контролю імпульсів і можуть проявлятися поведінкою, такою як патологічна залежність від азартних ігор, надмірне обжерливість або надмірна потреба витрачати гроші, надмірне сексуальне бажання або збільшення частоти та інтенсивності думок або відчуттів сексуального характеру.
Лікар може вважати за доцільне змінити дозу або припинити застосування лікарського засобу.
Аріпіпразол може спричиняти сонливість, зниження кров’яного тиску при підйомі, запаморочення та зміни в здатності рухатися та утримувати рівновагу, що може призводити до падіння. Необхідно дотримуватися обережності, особливо у разі пацієнтів похилого віку або ослаблених.
Діти та підлітки
Не слід застосовувати цей лікарський засіб дітям і підліткам віком до 13 років. Невідомо, чи є застосування лікарського засобу безпечним і ефективним для цих пацієнтів.
Аріпіпразол Ауровітас і інші лікарські засоби
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати, включаючи ті, що відпускаються без рецепта.
Лікарські засоби, що знижують кров’яний тиск: Аріпіпразол Ауровітас може посилювати дію засобів, що знижують кров’яний тиск. Якщо пацієнт приймає лікарські засоби, що знижують кров’яний тиск, він повинен повідомити про це лікареві.
Застосування лікарського засобу Аріпіпразол Ауровітас разом з іншими лікарськими засобами може вимагати зміни дози Аріпіпразолу Ауровітас. Особливо важливо повідомити лікареві про прийом:

  • лікарських засобів, що застосовуються для лікування порушень серцевого ритму (наприклад, хінідин, аміодарон, флекаїнід)
  • антидепресантів або рослинних засобів, що застосовуються для лікування депресії та тривоги (наприклад, флуоксетин, пароксетин, венлафаксин, звіробій)
  • протигрибкових засобів (наприклад, кетоконазол, ітраконазол)
  • лікарських засобів, що застосовуються для лікування інфекції ВІЛ (наприклад, ефавіренз, невірапін, інгібітори протеази, наприклад, індинавір, ритонавір)
  • протисудорожних засобів, що застосовуються для лікування епілепсії (наприклад, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал)
  • певні антибіотики, що застосовуються для лікування туберкульозу (ріфабутин, рифампіцин).

Прийом цих лікарських засобів може збільшити ризик виникнення небажаних симптомів або зменшити дію лікарського засобу Аріпіпразол Ауровітас. Якщо у пацієнта виникають будь-які нетипові симптоми під час прийому цих лікарських засобів разом з Аріпіпразолом Ауровітас, необхідно повідомити про це лікареві.
Лікарські засоби, що підвищують рівень серотоніну, зазвичай застосовуються при захворюваннях, таких як депресія, загальний тривожний розлад, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) і соціальна фобія, а також мігрень і біль:

  • триптани, ترامадол і триптофан, що застосовуються для лікування захворювань, таких як депресія, загальний тривожний розлад, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) і соціальна фобія, а також мігрень і біль
  • селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), такі як пароксетин і флуоксетин, що застосовуються для лікування депресії, ОКР, панічних атак і тривоги
  • інші антидепресанти (наприклад, венлафаксин і триптофан), що застосовуються для лікування тяжкої депресії
  • трициклічні антидепресанти (наприклад, кломіпрамін і амітриптилін), що застосовуються для лікування депресії
  • звіробій (Hypericum perforatum), що застосовується як рослинний засіб при легкій депресії
  • знеболювальні засоби (наприклад, ترامадол і петидин), що застосовуються для полегшення болю
  • триптани (наприклад, суматриптан і золмітріптан), що застосовуються для лікування мігрені.

Прийом цих лікарських засобів може збільшити ризик виникнення небажаних симптомів. Якщо у пацієнта виникають будь-які нетипові симптоми під час прийому цих лікарських засобів разом з Аріпіпразолом Ауровітас, необхідно звернутися до лікаря.
Застосування лікарського засобу Аріпіпразол Ауровітас разом з їжею, напоями та алкоголем
Лікарський засіб можна приймати незалежно від прийому їжі.
Слід уникати вживання алкоголю.
Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
У новонароджених, матері яких приймали аріпіпразол у третьому триместрі (останні 3 місяці вагітності), можуть виникнути такі симптоми: тремтіння, м’язова ригідність і (або) слабкість, сонливість, збудження, труднощі з диханням та труднощі, пов’язані з сосанням. Якщо ви помітили такі симптоми у власної дитини, необхідно звернутися до лікаря.
Якщо пацієнтка приймає лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас, лікар обговорить з нею, чи слід годувати груддю, враховуючи користь від лікування та користь від годування дитини груддю.
Не слід приймати цей лікарський засіб і годувати дитину груддю. Необхідно проконсультуватися з лікарем щодо найкращих методів годування дитини, якщо пацієнтка приймає цей лікарський засіб.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Під час лікування цим лікарським засобом можуть виникати запаморочення та порушення зору (див. розділ 4).
Це слід враховувати під час виконання діяльності, що вимагає повної уваги, наприклад, під час керування транспортними засобами або обслуговування механізмів.
Лікарський засіб Аріпіпразол Ауровітас містить моногідрат лактози, натрій, аспартам, пропіленгліколь та бензиловий спирт
Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Якщо у пацієнта раніше діагностували непереносимість певних цукрів, він повинен звернутися до лікаря перед прийомом лікарського засобу.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лікарський засіб вважається «безсольовим».
Аріпіпразол Ауровітас, 15 мг містить 1,5 мг аспартаму в кожній таблетці.
Аріпіпразол Ауровітас, 30 мг містить 3 мг аспартаму в кожній таблетці.
Аспартам є джерелом фенілаланіну. Може бути шкідливим для пацієнтів із фенілкетонурією. Це рідкісне генетичне захворювання, при якому фенілаланін накопичується в організмі через його неправильне виведення.
Аріпіпразол Ауровітас 15 мг містить 0,0054 мг бензилового спирту в кожній таблетці.
Аріпіпразол Ауровітас 30 мг містить 0,0108 мг бензилового спирту в кожній таблетці.
Бензиловий спирт може спричиняти алергічні реакції. Пацієнти з захворюваннями печінки або нирок, вагітні жінки або жінки, що годують груддю, повинні звернутися до лікаря перед застосуванням лікарського засобу, оскільки велика кількість бензилового спирту може накопичуватися в їхньому організмі та спричиняти небажані ефекти (так звану метаболічну ацидозу).

3. Як застосовувати ліки Аріпіпразол Ауровітас

Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі будь-яких сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Аріпіпразол Ауровітас доступний у вигляді таблеток 15 мг та 30 мг. Для застосування доз, які не можна отримати
за допомогою цього препарату, слід використовувати відповідний доступний у торгівлі лікарський засіб, що містить аріпіпразол.
Слід звернутися до лікаря, який веде лікування.
Рекомендована доза препарату для дорослих — 15 мг один раз на добу. Однак лікар може призначити меншу
або більшу дозу, але не більшу, ніж 30 мг на добу.
Застосування у дітей та підлітків
Прийом лікування можна розпочати з малої дози аріпіпразолу у вигляді перорального розчину (рідкого). Дозу
можна поступово збільшувати до рекомендованої дози для підлітків, яка становить 10 мг один раз на добу.
Однак лікар, який веде лікування, може призначити меншу або більшу дозу, максимум до 30 мг на добу.
Якщо здається, що дія аріпіпразолу надто сильна або надто слабка, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Аріпіпразол Ауровітас слід приймати щодня о той самий час. Неважливо, чи приймається таблетка під час їжі чи без їжі.
Таблетку слід ковтати цілком і запивати водою.
Навіть якщо пацієнт відчуває поліпшення самопочуття, не слід змінювати дозу або припиняти прийом аріпіпразолу без попереднього узгодження з лікарем, який веде лікування.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Аріпіпразол Ауровітас
У разі прийому більшої дози аріпіпразолу, ніж призначив лікар (або якщо хтось інший прийняв певну кількість ліків Аріпіпразол Ауровітас, які не були йому призначені), слід негайно звернутися до лікаря, який веде лікування. Якщо неможливо швидко зв’язатися з лікарем, слід відразу відправитися до найближчої лікарні, взявши з собою упаковку препарату.
У пацієнтів, які прийняли надмірну дозу аріпіпразолу, спостерігалися такі симптоми:

  • прискорене серцебиття, збудження/агресія, проблеми з мовою;
  • незвичайні рухи тіла (особливо обличчя або язика) та зниження свідомості.

Інші симптоми можуть включати:

  • гострий стан сплутаності свідомості, напади епілепсії (судоми), блювоту, одночасне виникнення гарячки, прискореного дихання, надмірного потовиділення;
  • м’язову ригідність та сонливість або в’ялість, уповільнене дихання, задихання, високий або низький артеріальний тиск, нерегулярний серцевий ритм.

Якщо у пацієнта виникли будь-які з перелічених вище симптомів, слід негайно звернутися до лікаря або в лікарню.
Пропуск прийому препарату Аріпіпразол Ауровітас
Якщо доза була пропущена, пацієнт повинен прийняти її, як тільки згадає. Не слід приймати дві дози в один день.
Припинення застосування препарату Аріпіпразол Ауровітас
Не можна припиняти лікування, навіть якщо пацієнт почувається краще.
Дуже важливо приймати препарат Аріпіпразол Ауровітас згідно з рекомендаціями лікаря та протягом періоду, який визначив лікар.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.

Часті побічні ефекти (можуть стосуватися більше ніж 1 із 10 пацієнтів):

  • цукровий діабет,
  • порушення сну,
  • почуття тривоги,
  • почуття нервозності та неможливість спокійно сидіти або стояти,
  • акатизія (внутрішнє відчуття тривоги та примус до постійних рухів),
  • неконтрольоване тремтіння, рухи зі спазмами або вигинання,
  • тремор,
  • головний біль,
  • втому,
  • сонливість,
  • почуття порожнечі в голові,
  • дрожання зображення та нечітке бачення,
  • зменшення кількості випорожнень або труднощі з випорожненням,
  • диспепсія,
  • нудоту,
  • надмірне виділення слини,
  • блювоту,
  • почуття втоми.

Нечасті побічні ефекти (можуть стосуватися менше ніж 1 із 100 пацієнтів):

  • підвищення рівня пролактину в крові,
  • надмірна концентрація цукру в крові,
  • депресія,
  • зміни у сфері сексуальності або надмірна зацікавленість сексом,
  • неконтрольовані рухи рота, язика та кінцівок (пізня дискінезія),
  • порушення м’язів, що призводять до скручувальних рухів (дистонія),
  • синдром неспокійних ніг,
  • подвійне бачення,
  • підвищена чутливість очей до світла,
  • прискорене серцебиття,
  • зниження артеріального тиску у вертикальному положенні, що призводить до запаморочення, почуття порожнечі в голові або втрати свідомості,
  • ікоту.

Наступні побічні ефекти були повідомлені після введення аріпіпразолу в оральній формі в медичну практику, але частота їх виникнення невідома:

  • зниження кількості білих кров’яних клітин,
  • зниження кількості тромбоцитів,
  • алергічні реакції (наприклад, набряк порожнини рота, язика, обличчя та горла, свербіж, висип),
  • розвиток цукрового діабету або загострення його перебігу, кетоацидоз (наявність кетонових тіл у крові та сечі) або кома,
  • високий рівень цукру в крові,
  • низький рівень натрію в крові,
  • втрата апетиту (анорексія),
  • зниження маси тіла,
  • збільшення маси тіла,
  • суїцидальні думки, спроби самогубства та реалізовані самогубства,
  • почуття агресії,
  • збудження,
  • нервозність,
  • одночасне виникнення гарячки, м’язової скрути, прискореного дихання, пітливості, обмеження свідомості та раптових змін тиску та частоти серцевих скорочень, втрата свідомості (зловісний нейролептичний синдром),
  • судоми,
  • серотоніновий синдром (реакція, що може спричиняти почуття надзвичайної радості, сонливість, неукладність рухів, тривогу, особливо рухову, почуття алкогольного сп’яніння, гарячку, пітливість або м’язову скруту),
  • порушення мовлення,
  • фіксація очних яблук у певному положенні,
  • раптову нез’ясовану смерть,
  • життєво небезпечний нерегулярний серцевий ритм,
  • серцевий напад (інфаркт міокарда),
  • уповільнене серцебиття,
  • тромби у венах, особливо у венах ніг (симптоми включають набряк, біль і почервоніння ніг), які можуть поширюватися по судинах до легень, спричиняючи біль у грудях та труднощі з диханням (якщо у пацієнта виникли будь-які з цих симптомів, він повинен негайно звернутися до лікаря),
  • підвищений артеріальний тиск,
  • втрату свідомості,
  • випадкове захлинання їжею з ризиком розвитку пневмонії,
  • спазми м’язів навколо голосових зв’язок, спазми ротової частини горла,
  • панкреатит,
  • труднощі з ковтанням,
  • діарею,
  • дискомфорт у черевній порожнині,
  • дискомфорт у шлунку,
  • печінкову недостатність,
  • гепатит,
  • жовтяницю шкіри та білих оболонок очей,
  • неправильні результати печінкових тестів,
  • шкірний висип,
  • підвищену чутливість шкіри до світла,
  • алопецію,
  • надмірну пітливість,
  • тяжкі алергічні реакції, такі як лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (синдром DRESS). Синдром DRESS спочатку нагадує грипоподібні симптоми з висипом на обличчі, а потім виникає висип на інших частинах тіла, висока гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, підвищення активності печінкових ферментів (виявляється при аналізах крові) та підвищений рівень певного типу білих кров’яних клітин (еозинофілія),
  • неправильний розпад м’язів, що призводить до порушень функції нирок,
  • біль у м’язах,
  • скруту,
  • мимовільне сечовипускання,
  • труднощі з сечовипусканням,
  • абстинентний синдром у новонароджених у разі впливу препарату під час вагітності,
  • тривалий і (або) болючий ерекцію,
  • труднощі з регулюванням базової температури тіла або перегрівання,
  • біль у грудях,
  • набряк рук, щиколоток або стоп,
  • у крові: коливання рівня цукру в крові, підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну, підвищення активності креатинкінази,
  • неможливість стримати імпульс, бажання або спокусу вчинити дію, що може нашкодити пацієнту або іншим, включаючи поведінку, таку як:
    • сильний імпульс до надмірної гри в азартні ігри, незважаючи на серйозні особисті або сімейні наслідки,
    • зміни або збільшення зацікавленості сексуальністю та поведінку, що викликає занепокоєння пацієнта або інших, наприклад, посилене сексуальне бажання,
    • неконтрольоване надмірне купівельство або витрачання грошей,
    • неконтрольоване обжерливість (споживання великої кількості їжі за короткий час) або компульсивне їдання (споживання більше їжі, ніж зазвичай, і більше, ніж потрібно для насичення),
    • імпульс до бродяжництва. Якщо у пацієнта виникають такі види поведінки, він повинен повідомити про це лікареві, який обговорить з пацієнтом способи лікування або зменшення цих симптомів.

У літніх пацієнтів із деменцією, які приймають аріпіпразол, було описано більше випадків, що закінчилися смертю. Крім того, були зафіксовані випадки інсульту або «міні-інсультів».

Додаткові побічні ефекти у дітей та підлітків

У підлітків віком 13 років та старших виникали побічні ефекти подібної частоти та характеру, як у дорослих, за винятком сонливості, неконтрольованих судомів або раптових рухів м’язів, рухової тривоги та втоми, які виникають дуже часто (частіше, ніж у 1 пацієнта з 10), а також болю в верхній частині живота, сухості в роті, прискореного серцебиття, збільшення маси тіла, підвищення апетиту, тремору м’язів, неконтрольованих рухів кінцівок та запаморочення, особливо під час піднімання з лежачого або сидячого положення, які виникають часто (частіше, ніж у 1 пацієнта з 100).

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо виникають будь-які небажані симптоми, включаючи будь-які побічні ефекти, не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: +48 22 49-21-301, факс: +48 22 49-21-309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl

Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.

Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Аріпіпразол Ауровітас

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці, яке не видно.
Особливих рекомендацій щодо зберігання ліків не існує.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистрі після:
„Термін придатності (EXP)”. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така поведінка допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Аріпіпразол Ауровітас
Діючою речовиною ліків є аріпіпразол.
Аріпіпразол Ауровітас, 15 мг: кожна таблетка містить 15 мг аріпіпразолу.
Аріпіпразол Ауровітас, 30 мг: кожна таблетка містить 30 мг аріпіпразолу.
Інші складові: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна (Е 460), натрію кроскармелоза,
кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), магнію стеарат (Е 470b), ароматизатор
ванильний (включає мальтодекстрин, гуму арабську (Е414), гліколь пропіленовий, спирт бензиловий та
ароматизатор ванильний), заліза оксид жовтий (Е 172) (Аріпіпразол Ауровітас, 15 мг) або заліза оксид
червоний (Е 172) (Аріпіпразол Ауровітас, 30 мг).
Як виглядають ліки Аріпіпразол Ауровітас і що містить упаковка
Аріпіпразол Ауровітас, 15 мг: таблетки жовті, круглі, плоскі та гладкі з обох боків.
Аріпіпразол Ауровітас, 30 мг: таблетки рожеві, круглі, плоскі та гладкі з обох боків.
Ліки Аріпіпразол Ауровітас доступні в блистерах із фольги ОРА/Алюміній/ПВХ/Алюміній,
упакованих у картонні коробки, що містять 28 і 56 таблеток.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальний суб’єкт
Aurovitas Pharma Polska Sp. z o.o.
вул. Сократа 13D, локал 27
01-909 Варшава
Польща
тел.: +48 22 311 20 00
Виробник
Rontis Hellas Medical and Pharmaceutical Products S.A.
P.O. Box 3012 Larisa Industrial Area
41004 Larisa
Греція
Genepharm S.A.
18th km Marathonos Avenue,
15351 Pallini Attiki
Греція