Амікацин Б.Браун

Інструкція для пацієнта

Амікацин Б.Браун, 2,5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун, 5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун, 10 мг/мл, розчин для інфузій
Amikacinum
Перед застосуванням лікувального засобу уважно прочитайте увесь текст інструкції, оскільки він містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• При виникненні будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Амікацин Б.Браун і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікувального засобу Амікацин Б.Браун
3. Як застосовувати лікувальний засіб Амікацин Б.Браун
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лікувальний засіб Амікацин Б.Браун
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Амікацин Б.Браун і для чого його застосовують

Лікувальний засіб Амікацин Б.Браун належить до групи ліків, які називаються антибіотиками. Він застосовується для
лікування тяжких інфекцій, спричинених бактеріями, чутливими до діючої речовини — амікацину.
Амікацин належить до групи речовин, що називаються аміноглікозидами.
Пацієнту може бути призначено амікацин для лікування таких захворювань:

• інфекції легень і нижніх дихальних шляхів, що виникають під час стаціонарного лікування, у тому числі тяжке пневмонія;
• інфекції в межах черевної порожнини, у тому числі перитоніт;
• ускладнені та рецидивуючі інфекції нирок, сечових шляхів і сечового міхура;
• інфекції шкіри та м'яких тканин, у тому числі тяжкі опіки;
• бактеріальний ендокардит;
• інфекції після операцій черевної порожнини.

Амікацин Б.Браун також можна застосовувати для лікування пацієнтів, у яких виникло запалення внутрішніх органів, пов’язане з будь-якою з вищезазначених інфекцій, або у яких підозрюється наявність такої пов’язаності.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Амікацин Б.Браун

Коли не застосовувати лікарський засіб Амікацин Б.Браун

• Якщо пацієнт має алергію (підвищену чутливість) до амікацину, інших подібних речовин (інших аміноглікозидів) або будь-якого з інших складових цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Амікацин Б.Браун слід проконсультуватися з лікарем.
Необхідно дотримуватися особливої обережності під час застосування лікарського засобу Амікацин Б.Браун, якщо пацієнт:

• має порушення функції нирок,
• має порушення слуху,
• має нервово-м’язові порушення, такі як міастенія (особливий тип слабкості м’язів),
• хворіє на хворобу Паркінсона,
• якщо у пацієнта або членів його родини спостерігається захворювання, пов’язане з мітохондріальними мутаціями (генетичне захворювання) або втрата слуху, спричинена застосуванням антибіотиків, рекомендується повідомити про це лікаря або фармацевта перед прийомом аміноглікозиду; деякі мітохондріальні мутації можуть підвищувати ризик втрати слуху після застосування цього лікарського засобу. Перед введенням лікарського засобу Амікацин Б.Браун лікар може рекомендувати проведення генетичних досліджень,
• раніше лікувався іншим антибіотиком, подібним до амікацину. У кожному з цих випадків лікар дотримуватиметься особливої обережності.

Якщо пацієнта стосується будь-який із наведених нижче чинників, існує більший ризик шкідливої дії лікарського засобу на слух або нерви:

• послаблена функція нирок,
• похилий вік (≥60 років),
• дегідратація,
• застосування великих доз цього лікарського засобу,
• тривалість лікування понад 5–7 днів, навіть у пацієнтів, які вже одужали.

Першими симптомами шкідливої дії на слух або нерви, що виникають після введення цього лікарського засобу, можуть бути:

• проблеми з чутливістю до високих звуків (глухота, що охоплює високі частоти),
• запаморочення,
• відчуття оніміння та поколювання шкіри, судоми м’язів, напади.

Після введення лікарського засобу може виникнути зупинка дихання (параліч дихальних м’язів) та пригнічення функції нервів і пов’язаних із ними м’язів (блокада нервово-м’язової передачі).
У такій ситуації лікар застосує відповідне лікування.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку лікар особливу увагу приділятиме функції нирок. Лікар може провести кілька тестів, щоб переконатися, що не виникло шкідливої дії на нирки, оскільки у пацієнтів похилого віку ризик порушення функції нирок є вищим.
Діти
Необхідно дотримуватися обережності також під час застосування лікарського засобу у недоношених або новонароджених, що народилися вчасно, через незрілу функцію нирок.
Під час лікування цим лікарським засобом лікар уважно спостерігатиме за пацієнтом, особливо звертаючи увагу на слух і функцію нирок.
У пацієнта будуть контролювати:

• функцію нирок, особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю або симптомами ниркової недостатності, що виникли під час лікування,
• слух,
• концентрацію амікацину в крові (за необхідності).

Якщо у пацієнта виникнуть або погіршаться симптоми ниркової недостатності, лікар зменшить добові дози та (або) подовжить інтервали між окремими дозами. Якщо виникне тяжка ниркова недостатність, введення амікацину буде припинено.
Лікування амікацином слід припинити також у разі появи шуму в вухах або глухоти.
Якщо під час операції рани пацієнта промивають розчинами, що містять амікацин або подібний антибіотик, це буде враховано під час обчислення дози амікацину.
Лікарський засіб Амікацин Б.Браун та інші ліки
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Шкідлива дія амікацину на нирки та слуховий нерв може посилюватися під впливом:

• інших антибіотиків, подібних до амікацину (наприклад, канаміцин, паромоміцин),
• інших речовин, що використовуються для лікування інфекцій, таких як бацилратцин, амфотерицин B, цефалоспорини, ванкоміцин, поліміксини (поліміксин B, колістин), віоміцин,
• протиракових засобів: карбоплатина (у великих дозах), цисплатина, оксаліплатина (особливо, якщо раніше у пацієнта виникали порушення функції нирок),
• речовин, що пригнічують небажані імунні реакції: циклоспорин, такролімус,
• швидкодіючих сечогінних засобів: фуроземід або етакринова кислота (що може призвести до ушкодження слуху, оскільки недостатність рідини в організмі призводить до високої концентрації амікацину),
• метоксифлурану, що використовується для знеболення: анестезіолог повинен знати, що пацієнт отримував або отримує амікацин або подібний антибіотик перед застосуванням знеболення метоксифлураном (знеболювальний газ), і за можливості уникати цього газу через підвищений ризик тяжкого ушкодження нирок або нервів.

Якщо необхідно застосовувати амікацин разом із вищезазначеними речовинами, будуть проводитися часті та ретельні перевірки слуху та функції нирок. Якщо амікацин застосовується разом із швидкодіючими сечогінними засобами, буде контролюватися водний баланс.
Сумісне лікування амікацином і м’язовими розслаблювальними засобами або іншими речовинами, що діють на м’язи та нерви
Лікар особливо уважно спостерігатиме за пацієнтом, якщо пацієнт отримує амікацин разом із м’язовими розслаблювальними засобами (такими як сукцинохолін, декаметоній, атракуріум, рокуроніум, вецуроніум), великою кількістю крові з речовиною, що запобігає згортанню (цитратом), або знеболювальними засобами: може виникнути зупинка дихання (параліч дихальних м’язів).
Якщо пацієнт лікується амікацином, необхідно повідомити про це анестезіолога перед операцією через ризик значного посилення нервово-м’язової блокади. Якщо аміноглікозиди спричинять нервово-м’язову блокаду, її можна усунути за допомогою солей кальцію.
Індометацин
У новонароджених, які отримують амікацин і індометацин (протизапальний та знеболювальний засіб) одночасно, концентрація амікацину в крові буде ретельно контролюватися. Індометацин може спричинити збільшення концентрації амікацину в крові.
Бісфосфонати
Застосування разом із бісфосфонатами (що використовуються для лікування остеопорозу та подібних захворювань) пов’язане з високим ризиком зниження концентрації кальцію в крові (гіпокальціємія).
Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, їй слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Якщо пацієнтка вагітна, цей лікарський засіб буде застосовуватися лише у разі абсолютної необхідності.
Годування груддю
Хоча малоймовірно, що амікацин буде всмоктуватися з кишечника дитини, яку годують грудьми, лікар уважно оцінить, чи слід припинити годування грудьми чи лікування амікацином.
Фертильність
Дослідження на тваринах не виявили жодного впливу на фертильність.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Дослідження щодо впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилися. Якщо пацієнт отримує лікарський засіб в амбулаторних умовах, йому рекомендується дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами та роботи з механізмами через можливі побічні ефекти, такі як запаморочення та порушення рівноваги.
Важливі відомості про деякі складові лікарського засобу Амікацин Б.Браун
Цей лікарський засіб містить 354 мг натрію у вигляді солі (головний складник кухонної солі) на 100 мл розчину, що відповідає 17,7% рекомендованої максимальної добової дози натрію для дорослих.

3. Як застосовувати ліки Амікацин Б.Браун

Ліки Амікацин Б.Браун вводять крапельно безпосередньо у вену (внутрішньовенна інфузія). Вміст
однієї флакону вводять протягом 30–60 хвилин.
Тривалість лікування
Зазвичай лікування амікацином застосовують протягом 7–10 днів, а довше — лише при тяжких та ускладнених
інфекціях. Ефект лікування зазвичай помітний через 24–48 годин; якщо цього не відбувається, може
знадобитися зміна препарату. У такому разі лікар оцінить стан пацієнта та вирішить, чи потрібно
змінювати терапію.
Дозу, що відповідає конкретному пацієнтові, визначає лікар. Нижче наведено зазвичай застосовувані дози.
Дозування у пацієнтів із нормальною функцією нирок

• Дорослі та підлітки віком понад 12 років (маса тіла понад 33 кг): зазвичай застосовують дозу 15 мг амікацину на кг маси тіла (м.т.) на 24 години, яку вводять одноразово або поділено на дві рівні дози: 7,5 мг на кг м.т. кожні 12 годин. Максимально можна вводити до 1,5 грама на добу протягом короткого часу, якщо абсолютно необхідно застосовувати такі великі дози і якщо можливе ретельне та постійне спостереження за пацієнтом під час лікування.
• Немовлята, малі діти та діти: одноразова добова доза амікацину становить від 15 до 20 мг/кг м.т. або доза 7,5 мг/кг м.т. кожні 12 годин.
• Дозування у новонароджених: початкова доза становить 10 мг амікацину на кг м.т., а через 12 годин вводять 7,5 мг амікацину на кг м.т. Лікування продовжують, вводячи 7,5 мг амікацину на кг м.т. кожні 12 годин.
• Дозування у недоношених дітей: 7,5 мг амікацину на кг м.т. кожні 12 годин.

Однак це не стосується пацієнтів із послабленим імунітетом, нирковою недостатністю, муковисцидозом,
асцитом, ендокардитом, поширеними опіками (уражують більше 20% шкіри), літніх пацієнтів та вагітних жінок.
Під час лікування концентрація амікацину в крові буде ретельно контролюватися, а доза — точно
узгоджуватися.
Дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок
Якщо у пацієнтів виникають порушення функції нирок, концентрація амікацину в крові та функція
нирок будуть періодично ретельно контролюватися для правильного узгодження дози.
Лікар знає, як розрахувати дозу, яку слід ввести пацієнтові.
Дозування у пацієнтів, які піддаються гемодіалізу або перитонеальному діалізу
У разі цієї групи пацієнтів може знадобитися зміна дози амікацину. Лікар переконається, чи
була визначена правильна доза для пацієнта.
Літні пацієнти
Для досягнення терапевтичних концентрацій у плазмі у літніх пацієнтів може знадобитися застосування
менших доз амікацину, ніж у молодших пацієнтів. Коли це можливо, буде оцінюватися функція нирок і — за необхідності — коригуватися доза.
Пацієнти із значним надлишком маси тіла
У цих пацієнтів дозу розраховують на основі ідеальної маси тіла з додаванням 40% надлишку
маси. Пізніше дозу можна скоригувати залежно від концентрації амікацину в крові. Лікар не
введе дозу більшу, ніж 1,5 г амікацину на добу.
Пацієнти з асцитом
Слід вводити вищі дози для досягнення відповідних рівнів препарату в крові.
Застосування дози, що перевищує рекомендовану, препарату Амікацин Б.Браун
Передозування може призвести до ураження нирок і слухових нервів або м’язового паралічу.
У такому разі інфузію амікацину припинять, а також можуть застосовуватися процедури, що
видаляють препарат із крові (діаліз, гемофільтрація). У новонароджених можна розглянути можливість
обмінного переливання крові, однак перед початком такого лікування слід проконсультуватися з фахівцем.
Якщо виникне нервово-м’язовий блок із зупинкою дихання, лікар застосує всі необхідні методи лікування. Для усунення м’язового паралічу можна застосувати солі кальцію (наприклад, у вигляді глюконату або лактобіонату у 10–20% розчині). У разі апнеї може знадобитися механічна підтримка дихання.
У разі будь-яких сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, Амікацин Б.Браун може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Амікацин (і всі інші подібні речовини) може токсично впливати на слуховий нерв і нирки, а також блокувати нервово-м’язову провідність. Такі ефекти найчастіше спостерігаються у пацієнтів:

• з порушеннями функції нирок,
• які отримують інші ліки, що також шкідливо впливають на слуховий нерв і нирки,
• які отримують надмірні дози або довготривале лікування.

Побічні ефекти, які можуть виникнути під час лікування, перераховані нижче за абсолютною частотою виникнення.
Наведені нижче небажані симптоми можуть бути серйозними і вимагати негайного лікування.
Дуже рідко (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів):

• пригнічення дихання (параліч дихальних м’язів).

Частота невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):

• алергічні реакції, включаючи шок,
• глухота (незворотна),
• гостра ниркова недостатність, ураження нирок,
• параліч.

Інші побічні ефекти
Нечасто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

• вторинна інфекція або колонізація стійкими мікроорганізмами,
• запаморочення, порушення рівноваги,
• нудота, блювота,
• ураження певних частин нирок (канальців нирок),
• висипання.

Рідко (можуть виникати у максимум 1 із 1000 пацієнтів):

• анемія, підвищення кількості певних типів білих кров’яних тілок (еозинофілія),
• свербіж, кропив’янка,
• низький рівень магнію в крові,
• головний біль, оніміння, тремтіння, порушення рівноваги,
• низький артеріальний тиск крові,
• біль у суглобах, неконтрольовані рухи м’язів,
• зниження виділення сечі, наявність у сечі альбуміну, білих і (або) червоних кров’яних тілок,
• підвищення рівня креатиніну та (або) інших азотовмісних сполук у крові (олігурія, азотемія),
• лікарська гарячка,
• сліпота або інші порушення зору*,
• шум у вухах (дзвін у вухах), незначна глухота (тугоухість).

* Цей лікарський засіб не призначений для застосування в оці. Повідомлялося про випадки сліпоти та відшарування сітківки після введення цього лікувального засобу в око.
Частота невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):

• наявність клітин у сечі,
• зупинка дихання, бронхоспазм.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних подій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів,
Al. Jerozolimskie 181C,
02-222 Варшава,
тел.: (22) 4921 301,
факс: (22) 4921 309,
вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl .
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за лікарський засіб.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікувального засобу.

5. Як зберігати ліки Амікацин Б.Браун

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей та непомітному місці.
Не застосовувати ліки Амікацин Б.Браун після закінчення терміну придатності, зазначеного на пляшці та зовнішній упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Спеціальних рекомендацій щодо зберігання цього лікарського засобу не існує.
Розчин для інфузій слід використати негайно.
Виключно для одноразового використання.
Усі не використані залишки препарату необхідно утилізувати.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не потрібні. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Амікацин Б.Браун

• Діючою речовиною лікарського засобу є амікацин.

1 мл лікарського засобу Амікацин Б.Браун, 2,5 мг/мл, розчин для інфузій містить 2,5 мг амікацину у
вигляді сульфату амікацину.
1 пляшка місткістю 100 мл містить 250 мг амікацину.
1 мл лікарського засобу Амікацин Б.Браун, 5 мг/мл, розчин для інфузій містить 5 мг амікацину у вигляді
сульфату амікацину.
1 пляшка місткістю 100 мл містить 500 мг амікацину.
1 мл лікарського засобу Амікацин Б.Браун, 10 мг/мл, розчин для інфузій містить 10 мг амікацину у
вигляді сульфату амікацину.
1 пляшка місткістю 100 мл містить 1000 мг амікацину.

• Крім того, лікарський засіб містить: натрію хлорид, натрію гідроксид (для корекції pH), воду для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Амікацин Б.Браун і що містить упаковка
Лікарський засіб Амікацин Б.Браун — це прозорий безбарвний розчин для інфузій.
Доступний у пляшках із поліетилену місткістю 100 мл.
Постачається в упаковках по 10 та 20 пляшок.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Суб'єкт, відповідальний за випуск,
B. Braun Melsungen AG
Carl-Braun-Strasse 1
34212 Melsungen
Німеччина
Тел.: +49-5661-71-0
Факс: +49-5661-71-4567
Виробник
B. Braun Medical S. A.
Carretera de Terrassa 121
08191 Rubí (Barcelona)
Іспанія
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під
такими назвами:
Австрія Амікацин Б.Браун 2,5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузій
Бельгія Амікацин Б.Браун 5 мг/мл
Розчин для інфузії, розчин для інфузії, розчин для інфузії
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл
Розчин для інфузії, розчин для інфузії, розчин для інфузії
Болгарія Амікацин Б. Браун 5 мг/мл інфузійний розчин
Амікацин Б. Браун 10 мг/мл інфузійний розчин
Чехія Амікацин Б.Браун 5 мг/мл
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл
Німеччина Амікацин Б.Браун 2,5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл, розчин для інфузій
Естонія Амікацин Б.Браун 5 мг/мл
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл
Греція Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузії
Франція Амікацин Б.Браун 2,5 мг/мл, розчин для інфузії
Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузії
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл, розчин для інфузії
Угорщина Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузії
Італія Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузії
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл, розчин для інфузії
Люксембург Амікацин Б.Браун 2,5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл, розчин для інфузій
Латвія Амікацин Б.Браун 5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл, розчин для інфузій
Польща Амікацин Б.Браун, 2,5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун, 5 мг/мл, розчин для інфузій
Амікацин Б.Браун, 10 мг/мл, розчин для інфузій
Словаччина Амікацин Б.Браун 5 мг/мл
Амікацин Б.Браун 10 мг/мл

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Нейротоксичність і ототоксичність
У пацієнтів, які лікуються аміноглікозидними антибіотиками, може виникнути токсична дія на
нервову систему, що проявляється ураженням вестибулярного нерва, а також двобічною дією на
слуховий нерв. Ризик ототоксичності, пов’язаний з дією аміноглікозидів, є вищим у пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають препарат більше ніж 5–7 днів, навіть
у пацієнтів, які вже одужали.
Першим симптомом є втрата слуху на високих частотах, яку можна виявити лише при аудіометричному обстеженні. Можуть виникати сильні запаморочення, що можуть свідчити про ураження вестибулярного нерва. Інші симптоми токсичної дії на нервову систему можуть включати відчуття оніміння та поколювання шкіри, судоми м’язів і напади епілепсії.
Збільшений ризик ототоксичності спостерігається у пацієнтів із мітохондріальними мутаціями ДНК
(особливо при заміні нуклеотиду 1555 A на G у гені rRNA 12S), навіть якщо концентрація аміноглікозидів у сироватці під час лікування знаходиться в рекомендованому діапазоні. У цих пацієнтів слід розглянути можливість застосування альтернативних методів лікування.
У пацієнтів із анамнезом значущих мутацій або глухоти, спричиненої аміноглікозидами, слід розглянути можливість застосування альтернативних методів лікування або генетичного тестування перед введенням препарату.
У пацієнтів, у яких під час лікування розвивається ураження вестибулокохлеарного нерва, можуть не виникати попереджувальні симптоми токсичної дії на восьмий черепний нерв, проте після завершення лікування може виникнути повна або часткова двобічна глухота або запаморочення, що призводять до інвалідності.
Ототоксична дія аміноглікозидів зазвичай є незворотною.
Токсична дія на нервово-м’язову провідність.
Під час лікування аміноглікозидами, незалежно від шляху введення, слід враховувати
можливість паралічу дихальних м’язів, особливо у пацієнтів, які одночасно отримують інші лікарські засоби, що блокують нервово-м’язову провідність. У разі виникнення блокади
нервово-м’язової провідності, введення солей кальцію може усунути параліч дихальних м’язів, проте може знадобитися механічна підтримка дихання. У лабораторних тварин, яким вводили високі дози амікацину, було продемонстровано наявність блокади нервово-м’язової провідності та паралічу м’язів.
Вплив на результати лабораторних тестів
Результати визначення концентрації креатиніну у сироватці можуть бути хибно завищеними, якщо одночасно вводяться цефалоспорини.
Взаємне інактивування амікацину та бета-лактамних антибіотиків може відбуватися також у пробах (наприклад, сироватці, спинномозковій рідині), взятих для визначення концентрації аміноглікозидів, що призводить до помилкових результатів. У зв’язку з цим пробы слід аналізувати негайно після взяття, зберігати після взяття в холодильнику або інактивувати бета-лактамний антибіотик шляхом додавання бета-лактамази. Інактивація аміноглікозидного антибіотика має клінічне значення лише у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок.
Контроль стану пацієнта
Необхідно ретельно спостерігати за функцією нирок і восьмого черепного нерва, особливо у пацієнтів із встановленим або підозрюваним на початку лікування порушенням функції нирок, а також у пацієнтів із початково нормальною функцією нирок, у яких під час лікування виникли симптоми порушення функції нирок. За можливості слід контролювати концентрацію амікацину у сироватці, щоб забезпечити його відповідну концентрацію та уникнути токсичної. Необхідно проводити дослідження сечі для виявлення зниження питомої ваги, підвищення виведення білка, а також клітин або циліндрів. Періодично слід визначати рівень сечовини в крові, концентрацію креатиніну у сироватці або кліренс креатиніну. За можливості слід провести серію аудіограм пацієнтам у віці, придатному для проведення обстеження, особливо пацієнтам із високим ризиком. Якщо виникнуть симптоми ототоксичності (запаморочення периферичного або центрального походження, шум у вухах або гострі звуки в вухах, втрата слуху) або нефротоксичності, необхідно припинити лікування або змінити дозування.
Несумісності лікарських засобів
Амікацин Б.Браун, 2,5 мг/мл, 5 мг/мл і 10 мг/мл, розчин для інфузії — це готові до застосування препарати. Їх не слід змішувати з будь-якими іншими лікарськими засобами; їх слід вводити окремо, відповідно до рекомендованої дози та способу введення.
Ні в якому разі не змішувати аміноглікозиди у розчині для інфузії з бета-лактамними антибіотиками (наприклад, пеніцилінами, цефалоспоринами), оскільки це може призвести до фізико-хімічної інактивації одного з препаратів.
Відомі хімічні несумісності з амфотерацином, тіазидними діуретиками, еритроміцином, гепарином, нітрофурантоїном, новобіоцином, фенітоїном, сульфадіазином, тіопентоном, хлортетрацикліном, вітаміном В і вітаміном С. Не змішувати амікацин з цими лікарськими засобами.
Інактивація, що виникає під час змішування аміноглікозидів і бета-лактамних антибіотиків, може зберігатися також у тих випадках, коли беруться проби для визначення концентрації антибіотиків у сироватці, і може призвести до значного заниження рівня та помилок у дозуванні, а внаслідок — до ризику токсичності. Такі проби слід швидко піддавати дослідженню та поміщати на лід або додавати бета-лактамазу.
Термін придатності
До відкриття
3 роки
Після першого відкриття ємності
З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Якщо він не буде використаний негайно, відповідальність за термін і умови зберігання перед застосуванням лежить на користувачеві. Як правило, не слід зберігати його довше 24 годин у температурному діапазоні від 2°C до 8°C.
Дозування
Точне введення дози лікарського засобу Амікацин Б.Браун, 2,5 мг/мл, 5 мг/мл, 10 мг/мл, розчин для інфузії, можливе лише при застосуванні інфузійної помпи.
Ця лікарська форма є готовою до застосування, розчин не слід розбавляти перед введенням і призначений виключно для одноразового використання.
Щоб уникнути передозування, особливо у дітей, слід вибрати найбільш відповідну з доступних концентрацій.
Об’єм розчину для інфузії у пацієнтів із нормальною функцією нирок

Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв)
Увага. Пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв) не рекомендується
введення амікацину один раз на добу.
У зв’язку з очікуваною кумуляцією амікацину у пацієнтів із порушенням функції нирок і
кліренсом креатиніну <60 мл/хв рекомендується зменшити дозу або збільшити інтервали між
послідовними дозами. У цій групі пацієнтів насичувальна доза становить 7,5 мг/кг маси тіла. Інтервали
між окремими дозами розраховують шляхом множення концентрації креатиніну в сироватці на 9.
Наприклад, якщо концентрація креатиніну становить 2 мг/100 мл, тоді одноразову дозу, рекомендовану
для даного пацієнта (7,5 мг/кг маси тіла), слід вводити кожні 2 × 9 = 18 годин.
У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю та відомим кліренсом креатиніну підтримувальна
доза, введена кожні 12 годин, розраховується за формулою:
кліренс креатиніну [мл/хв]
× доза амікацину 7,5 мг/кг маси тіла.
клірен游戏副本 креатиніну [мл/хв]
Значення, наведені в нижчепереліченій таблиці, можна вважати орієнтовними.

Щоб отримати повну інформацію про цей лікарський засіб, слід ознайомитися з
інструкцією з медичного застосування.