БУКЛЕТ-ІНСТРУКЦІЯ

Буклет-інструкція: інформація для пацієнта

Фуросемід Норідем 10 мг/мл розчин для ін’єкцій або інфузій

Лікарський засіб-еквівалент
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як вам буде введено цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

Зберігайте цей листок. Можливо, вам знадобиться прочитати його знову.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
Повідомте лікаря, фармацевта або медсестру, якщо виникнуть побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку. Див. розділ 4.

Зміст цього листка

Що таке Фуросемід Норідем і для чого він призначений
Що ви повинні знати перед застосуванням Фуросеміду Норідем
Як застосовують Фуросемід Норідем
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Фуросемід Норідем
Зміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Фуросемід Норідем і для чого його застосовують

Фуросемід належить до групи лікарських засобів, відомих як петльові діуретики (сприяють утворенню більшої кількості сечі).
Фуросемід Норідем призначають для лікування застійної серцевої недостатності, печінкового цирозу (незворотної фіброзної зміни печінки) або захворювань нирок, що супроводжуються затримкою рідини в організмі.
Його також застосовують при гіпертензії (підвищеному артеріальному тиску) як моно-терапію або у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами у пацієнтів із серцевою недостатністю або хронічним захворюванням нирок, а також при стійкій гіпертензії або у випадках, коли ліки першої лінії не забезпечують достатнього ефекту або не переносяться пацієнтом.
Внутрішньовенну дозу рекомендовано застосовувати тоді, коли потрібно термінове сечогінне діяння (швидке виведення надлишку рідини), наприклад, при легеневому набряку (надлишку рідини в легенях).

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Фуросеміду Норідем

Фуросемід Норідем не повинен застосовуватися,
якщо Ви маєте алергію на фуросемід або будь-який інший компонент цього лікарського засобу
(перелічені в розділі 6). Пацієнти, які мають алергію на сульфаніламіди (наприклад, антибіотики групи
сульфаніламідів або сульфанілуреї) та тіазидні діуретики загалом, можуть мати перехресну чутливість
до Фуросеміду Норідем,
якщо Ви страждаєте на гіповолемію (низький об’єм крові) або маєте дегідратацію,
якщо у Вас анурія, спричинена нирковою недостатністю, оскільки ці пацієнти не реагують на
Фуросемід Норідем,
якщо у Вас тяжка гіпокаліємія (низький рівень калію (K ) у крові) (див. розділ 4),
якщо у Вас тяжка гіпонатріємія (низький рівень натрію у крові),
якщо Ви перебуваєте в стані коми або передкомі, пов’язаному з гепатичною енцефалопатією (зниження функцій мозку, що виникає при тяжкій печінковій недостатності),
якщо у Вас ниркова недостатність, спричинена отруєнням лікарськими засобами, які можуть пошкодити
Ваші нирки або печінку,
якщо Ви годуєте грудьми. Щодо вагітності див. розділ «Попередження та застереження».

Попередження та застереження
Зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри перед прийомом Фуросеміду Норідем.
Необхідно забезпечити вільний відтік сечі. У пацієнтів із частковою обструкцією сечових шляхів
(наприклад, при проблемах із спорожненням сечового міхура, збільшенні простати або звуженні сечівника) підвищення продукції сечі може спричинити або погіршити порушення. Тому необхідне особливо ретельне спостереження за пацієнтами, особливо на початкових етапах лікування.
Лікування фуросемідом потребує регулярного медичного контролю. Особливо уважне спостереження необхідне, якщо пацієнт:

має гіпотензію (низький кров’яний тиск),
має підвищений ризик значного зниження кров’яного тиску (судини в серці або мозку надто вузькі),
має цукровий діабет (або може мати),
має підагру (запалення та болючі суглоби через підвищений рівень сечової кислоти),
має будь-які проблеми з печінкою або нирками,
має низький рівень білків у крові (гіпопротеїнемія), пов’язану, наприклад, з нефротичним синдромом (стан, при якому у сечі виявляється надмір білка), оскільки це може зменшити ефект ліків і збільшити ризик ураження слуху. Потрібно коригування дози.
якщо недоношений новонароджений повинен отримувати фуросемід, необхідно контролювати функцію нирок та проводити ниркову ультрасонографію, оскільки може розвинутися нефролітіаз. Також зростає ризик персистенції відкритого артеріального протоку (ВАП) (стан, при якому кров надходить у легені) та виникнення синдрому дихального дистресу у новонароджених (викликає труднощі дихання у новонароджених, чиї легені ще не повністю розвинулися).
якщо Ви похилого віку, приймаєте інші ліки, які можуть спричинити зниження кров’яного тиску, або маєте інші захворювання, що можуть впливати на Ваш кров’яний тиск. Під час лікування Фуросемідом Норідем рекомендовано ретельно контролювати концентрацію електролітів, особливо калію, кальцію, хлоридів, бікарбонату, та водно-сольовий баланс. Також необхідно регулярно контролювати рівень креатиніну та сечової кислоти в крові. Слід також контролювати вуглеводний обмін.

Особливо уважне спостереження необхідне для пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку
порушень електролітного балансу або при значній додатковій втраті рідини (наприклад, через блювоту, діарею або надмірне потовиділення). Будь-яку гіповолемію (низький об’єм крові) або дегідратацію, а також будь-які значні порушення кислотно-лужного та електролітного балансу, необхідно коригувати. Це може вимагати тимчасового припинення застосування Фуросеміду Норідем.
Існує можливість погіршення або активації системного червоного вовчака (СЧВ).

Фуросемід Норідем у комбінації з рісперідоном
Рекомендується дотримуватися обережності та оцінити співвідношення ризику та користі від цієї комбінації або одночасного лікування іншими потужними діуретиками перед початком терапії. Не зареєстровано збільшення частоти смертності серед пацієнтів, які приймали інші діуретики одночасно з рісперідоном. Незалежно від лікування, дегідратація була загальним фактором ризику смертності, тому її слід уникати у літніх пацієнтів із деменцією.

Інші лікарські засоби та Фуросемід Норідем
Повідомте лікареві, фармацевту або медсестрі, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете
приймати будь-які інші ліки.

Комбінації, які не рекомендуються
У окремих випадках внутрішньовенне введення фуросеміду протягом 24 годин після прийому гідрату хлоралю (використовується як седативний засіб) може спричинити почервоніння, надмірне потовиділення, нервозність, нудоту, підвищення кров’яного тиску та тахікардію. Тому застосування Фуросеміду Норідем разом з гідратом хлоралю не рекомендовано.
Приймати фуросемід разом з аміноглікозидами (група антибіотиків) та іншими ліками, які можуть пошкодити слух, слід лише за наявності чітких медичних показань, оскільки така комбінація може спричинити незворотні ураження.

Повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте:

цисплатин (використовується як хіміотерапевтичний засіб). Якщо приймати одночасно з фуросемідом, зростає ризик ураження слуху. Крім того, може спричинити ушкодження нирок, якщо фуросемід не застосовується в низькій дозі (наприклад, 40 мг у пацієнтів із нормальною функцією нирок) та при позитивному водному балансі.
солі літію (використовуються для лікування психічних порушень). Фуросемід може спричинити підвищення рівня літію в сироватці крові. Ваш лікар може призначити аналізи крові для перевірки рівня літію.
інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) або блокатор рецепторів ангіотензину II (використовуються для зниження кров’яного тиску). При першому застосуванні або підвищенні дози у пацієнтів, які приймають діуретики, можуть виникнути значні зниження кров’яного тиску та погіршення функції нирок, включаючи випадки ниркової недостатності. Необхідно розглянути тимчасове припинення або хоча б зниження дози фуросеміду на 3 дні перед початком лікування або підвищенням дози іАПФ або блокатора рецепторів ангіотензину II.
рісперідон (використовується для лікування певних психічних/емоційних порушень) — слід дотримуватися обережності та оцінити співвідношення ризику та користі від цієї комбінації або одночасного лікування фуросемідом або іншими потужними діуретиками перед початком терапії.
левотироксин (лікарський засіб для лікування захворювань щитовидної залози) — високі дози фуросеміду можуть інгібувати зв’язування тиреоїдних гормонів з білками-переносниками при одночасному застосуванні з левотироксином, що може призвести до початкового тимчасового підвищення вільних тиреоїдних гормонів, за яким слідує загальне зниження рівня тиреоїдних гормонів. Ваш лікар може призначити аналізи крові для перевірки рівня тиреоїдних гормонів. Деякі ліки можуть взаємодіяти з Фуросемідом Норідем і змінювати їх ефект. До них належать:
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи ацетилсаліцилову кислоту (використовується як знеболювальний засіб), можуть зменшити ефект фуросеміду. У дегідратованих пацієнтів або при гіповолемії НПЗЗ можуть спричинити гостру ниркову недостатність. Токсичність саліцилатів може збільшуватися під дією фуросеміду.
фенітоїн, для лікування епілепсії — може зменшити ефект Фуросеміду Норідем.
кортикостероїди (протизапальні засоби), карбеноксолон, великі кількості солодки, та тривале застосування проносних можуть збільшити ризик гіпокаліємії (низький рівень калію в крові).
препарати наперстянки (використовуються для лікування деяких захворювань серця) та ліки, що спричиняють синдром подовженого QT — їх токсичність може посилюватися змінами в концентрації електролітів (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія).
антигіпертензивні засоби, діуретики або інші ліки, що можуть знижувати кров’яний тиск — при одночасному застосуванні з фуросемідом може очікуватися більше зниження тиску.
пробенецид (використовується для лікування підагри), метотрексат (використовується в онкологічній терапії) та інші ліки, що виводяться нирками, можуть зменшити ефект фуросеміду. Навпаки, фуросемід може зменшити ниркове виведення цих препаратів. При лікуванні високими дозами (особливо коли фуросемід застосовується разом з іншими ліками) може спостерігатися підвищення рівня сироватки та збільшення ризику побічних ефектів фуросеміду або комбінації ліків.
ліки для лікування цукрового діабету та препарати, що підвищують кров’яний тиск (наприклад, адреналін, норадреналін), оскільки їх ефект може послаблюватися.
Фуросемід Норідем протидіє дії м’язових релаксантів, подібних до кураре, та посилює дію сукцинохоліну (використовується під час загального знеболення).
теофілін (використовується для лікування астми).
ліки, що мають нефронегативний ефект — їх нефронегативна дія може посилюватися.
цефалоспорини (група антибіотиків) — у пацієнтів, які отримують одночасне лікування фуросемідом та високими дозами деяких цефалоспоринів, може розвинутися ниркова недостатність.
прийом циклоспорину А (використовується при ревматоїдному артриті, псоріазі, хворобі Крона, нефротичному синдромі та при трансплантації органів для запобігання відторгненню) разом з фуросемідом — пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку подагричного артриту, вторинного до гіперурикемії, спричиненої фуросемідом, та порушення ниркового виведення уратів, спричиненого циклоспоринами.
контрастні речовини — пацієнти з високим ризиком нефропатії, спричиненої контрастними речовинами (погіршення функції нирок, зазвичай тимчасове), які отримують фуросемід, мають більшу частоту погіршення функції нирок після введення контрастної речовини порівняно з пацієнтами з високим ризиком, які отримували лише внутрішньовенне зволоження перед контрастним агентом.
метолазон при одночасному прийомі з фуросемідом може спричинити інтенсивний діурез (збільшення продукції сечі) у пацієнтів, які не реагують лише на фуросемід.
алкоголі, наркотичні засоби (використовуються як знеболювальні) та барбітурати — ці речовини можуть збільшити ризик розвитку різкого зниження кров’яного тиску при підйомі.

Вагітність та годування груддю
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, проконсультуйтеся з лікарем
або фармацевтом перед прийомом цього лікарського засобу.

Вагітність
Фуросемід проникає через плацентарний бар’єр. Вам не слід приймати цей лікарський засіб під час вагітності, якщо тільки немає нагальних медичних показань, і лише на короткий термін. Лікування під час вагітності вимагає контролю за ростом плода.

Годування груддю
Фуросемід проникає в грудне молоко і пригнічує лактацію. Вам не слід годувати груддю під час лікування Фуросемідом Норідем.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Деякі побічні ефекти (наприклад, раптове та виражене зниження кров’яного тиску) можуть впливати на Вашу здатність концентруватися та реакцію. Тому Вам не слід керувати транспортними засобами або використовувати механізми, якщо Ви відчуваєте ці ефекти після застосування Фуросеміду Норідем.
Це особливо важливо на початку лікування, при зміні ліків або при їхньому поєднанні з алкоголем.

Фуросемід Норідем містить натрій

Ампули по 2 мл, 4 мл, 5 мл:
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на ампулу, тобто є практично «безнатрієвим».

Флакон 25 мл
Цей лікарський засіб містить до 93,25 мг натрію (переважно компонент кухонної/столової солі) в кожному флаконі. Це еквівалентно 4,67% максимальної добової дози натрію у дієті, що рекомендується.

3. Як застосовувати Фуросемід Норідем

Цей лікарський засіб буде введено вам лікарем або медсестрою.
Для досягнення найкращого ефекту та запобігання контррегуляції, як правило, краще проводити безперервне введення фуросеміду, ніж повторні болюсні ін’єкції.
Застосовуйте найменшу ефективну дозу, необхідну для досягнення бажаного результату.
Дорослі та підлітки старше 15 років:
У разі відсутності захворювань, що вимагають особливих дозувань, початкова рекомендована доза становить від 20 мг до 40 мг Фуросеміду Норідем. За необхідності дозу 20 мг можна повторювати кожні 2 години, доки не буде досягнуто бажаного ефекту. Цю індивідуально підібрану дозу можна вводити один або два рази на добу.
Гострий набряк легень (рідина в легенях): початкову дозу 40 мг Фуросеміду Норідем повільно вводять внутрішньовенно. Якщо протягом години не досягнуто задовільного результату, дозу слід збільшити до 80 мг Фуросеміду Норідем внутрішньовенно.
Лікування застійної серцевої недостатності, печінкового цирозу або ниркової недостатності, що супроводжуються затримкою рідини, коли оральне застосування неможливе: 20–40 мг Фуросеміду Норідем внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дозу слід збільшувати на 20 мг кожні дві години до досягнення бажаного ефекту. Після цього цю дозу вводять як одноразову або розділяють на два прийоми на добу.
Високі дози слід вводити зі швидкістю інфузії, що не перевищує 4 мг/хв.
Продовження лікування залежить від виведення та заміщення рідини, а також втрати електролітів.
У разі гострого отруєння кислотою або лугом, луження або подкислення сечі може посилити діурез.
Новонароджені, діти та підлітки молодше 15 років:
Зазвичай фуросемід слід застосовувати перорально.
Парентеральне застосування (крапельна інфузія) допускається лише у разі загрози життю.
Для крапельної інфузії Фуросеміду Норідем доза становить 1 мг/кг маси тіла до максимальної дози 20 мг. Якнайшвидше слід перейти до оральної терапії.
Тривалість лікування визначає лікар, виходячи з типу та тяжкості захворювання.
Якщо ви застосували Фуросемід Норідем у більшій дозі, ніж потрібно
Клінічна картина при гострому або хронічному передозуванні залежить, перш за все, від ступеня та наслідків втрати електролітів і рідини, наприклад, дегідратації, аритмії серця. Симптоми передозування включають різке зниження артеріального тиску (до розвитку шоку), гостру ниркову недостатність, тромбоз (утворення згортків крові), стан делірію, слабкість або параліч із втратою м’язового тонусу, апатію (відсутність емоцій) та сплутаність свідомості.
Специфічного антидоту для фуросеміду не існує.
Мета лікування — відновлення рідини, корекція порушень кислотно-лужної та електролітної рівноваги, а також регулярний і частий контроль рівня електролітів та артеріального тиску. Крім профілактики та лікування серйозних ускладнень, що виникають внаслідок цих порушень, а також інших ефектів на організм, ці коригувальні заходи можуть вимагати інтенсивного загального та специфічного медичного контролю, а також терапевтичних заходів. Гемодіаліз не прискорює виведення фуросеміду.
Якщо ви забули застосувати Фуросемід Норідем
Лікар або медсестра матимуть інструкції щодо часу застосування цього лікарського засобу. Малоймовірно, що вам введуть цей препарат інакше, ніж передбачено рецептом. Але якщо ви вважаєте, що пропустили дозу, повідомте про це свого лікаря або медсестру.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до свого лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не проявляються у всіх людей.
Дуже почасті (можуть впливати на більше ніж 1 людину з 10):

порушення електролітного балансу (також симптоматичне), дегідратація та гіповолемія, особливо у літніх пацієнтів, підвищення креатиніну в крові та рівнів тригліцеридів.
Для внутрішньовенних інфузій: зниження артеріального тиску, включаючи ортостатичну гіпотензію (див. розділ 2 «Застереження та заходи обережності»). Почасті (можуть впливати до 1 людини з 10):
гіпонатріємія (низька концентрація натрію в крові), гіпохлоремія (низька концентрація хлориду в крові), гіпокаліємія (низька концентрація калію), підвищений холестерин у крові, підвищення сироваткових рівнів сечової кислоти та напади подагри.
збільшення утворення сечі.
гепатоенцефалопатія (зниження функцій мозку внаслідок тяжкого ураження печінки) у пацієнтів з печінковою недостатністю (див. розділ 2 «Застереження та заходи обережності»). Тому необхідний регулярний контроль діурезу та рівнів електролітів, а також відповідна корекція будь-яких порушень.
емоцентрація (збільшення кількості червоних кров’яних тілець у крові, спричинене зменшенням об’єму плазми)

Нечасті (можуть впливати до 1 людини з 100):

зниження толерантності до глюкози. Прояв прихованого цукрового діабету. Див. розділ 2 «Застереження та заходи обережності».
нудота (непокояче відчуття)
порушення слуху, хоча зазвичай тимчасові, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, низьким рівнем білків у крові (наприклад, нефрозний синдром) і/або при дуже швидкій внутрішньовенній інфузії фуросеміду. Повідомлялися випадки глухоти, іноді незворотної, після перорального або внутрішньовенного введення фуросеміду.
свербіж, кропив’янка, висип, бульозний дерматит, еритема мультиформна, пемфігоїд, ексфоліативний дерматит, пурпура, реакції фоточутливості.
тромбоцитопенія (низький рівень тромбоцитів, що може призводити до кровотеч).

Рідкісні (можуть впливати до 1 людини з 1 000):

запалення судин
дзвін у вухах
запалення ниркових канальців
блювота, діарея
важкі анафілактичні або анафілактоїдні реакції (наприклад, зі шоком)
лейкопенія (низький рівень лейкоцитів), еозинофілія
парестезія (незвичайні відчуття, такі як голки та голки)
лихоманка

Дуже рідкісні (можуть впливати до 1 людини з 10 000):

запалення підшлункової залози
холестаз, підвищений рівень трансаміназ (ферментів)
захворювання крові (агранулоцитоз, аплазія кісткового мозку, гемолітична анемія)

Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

гіпокальціємія (низький рівень кальцію в крові), гіпомагніємія (низький рівень магнію в крові), підвищення сечовини в крові, метаболічний алкалоз (стан, що виникає, коли кров стає лужною), псевдобарттерів синдром у разі неправильного і/або тривалого застосування фуросеміду.
Тромбоз (утворення згустків крові).
підвищення рівня натрію в сечі, підвищення рівня хлориду в сечі, затримка сечі (у пацієнтів із частковою обструкцією сечових шляхів, див. розділ 2 «Застереження та заходи обережності»)
ниркові камені у недоношених новонароджених (див. розділ 2 «Застереження та заходи обережності»)
ниркова недостатність (див. розділ 2 «Інші лікарські засоби та Фуросемід Норідем»)
тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсична епідермальна некролізація, гостра загальна пустульозна ексантема (Acute Generalized Exanthematous Pustulosis, AGEP) та висипання від ліків з еозинофілією та системними симптомами (Drug Rash with Eosinophilia and Systemic Symptoms, DRESS)
Запаморочення, непритомність або втрата свідомості, головний біль
повідомлялися випадки рабдоміолізу, часто на тлі тяжкої гіпокаліємії (див. розділ 2).
Підвищений ризик збереження відкритого артеріального протоку, коли фуросемід застосовується недоношеному новонародженому протягом перших тижнів життя.
місцеві реакції після внутрішньом’язового введення, такі як біль.
ксантопсія (зміна сприйняття кольорів), тромбофлебіт (запалення вени, що призводить до утворення згустку крові), аномально високий рівень сечової кислоти в крові, азотемія (накопичення креатиніну та сечовини). Дегідратація є поширеною, особливо у літніх людей та протягом літніх місяців.
погіршення або активація системного червоного вовчака (СЧВ)

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою
https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse . Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Фуросемід Норідем

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці, етикетці ампули після «СКІНЧЕННЯ ТЕРМІНУ». Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня зазначеного місяця.
Зберігайте ампули в оригінальній упаковці, щоб захистити їх від світла.
Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання.
Після першого відкриття продукт слід використовувати одразу.
Після розведення (для розведення можуть використовуватися лише поліпропіленові пакети для інфузій):

Хімічна та фізична стабільність під час використання була підтверджена:

24 години при 2–8 °C та 23–27 °C, якщо захищено від світла.
24 години при 23–27 °C під штучним освітленням.

З точки зору мікробіологічної безпеки, продукт слід використовувати одразу. Якщо продукт не використовується одразу, терміни та умови зберігання до використання повинні визначатися користувачем і, як правило, не повинні перевищувати 24 години при температурі від 2 °C до 8 °C, якщо тільки відкриття/розведення не було проведено в умовах контролюваної асептичної обстанови, що підтверджено валідацією.
Не викидайте будь-які лікарські засоби у каналізацію або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Фуросемід Норідем

Діюча речовина — фуросемід. Кожен 2 мл розчину містять 20 мг фуросеміду. Кожен 4 мл розчину містять 40 мг фуросеміду. Кожен 5 мл розчину містять 50 мг фуросеміду. Кожен 25 мл розчину містять 250 мг фуросеміду.
Інші допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид 5N, вода для ін'єкцій.

Опис зовнішнього вигляду Фуросеміду Норідем та вміст упаковки
Ампули з поліпропілену, що містять 2 мл розчину, упаковані по 5 або 10 ампул із алюмінієвою обгорткою.
Ампули з поліпропілену, що містять 4 мл розчину, упаковані по 5 або 10 ампул із або без алюмінієвої обгортки.
Ампули з поліпропілену, що містять 5 мл розчину, упаковані по 5 або 10 ампул із або без алюмінієвої обгортки.
Для термозапаяних ампул: кожна обгортка містить 5 ампул.
Скляні флакони коричневого кольору типу I, що містять 25 мл розчину, у картонних упаковках по 5 або 10 флаконів, закриті пробками з бромбутілкаучуку розміром 20 мм та запечатані алюмінієвими кришками з пластиковим знімним колпачком.
Можливо, що не всі упаковки надходять у продаж.

Власник дозволу на введення в обіг та виробник
Власник дозволу на введення в обіг:
Noridem Enterprises Limited
Evagorou & Makariou, Mitsi Building 3, Office 115,
1065 Nicosia, Кіпр
Виробник:
DEMO S.A. PHARMACEUTICAL INDUSTRY,
21st Km Athinon Lamias National Rd
14568 Krioneri, Attiki, Греція,
Τ: +30 210 8161802, F: +30 210 8161587.

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах Європейського економічного простору та у
Сполученому Королівстві (Північна Ірландія) під наступними назвами:
Італія — Фуросемід Норідем
Греція — DEMEFUR 10 mg/ml Διάλυμα για ένεση/έγχυση
Польща — Фуросемід Норідем
Угорщина — Фуросемід Норідем 10 мг/мл розчин для ін'єкції/інфузії

<--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Наступна інформація призначена виключно для лікарів або медичних працівників:
Спосіб застосування
Парентеральне застосування Фуросеміду Норідем показане у випадках зниженого кишкового всмоктування або коли необхідне швидке виведення рідини.
Фуросемід Норідем для внутрішньовенного введення слід вводити повільно, не перевищуючи швидкість 4 мг на хвилину. У пацієнтів із значним зниженням функції нирок (сироватковий рівень креатиніну > 5 мг/дл) рекомендується не перевищувати швидкість інфузії 2,5 мг фуросеміду на хвилину.
Внутрішньом'язове введення слід застосовувати лише в окремих випадках, коли неможливі пероральний або внутрішньовенний шляхи. Слід зазначити, що внутрішньом'язові ін'єкції не є адекватним способом лікування гострих станів, таких як набряк легень.
Тривалість терапії визначається лікарем залежно від типу та тяжкості захворювання.
Цей лікарський засіб не слід інфундувати разом з іншими ліками або змішувати в одному шприці з іншими препаратами.
Фуросемід — це розчин з рівнем pH у межах від 8,0 до 9,3 без буферних властивостей. Тому діюча речовина може випадати в осад при рівні pH нижче 7. Отже, при розведенні цього розчину слід дбати про підтримання pH розчину від слабко лужного до нейтрального. Як розчинники підходять розчин натрію хлориду та лактат Рінгера. Рекомендується вводити розчин негайно після його приготування.