Амікацин Б Браун 10 мг/мл розчин для внутрішньовенної інфузії

Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Амікацин Б Браун 10 мг/мл розчин для внутрішньовенної інфузії

Уважно прочитайте всю цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

• Зберігайте цю інструкцію, оскільки може знадобитися її повторно прочитати.
• Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено вам особисто, не передавайте його іншим особам, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що й ви, оскільки це може їм нашкодити.
• Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Амікацин Б Браун 10 мг/мл і для чого його застосовують
2. Що потрібно знати перед початком застосування Амікацину Б Браун 10 мг/мл
3. Як застосовувати Амікацин Б Браун 10 мг/мл
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Амікацину Б Браун 10 мг/мл
6. Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Амікацин Б Браун 10 мг/мл та для чого його застосовують

Цей лікарський засіб містить антибіотик із групи аміноглікозидів — амікацин.

Використовується для короткотривалого лікування тяжких інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до дії препарату. Застосовується переважно в таких випадках:

• інфекція крові, відому як сепсис,

• тяжкі інфекції дихальних шляхів, включаючи пацієнтів із муковісцидозом,

• інфекції центральної нервової системи (включаючи менінгіт та вентрикуліт),

• інфекції шлунково-кишкового тракту, включаючи перитоніт,

• ускладнені та рецидивуючі інфекції сечовидільних шляхів,

• інфекції шкіри та м’яких тканин (включаючи опіки),

• кісткові інфекції, включаючи суглоби,

• інфекції після хірургічного втручання.

2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Амікацин Б Браун 10 мг/мл

Не застосовуйте Амікацин Б Браун 10 мг/мл:

• Якщо ви маєте алергію (гіперчутливість) до амікацину або до будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (зазначених у розділі 6).
• Якщо ви маєте алергію на інші схожі речовини (інші аміноглікозиди).

Не слід застосовувати одночасно з іншими ліками, які є токсичними для вуха або нирок, а також з діуретиками (ліками, що збільшують виділення сечі) потужної дії.

Попередження та застереження

Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед початком застосування Амікацин Б Браун 10 мг/мл.

Повідомте лікареві, якщо у вас:

• алергія на амікацин або інші аміноглікозидні антибіотики,
• нирки працюють погано, оскільки це може збільшити ризик токсичності,
• є проблеми зі слухом,
• є захворювання м’язів, такі як міастенія або хвороба Паркінсона, оскільки може погіршитися м’язова слабкість,
• ви приймаєте діуретики, які можуть бути токсичними для вуха,
• ви або члени вашої сім’ї маєте захворювання, пов’язані з мітохондріальними мутаціями (генетичні захворювання) або втрату слуху, спричинену антибіотиками, — вам слід повідомити лікареві або фармацевту перед прийомом аміноглікозиду; певні мітохондріальні мутації можуть збільшити ризик втрати слуху під час застосування цього лікування. Лікар може порадити пройти генетичне обстеження перед застосуванням Амікацин Б Браун 10 мг/мл розчину для інфузії,
• амікацин може впливати на показники лабораторних аналізів таких речовин, як: сечовина, трансамінази, лужна фосфатаза, білірубін, креатинін, лактатдегідрогеназа, натрій, калій, магній і кальцій,
• ви вже отримували лікування іншим антибіотиком, схожим на амікацин.

Лікар вжитиме необхідних заходів, якщо ви перебуваєте в одній із вищезазначених ситуацій.

Якщо у вас є одне з наступних захворювань, існує більший ризик розвитку шкідливих ефектів на вухо або нерви:

• порушення функції нирок,
• похилий вік (≥60 років),
• дегідратація,
• прийом високих доз цього лікарського засобу,
• тривале лікування (5–7 днів), навіть у здорових пацієнтів.

Перші ознаки шкідливих ефектів на вухо або нерви після застосування цього лікування можуть бути:

• проблеми зі сприйняттям високих звуків (втрата слуху на високих частотах),
• запаморочення,
• оніміння, поколювання шкіри, м’язові спазми, судоми.

Після застосування цього лікарського засобу може виникнути порушення дихання (респіраторна параліч) та функцій, пов’язаних з м’язами та нервами (нейром’язовий блокад). У такому разі лікар вжитиме відповідних заходів.

Застосування у дітей

Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю і лише за відсутності альтернатив у недоношених дітей та новонароджених через незавершений розвиток їхніх нирок.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у цих пацієнтів, оскільки, ймовірно, у них спостерігається зниження функції нирок, що збільшує ризик системної токсичності.

Під час лікування цим лікарським засобом лікар буде уважно спостерігати за вами, особливо за вашим слухом та функцією нирок.

Контроль включає:

• функцію нирок, особливо якщо у вас є ниркова недостатність або з’являються ознаки такої недостатності під час лікування,
• слухові обстеження,
• рівень амікацину в крові, якщо це необхідно.

Щоденні дози будуть зменшені і/або інтервал між дозами буде подовжено, якщо з’являться ознаки порушення функції нирок або погіршення стану. Якщо стан нирок погіршується, лікування амікацином буде припинено.

Лікування амікацином також слід припинити, якщо з’являється шум у вухах або втрата слуху.

Якщо ви піддаєтеся хірургічному втручанню з промиванням розчинами, що містять амікацин або схожий антибіотик у рани, це буде враховано при визначенні дози амікацину.

Застосування Амікацин Б Браун 10 мг/мл з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або можливо зможете приймати будь-які інші ліки.

Токсичний вплив амікацину на нирки та слуховий нерв може посилюватися при одночасному застосуванні таких ліків:

• інші антибіотики того ж типу, що й амікацин — аміноглікозиди (гентаміцин, тобраміцин…) або капреоміцин,
• амфотерцин В (ліки від грибкових інфекцій), ванкоміцин (антибіотик), імунодепресанти, цитотоксичні засоби (токсичні для клітин, наприклад, циклоспорин або цисплатин), цефалоспорини (цефалотин) або потужні діуретики (для збільшення виділення сечі),
• інгаляційні анестетики на основі галогенованих вуглеводнів, масивні переливання цитратної крові та нейром’язові блокатори,
• антигістамінні засоби (ліки від алергії),
• буклізин, циклізин, меклозин або триметобензамід (ліки для контролю нудоти та блювоти),
• локсапин (від шизофренії),
• фенотіазини, тіоксеніни (ліки, що використовуються в психіатрії),
• антиеміастенічні засоби (ліки від міастенії — слабкості м’язів),
• індометацин (протизапальний засіб),
• малатіон (пестицид),
• антибіотики поліпептидного типу (колістин, поліміксин),
• опіоїдні анальгетики (похідні опію, що використовуються для лікування болю),
• антибіотики β-лактамного типу (пеніцилін).

Якщо амікацин застосовується разом із цими речовинами, функції слуху та нирок будуть уважно та постійно контролюватися. У випадках, коли амікацин застосовується разом із ліками, що швидко збільшують діурез, буде здійснюватися контроль водно-сольового балансу.

Спільне лікування амікацином та м’язовими релаксантами, іншими речовинами з ефектом на м’язи та нерви.

Лікар особливо уважно стежитиме, якщо ви отримуєте амікацин разом із м’язовими релаксантами (наприклад, сукцинохоліном, декаметонієм, атракурієм, рокуронієм, венкуронієм), великими обсягами крові, обробленої для запобігання згортанню (цитратна кров) або анестетиками: може виникнути блокада дихання (респіраторний параліч).

Під час хірургічного втручання анестезіолог повинен знати, що ви отримуєте лікування амікацином, оскільки існує ризик значного посилення нейром’язової блокади. Якщо аміноглікозид спричинить нейром’язову блокаду, її можна усунути за допомогою кальцієвих солей.

Вагітність та годування грудьми

Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Вагітність

Лікування під час вагітності не рекомендоване, хоча лікар може оцінити доцільність його застосування. Якщо ліки застосовуються під час вагітності або якщо пацієнтка завагітніє під час лікування, їй слід повідомити про можливі ризики.

Годування грудьми

Хоча дуже малоймовірно, що амікацин буде всмоктуватися через шлунково-кишковий тракт немовлят, лікар вирішить, чи слід припинити годування грудьми або лікування амікацином.

Керування транспортними засобами та використання механізмів

Немає даних про вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Проте ця здатність може порушуватися, якщо виникають побічні реакції, такі як запаморочення, головокружіння тощо.

Амікацин Б Браун 10 мг/мл містить натрій

Цей лікарський засіб містить 354 мг натрію (основного компонента кухонної солі) у кожній пляшці об'ємом 100 мл. Це становить 17,7% від максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослої людини.

3. Як застосовувати Амікацин Б. Браун 10 мг/мл

Амікацин Б. Браун 10 мг/мл вводять крапельно безпосередньо у вену (внутрішньовенна інфузія). Тривалість інфузії може становити від 30 до 60 хвилин.

Тривалість лікування

Зазвичай, лікування амікацином триває від 7 до 10 днів, і лише у випадках тяжких та ускладнених інфекцій тривалість може бути продовжена. Зазвичай, ефект від лікування настає протягом 24–48 годин; якщо цього не відбувається, може знадобитися зміна препарату. У такому разі ваш лікар оцінить ваш стан і перегляне схему лікування.

Ваш лікар визначить найбільш відповідну дозу для вас, яка залежатиме від вашого віку, ваги, загального стану, тяжкості інфекції та функції нирок.

Пацієнти з нормальною функцією нирок

Як правило, звичайна доза для дорослих із нормальною функцією нирок становить 15 мг/кг/добу, яку можна вводити як одну добову дозу або розділити на дві рівні дози, тобто 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Якщо у вас ниркова недостатність, рівень амікацину в крові та функція нирок будуть уважно та регулярно контролюватися для правильного підбору дози амікацину. Ваш лікар знає, як розрахувати дозу, яку ви повинні отримувати.

Пацієнти, які проходять гемодіаліз або перитонеальний діаліз

Після завершення процедури діалізу їм вводять половину звичайної дози.

Пацієнти похилого віку

Якщо ви пацієнт похилого віку, вам можуть знадобитися менші дози амікацину, ніж молодшим пацієнтам, для досягнення терапевтичних концентрацій у плазмі. Щоразу, коли це можливо, оцінюватиметься функція ваших нирок, і дозу буде скориговано за необхідності.

Пацієнти з тяжким ожирінням

У цих пацієнтів дозу розраховують відповідно до ідеальної маси тіла плюс 40 відсотків надлишкової ваги. Пізніше дозу можна скоригувати відповідно до рівнів амікацину в крові. Максимальна доза становить 1,5 г на добу.

Пацієнти з асцитом

Слід вводити вищі дози, щоб досягти адекватних рівнів препарату в крові.

Пацієнти з опіками та пацієнти з тяжкими інфекціями

Можуть потребувати більшої кількості введень або скорочення інтервалів до 4–6 годин, оскільки в цих випадках період напіввиведення препарату коротший.

Якщо ви застосували більше Амікацину Б Браун 10 мг/мл, ніж потрібно

У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до лікаря або фармацевта, або зателефонуйте у Службу токсикологічної інформації за телефоном: 91 562 04 20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість прийнятого.

Якщо виникне токсична реакція через застосування більшої дози, ніж потрібно, або через накопичення препарату, діаліз перитонею або гемодіаліз можуть сприяти виведенню антибіотика. Це слід особливо враховувати у пацієнтів із тяжким ураженням нирок.

У разі виникнення реакції гіперчутливості застосування препарату слід припинити та провести відповідне специфічне лікування залежно від характеру та тяжкості реакції (антигістамінні засоби, кортикостероїди, адреналін тощо).

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього препарату, зверніться до свого лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Амікацин та всі інші подібні речовини можуть мати токсичний вплив на слуховий нерв, нирки, м’язи та нервову провідність. Ці ефекти спостерігаються найчастіше у пацієнтів:

• з нирковою недостатністю,
• які отримують інші ліки, що також шкідливо впливають на слуховий нерв і нирки,
• які отримують надмірну дозу або тривалий курс лікування.

Наступні побічні реакції можуть бути серйозними і вимагати негайного лікування:

Дуже рідко (можуть впливати до 1 із 10 000 осіб):

• респіраторна параліч

Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними)

• алергічні реакції аж до шоку
• глухота (незворотна)
• гостра ниркова недостатність, ураження нирок

Інші побічні ефекти:

Нечасто (можуть впливати до 1 із 100 осіб)

• вторинна інфекція або ураження мікроорганізмами, стійкими до дії препарату
• запаморочення, головокружіння
• почуття недомоги
• ураження певних ділянок нирок (ниркові канальці)
• висип на шкірі

Рідко (можуть впливати до 1 із 1000 осіб)

• анемія, підвищення кількості певного типу лейкоцитів (еозинофіли)
• свербіж, кропив’янка
• низький рівень магнію в крові
• головний біль, оніміння, тремор, порушення рівноваги
• низький артеріальний тиск
• біль у суглобах, неконтрольовані м’язові скорочення
• зниження діурезу, наявність альбуміну, лейкоцитів і/або еритроцитів у сечі
• підвищення рівня креатиніну і/або азотистих сполук у крові (олігурія, азотемія)
• лихоманка, пов’язана з прийомом ліків
• шум у вухах (тинітус), легка глухота (гіпоакузія)

Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними)

• наявність клітин у сечі
• зупинка дихання, напади задухи (бронхоспазм)

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-які побічні ефекти, зверніться до свого лікаря або фармацевта, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаковігілянсу лікарських засобів для людського застосування в Іспанії: www.notificaRAM.es.

Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію про безпеку цього лікарського засобу.

5. Зберігання Амікацину Б Браун 10 мг/мл.

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці, поза зоною їхнього зору.

Особливих умов зберігання не вимагає. Зберігати у вихідній упаковці.

Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після напису «CAD». Термін придатності діє до останнього дня зазначеного місяця.

Вміст слід використовувати одразу після відкриття. Після відкриття упаковки залишки розчину, що не використовувалися, слід утилізувати.

Лікарські засоби не слід викидати через каналізацію або разом з побутовими відходами. Запитайте у свого фармацевта, як правильно утилізувати упаковку та лікарські засоби, від яких ви позбавилися. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Амікацин Б Браун 10 мг/мл

• Діючою речовиною є амікацин (у вигляді сульфату). Кожні 5 мл розчину містять 50 мг амікацину (у вигляді сульфату). Кожен мл розчину містить 10 мг амікацину (у вигляді сульфату). Кожна пляшка об’ємом 100 мл містить 1000 мг амікацину (у вигляді сульфату).
• Інші компоненти (допоміжні речовини): натрію хлорид, натрію гідроксид (для коригування pH) та вода для ін’єкцій.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки

Препарат постачається в упаковках, що містять 1 і 20 пластикових пляшок по 100 мл, розміщених у картонній коробці.

Власник ліцензії на реалізацію та виробник

• Braun Medical, S.A.

Ctra. de Terrassa, 121

08191 Rubí (Barcelona)

Іспанія

Дата останнього перегляду цієї інструкції: Серпень 2025

Детальна інформація щодо цього лікарського засобу доступна на вебсайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) (http://www.aemps.gob.es/).

---

Ця інформація призначена виключно для лікарів або фахівців медичної галузі:

Необхідно ретельно спостерігати за станом функції нирок та слухового нерва у пацієнтів із нирковою недостатністю під час тривалого застосування або при застосуванні доз, що перевищують рекомендовані, оскільки повідомлялося про порушення функції VIII пари черепних нервів та нирок. При виникненні ознак нефротоксичності або ототоксичності необхідно переглянути дозування або припинити лікування залежно від конкретного випадку.

Як загальне правило, звичайна доза для дорослих із нормальною функцією нирок становить 15 мг/кг/добу, яку вводять у вигляді щоденної одноразової дози або розділяють на дві або три рівні дози, що вводяться через рівні інтервали, тобто 7,5 мг/кг кожні 12 годин або 5 мг/кг кожні 8 годин.

Слід визначати рівні амікацину в плазмі та коригувати дозування, щоб уникнути тривалого підвищення концентрації понад 35 мкг/мл. Необхідно досліджувати сечу на наявність підвищеної екскреції білків, клітин або циліндрів, а також на зниження густини.

Ототоксичність у дітей недостатньо вивчена.

У разі розвитку суперінфекції, спричиненої мікроорганізмами, стійкими до амікацину, слід припинити лікування та застосувати відповідну терапію.

Пацієнти повинні бути добре гідратовані під час лікування.

Амікацин Б Браун 10 мг/мл — це готовий до застосування розчин, тому його не слід розбавляти перед введенням. Проте препарат можна вводити одночасно з розчинами натрію хлориду 0,9 % або глюкози 5 % через ту саму внутрішньовенну магістраль.

Дозування та спосіб застосування

Перед початком лікування амікацином рекомендується провести антибіограму. Якщо тяжкість стану вимагає термінового лікування та клінічна картина дозволяє підозрювати інфекцію, спричинену мікроорганізмами, чутливими до амікацину, можна розпочати терапію амікацином до отримання результатів антибіограми (див. розділ 4.4. Інструкції для застосування).

Дозу та схему введення встановлюють залежно від тяжкості інфекції, чутливості збудника, віку, маси тіла та загального стану пацієнта. У пацієнтів із важкими інфекціями та при нирковій недостатності рекомендується моніторинг рівнів амікацину в плазмі.

Необхідно оцінити стан функції нирок, визначивши концентрацію креатиніну в сироватці або швидкість кліренсу ендогенного креатиніну. Визначення рівня азоту сечовини в крові у цьому випадку менш надійне. Під час лікування слід проводити моніторинг функції нирок.

Коли це можливо, слід визначати концентрацію амікацину в сироватці, щоб забезпечити адекватні, але не надмірні рівні. Рекомендується періодичне визначення мінімальних і максимальних сироваткових концентрацій під час лікування. Слід уникати максимальних концентрацій (через 30–90 хвилин після ін’єкції), що перевищують 35 мг/мл, та мінімальних концентрацій (безпосередньо перед наступною дозою), що перевищують 10 мг/мл. Дозування коригують відповідно до вказівок.

Дозування

Пацієнти з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥ 60 мл/хв)

Пацієнтам із нормальною функцією нирок можна застосовувати щоденну одноразову дозу, за умови, що максимальна концентрація не перевищує 35 мг/мл.

Дорослі та підлітки старше 12 років

Рекомендована внутрішньовенна доза для дорослих та підлітків становить 15 мг/кг/добу, яку можна вводити як щоденну одноразову дозу або розділити на 2 рівні дози, тобто 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин. Лікування пацієнтів із великою масою тіла не повинно перевищувати 1,5 г/добу.

Пацієнтам із ендокардитом дозу слід вводити двічі на добу, оскільки немає достатньо даних, щоб підтвердити ефективність одноразового введення на добу.

Педіатрична популяція

Новонароджені (від 0 до 27 днів)

Початкова доза становить 10 мг/кг, потім — 7,5 мг/кг кожні 12 годин.

Недоношені діти

Рекомендована внутрішньовенна доза — 7,5 мг/кг кожні 12 годин.

Об’єми інфузії у пацієнтів із нормальною функцією нирок:

Одноразова денна доза

Примінення у вигляді одноразової щоденної дози (15 мг/кг/добу) внутрішньовенно крапельно протягом 60 хвилин є альтернативною схемою дозування у дорослих пацієнтів без нейтропенії та імунокомпетентних пацієнтів із нормальною функцією нирок.

У пацієнтів із нормальною функцією нирок, що відображається швидкістю кліренсу креатиніну ≥ 60 мл/хв, можна застосовувати одноразову щоденну внутрішньовенну дозу 15 мг/кг/добу у дорослих або 20 мг/кг/добу у дітей (від 4 тижнів життя і старших) для лікування бактеріємії, сепсису, інфекцій дихальних шляхів, ускладнених інфекцій сечових шляхів, внутрішньочеревних інфекцій та при фебрильній нейтропенії. Інформації щодо застосування одноразової щоденної дози у пацієнтів із ураженням інших органів або систем недостатньо.

Коли амікацин показаний при неускладнених інфекціях сечових шляхів, можна застосовувати загальну щоденну дозу 500 мг у вигляді одноразової дози або розділену на дві дози (250 мг двічі на добу).

Тривалість лікування становить 7–10 днів. Загальна щоденна доза не повинна перевищувати 15 мг/кг/добу. При важких і ускладнених інфекціях, що вимагають лікування понад 10 днів, необхідно переглянути доцільність застосування цього лікарського засобу. У разі продовження лікування рекомендується контролювати функції нирок, слуху та вестибулярну функцію, а також рівні амікацину в сироватці крові.

Неускладнені інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до амікацину, повинні відповідати на лікування протягом 24–48 год. Якщо клінічна відповідь не відбувається протягом 3–5 днів, лікування слід припинити та перевірити чутливість мікроорганізму до антибіотика. Невдача лікування може бути пов’язана з резистентністю мікроорганізму або наявністю септичного осередку, що вимагає хірургічного дренування.

Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв)

У пацієнтів із нирковою недостатністю, що відображається кліренсом креатиніну < 60 мл/хв, застосування амікацину у вигляді одноразової щоденної дози не рекомендоване, оскільки у цих пацієнтів спостерігається тривала експозиція на підвищені рівні підтримуючої концентрації. (Див. корекцію дози при нирковій недостатності).

У пацієнтів із нирковою недостатністю, які отримують звичайні щоденні дози, розділені на дві або три дози, за можливості слід контролювати рівні амікацину в сироватці крові за допомогою відповідних аналітичних методів. Дози можна коригувати у пацієнтів із нирковою недостатністю, застосовуючи стандартні дози з подовженими інтервалами або знижені дози з фіксованими інтервалами.

Обидва варіанти ґрунтуються на кліренсі креатиніну пацієнта або рівнях креатиніну в сироватці крові, оскільки у пацієнтів із зниженою функцією нирок спостерігається кореляція між цими показниками та періодом напіввиведення аміноглікозидів. Такі схеми дозування можуть застосовуватися разом із ретельним клінічним та лабораторним контролем стану пацієнта та повинні коригуватися за необхідності, зокрема перед проведенням діалізу.

Стандартна доза з подовженими інтервалами дозування

Якщо кліренс креатиніну недоступний і стан пацієнта стабільний, інтервал дозування (години) для одноразової дози (наприклад, для пацієнтів із нормальною функцією нирок за схемою BID — 7,5 мг/кг) можна розрахувати, помноживши значення креатиніну в сироватці крові на 9. Наприклад, якщо рівень креатиніну в сироватці становить 2 мг/100 мл, одноразову дозу 7,5 мг/кг слід вводити кожні 18 год.

Знижена доза з фіксованими інтервалами дозування

Коли функція нирок порушена і доцільно застосовувати цей лікарський засіб з фіксованими інтервалами, дозу слід знизити. У таких пацієнтів необхідно визначати рівні амікацину в сироватці крові, щоб забезпечити точне дозування та уникнути надмірних концентрацій. Якщо визначення рівнів у сироватці крові неможливе, а стан пацієнта стабільний, рівні креатиніну в сироватці крові та кліренс креатиніну є найдоступнішими показниками ступеня ниркового ураження, які можна використовувати для корекції дози.

Для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю та відомим кліренсом креатиніну доза амікацину становить 7,5 мг/кг маси тіла.

Для визначення підтримувальної дози кожні 12 год дозу слід зменшити пропорційно до зниження кліренсу креатиніну:

Підтримувальна доза (кожні 12 год):

1. Кліренс креатиніну пацієнта (мл/хв)
2. ---------------------------------------- × навантажувальна доза (мг)
3. Нормальний кліренс креатиніну (мл/хв)

Кліренс креатиніну = кліренс креатиніну

Альтернативний приблизний спосіб визначення зниженої дози з інтервалами 12 год (для пацієнтів із відомими стабільними рівнями креатиніну в сироватці крові) — поділити звичайну рекомендовану дозу на значення креатиніну в сироватці крові пацієнта.

Ці схеми дозування не мають бути строгими рекомендаціями, а лише служити орієнтиром для дозування, коли неможливо визначити рівні амікацину в сироватці крові.

Якщо відомий рівень креатиніну в сироватці крові пацієнта, дозу можна визначити, поділивши звичайну дозу (7,5 мг/кг) на значення креатиніну. Такі дози не є обов’язковими для виконання, але рекомендуються, коли неможливо визначити рівні амікацину в сироватці крові.

Інші групи ризику

Пацієнти літнього віку

Можуть потребувати менших підтримувальних доз, ніж молоді пацієнти, для досягнення терапевтичних концентрацій у плазмі.

Пацієнти із ожирінням

Початкову дозу слід розраховувати за ідеальною масою тіла плюс 40% надлишкової маси тіла.

Пацієнти з опіками та пацієнти з тяжкими інфекціями

Можуть потребувати більшої дози або скорочення інтервалів до 4–6 годин, оскільки в цих випадках період напіввиведення препарату менший.

Спосіб застосування

Внутрішньовенно. Введення крапельно протягом 30–60 хвилин. Дітям віком до 1 року слід вводити інфузію протягом 1–2 годин.