Цілан

Польща
Торгова назва Цілан
Форма випуску таблетки, вкриті оболонкою
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100179071
Цілан таблетки, вкриті оболонкою

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

ЦІЛАН, 1 мг, вкриті оболонкою таблетки
ЦІЛАН, 2,5 мг, вкриті оболонкою таблетки
ЦІЛАН, 5 мг, вкриті оболонкою таблетки
Cilazaprilum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
  • У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся до лікаря або фармацевта.
  • Цей лікарський засіб призначено строго визначеній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта.

Зміст інструкції

  1. Що таке лікарський засіб Цілан і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Цілан
  3. Як застосовувати лікарський засіб Цілан
  4. Можливі небажані ефекти
  5. Як зберігати лікарський засіб Цілан
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Цілан і для чого його застосовують

Лікарський засіб Цілан містить цилазаприл, який інгібує діяльність ферменту, що перетворює ангіотензин І
на ангіотензин ІІ (інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту — інгібітор АПФ). Ангіотензин ІІ звужує
кровоносні судини, що призводить до підвищення артеріального тиску.
Лікарський засіб Цілан застосовується для лікування:

  • артеріальної гіпертензії;
  • хронічної серцевої недостатності.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Цілан

Коли не застосовувати препарат Цілан:

  • якщо пацієнт має алергію на діючу речовину або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6), або на інші інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ);
  • якщо пацієнт має у анамнезі ангіоневротичний набряк, пов’язаний з попереднім застосуванням інгібіторів АПФ;
  • якщо пацієнт має спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
  • якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми;
  • якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується препаратом, що знижує артеріальний тиск і містить аліскірен;
  • якщо пацієнт приймає або зараз застосовує сакубітріл разом з валсартаном — препарат, що використовується для лікування певних форм хронічної серцевої недостатності у дорослих, оскільки це збільшує ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку тканин під шкірою, наприклад, у горлі);
  • якщо пацієнт приймає будь-який із наступних препаратів, ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:
  • ракекадотрил — препарат, що використовується для лікування діареї;
  • препарати, що застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсіролімус, силолімус, еверолімус);
  • вілдагліптин — препарат, що використовується для лікування цукрового діабету.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Цілан необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом. Під час застосування препарату Цілан слід дотримуватися особливої обережності:

  • оскільки інгібітори АПФ, зокрема Цілан, можуть спричиняти надмірне зниження артеріального тиску. Симптоматична гіпотензія рідко спостерігається у пацієнтів із неускладненим артеріальним гіпертонусом. Імовірність розвитку гіпотензії вища у пацієнтів із порушенням водно-електролітного балансу, пов’язаним із застосуванням діуретиків, дієтою з обмеженням солі, діалізом, діареєю або блювотою, а також у пацієнтів із тяжким ренін-залежним гіпертонусом (залежним від реніну — ферменту, що виробляється нирками). Симптоматична гіпотензія спостерігалася у пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю, з нирковою недостатністю або без неї. Ризик розвитку артеріальної гіпотензії вищий у пацієнтів із тяжчою серцевою недостатністю, які лікуються великими дозами петльових діуретиків, а також у пацієнтів із гіпонатріємією (знижений рівень натрію в крові) або порушеннями функції нирок. Пацієнтів із групами ризику ретельно спостерігатимуть на початку лікування та під час підвищення дози. Можливо, лікар тимчасово відмінить діуретик. Вищезазначені зауваження стосуються також пацієнтів із ішемічною хворобою серця або порушеннями мозкового кровообігу, у яких надмірне зниження артеріального тиску може спричинити інфаркт міокарда або інсульт. У деяких пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, у яких артеріальний тиск нормальний або знижений, існує ризик додаткового зниження артеріального тиску після прийому препарату Цілан. Така дія є очікуваною і зазвичай не виключає продовження лікування.
  • при стенозі мітрального або аортального клапана або гіпертрофічній кардіоміопатії, що призводять до стенозу виходу з лівого шлуночка;
  • при порушеннях функції нирок (див. також підпункт «Пацієнти з порушеннями функції нирок»). У пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю, гіпотензія після прийому початкової дози Цілан може призводити до подальшого погіршення функції нирок. У таких випадках спостерігалася гостра ниркова недостатність, зазвичай оборотна. У деяких пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної працюючої нирки, які лікувалися інгібіторами АПФ, спостерігалося підвищення рівня сечовини та креатиніну в сироватці крові, зазвичай оборотне після припинення лікування. Особливо це стосується пацієнтів із нирковою недостатністю. У разі супутнього судинно-ниркового гіпертонусу існує підвищений ризик тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності. У деяких пацієнтів, у яких до лікування не виявляли захворювань ниркових судин, спостерігалося підвищення рівня сечовини та креатиніну в плазмі, особливо якщо Цілан застосовувався разом із діуретиком. Це частіше стосується пацієнтів, у яких раніше були порушення функції нирок.
  • після трансплантації нирки через відсутність інформації щодо застосування у осіб після нещодавньої трансплантації нирки;
  • у пацієнтів, які проходять діаліз із використанням фільтраційних мембран з високою проникністю та приймають Цілан, оскільки можуть виникнути псевдоанапілактичні реакції;
  • оскільки в будь-який момент лікування може виникнути ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок язика, голосових складок і (або) гортані, що може призвести до обструкції дихальних шляхів і в крайніх випадках — до смерті. Якщо з’являться вищезазначені симптоми, необхідно негайно припинити застосування Цілан і звернутися до лікаря. Частота ангіоневротичного набряку під час застосування інгібіторів АПФ вища у пацієнтів негроїдної раси порівняно з пацієнтами інших рас.

У осіб, у яких у минулому був ангіоневротичний набряк, не пов’язаний із застосуванням інгібіторів АПФ, може існувати підвищений ризик його повторного виникнення під час лікування Ціланом.

  • у пацієнтів, які піддаються аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) із використанням декстрансульфату, оскільки спостерігалися життєзагрожуючі псевдоанапілактичні реакції;
  • під час десенсибілізації (наприклад, проти отрути перетинчастокрилих комах — бджіл, ос), оскільки можуть виникнути псевдоанапілактичні реакції;
  • оскільки під час застосування інгібіторів АПФ рідко спостерігався синдром, що починається з холестатичної жовтяниці, яка може призводити до молниеносного гепатонекрозу і (іноді) до смерті;
  • оскільки може виникнути сухий, наполегливий кашель, який зникає без лікування після припинення застосування препарату;
  • оскільки під час лікування інгібіторами АПФ, зокрема цилазаприлом, у деяких пацієнтів спостерігалося підвищення рівня калію в сироватці, особливо при супутній нирковій недостатності, некомпенсованому цукровому діабеті, одночасному застосуванні добавок калію, калійзберігаючих діуретиків або замінників солі, що містять калій, або одночасному застосуванні препаратів, що підвищують рівень калію в сироватці (наприклад, гепарину);
  • оскільки у пацієнтів, які лікуються інгібіторами АПФ, може виникнути нейтропенія/агранулоцитоз (нестача або відсутність нейтрофільних гранулоцитів — захисних клітин крові), тромбоцитопенія (знижена кількість тромбоцитів) та анемія (зниження кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну). Нейтропенія рідко спостерігається у пацієнтів із нормальною функцією нирок і без додаткових чинників ризику. Особливої обережності слід дотримуватися під час застосування Цілану пацієнтами із захворюваннями сполучної тканини (колагенози судин), які приймають імунодепресанти, алопуринол або прокаїнамід, а також коли ці чинники співіснують, особливо якщо раніше були порушення функції нирок. У деяких випадках у цих пацієнтів розвивалися важкі інфекції, стійкі до інтенсивного лікування антибіотиками.
  • у пацієнтів негроїдної раси, оскільки інгібітори АПФ значно частіше спричиняють ангіоневротичний набряк, а також можуть бути менш ефективними у зниженні артеріального тиску;
  • у пацієнтів, які піддаються хірургічним втручанням або знеболенню засобами, що спричиняють гіпотензію, оскільки Цілан може посилювати гіпотензію. Прийом препарату слід припинити за один день до запланованого хірургічного втручання.
  • у пацієнтів із цукровим діабетом, які лікуються пероральними цукрознижувальними препаратами або інсуліном;
  • у пацієнтів, які приймають літій;
  • у пацієнтів, які приймають калійзберігаючі діуретики, добавки калію або замінники солі, що містять калій;
  • якщо пацієнт приймає будь-який із наступних препаратів, що використовуються для лікування високого артеріального тиску:
  • блокатор рецепторів ангіотензину ІІ (ARB) (також відомі як сартани — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом.
  • аліскірен.

Необхідно проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали в минулому.
Зокрема, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт приймає, нещодавно приймав або може приймати будь-який із наступних препаратів:

  • добавки калію (включаючи замінники солі), калійзберігаючі діуретики та інші препарати, що підвищують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і ко-тримоксазол, що використовуються при бактеріальних інфекціях; циклоспорин — імунодепресант, що використовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, та гепарин — препарат, що використовується для розрідження крові з метою профілактики тромбів).
    Лікар може регулярно контролювати функцію нирок, артеріальний тиск та рівень електролітів (наприклад, калію) у крові.
    Див. також «Коли не застосовувати препарат Цілан».
    Діти
    Застосування не рекомендовано через відсутність належним чином проведених і контрольованих досліджень щодо ефективності та безпеки застосування препарату у дітей.
    Пацієнти з порушеннями функції нирок
    Лікар визначить дозу на підставі кліренсу креатиніну.
    Пацієнти похилого віку
    Див. пункт 3.
    Препарат Цілан та інші ліки
    Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Лікар, який веде пацієнта, можливо, змушений буде змінити дозу та (або) застосувати інші заходи
обережності:
Якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину ІІ (ARB) або альіскірен (див. також
«Коли не застосовувати ліки Цілан» та «Попередження та заходи обережності»).

Засоби, що зберігають калій, добавки калію або замінники солі, що містять калій
Хоча у пацієнтів, які лікуються цилазаприлом, концентрація калію в сироватці крові зазвичай залишається в межах норми, у деяких осіб може розвинутися гіперкаліємія (підвищена концентрація калію в сироватці крові).
Засоби, що зберігають калій, такі як: спіронолактон, триамтерен або амілорид, а також добавки калію та замінники солі, що містять калій, можуть призводити до значного підвищення концентрації калію в сироватці крові.

Діуретики
У пацієнтів, які лікуються діуретиками, особливо з порушенням водно-електролітного балансу, на початку терапії інгібітором АПФ може виникнути надмірне зниження артеріального тиску.

Літій
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та літію спостерігалося зворотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та симптоми його токсичності. Одночасне застосування тіазидних діуретиків може посилювати вже підвищений ризик токсичної дії літію під час застосування інгібіторів АПФ.

Засоби для лікування цукрового діабету
Одночасне застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та засобів для лікування цукрового діабету (інсулін, пероральні засоби для лікування цукрового діабету) може призводити до посилення гіпоглікемічної дії з ризиком розвитку гіпоглікемії (занадто низька концентрація глюкози в крові). Це стосується особливо перших тижнів комбінованої терапії та пацієнтів із порушенням функції нирок.

Нестероїдні протизапальні засоби, включаючи кислоту ацетилосаліцилову ≥ 3 г на добу
Нестероїдні протизапальні засоби можуть послаблювати антигіпертензивну дію інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та, діючи додатково, призводити до підвищення концентрації калію в сироватці крові, що в кінцевому підсумку може призвести до погіршення функції нирок.
Ця дія зазвичай є зворотною. Рідко може розвинутися гостра ниркова недостатність, особливо у пацієнтів із ризиком розвитку ниркової недостатності (наприклад, у похилому віці або при дегідратації).

Антигіпертензивні засоби та засоби, що розширюють судини
Застосування разом з іншими антигіпертензивними засобами може призвести до посилення антигіпертензивної дії цилазаприлу. Одночасне застосування нітрогліцерину, інших нітратів або засобів, що розширюють судини, може призводити до подальшого зниження артеріального тиску крові.

Симпатоміметики
Симпатоміметичні засоби можуть послаблювати антигіпертензивну дію інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

Протипсихотичні засоби, трициклічні антидепресанти, загальні анестетики
Одночасне застосування зазначених вище засобів разом із цилазаприлом збільшує ризик подальшого зниження артеріального тиску крові.

Кислота ацетилосаліцилова, тромболітичні засоби, бета-адреноблокатори, нітрати
Цилазаприл може застосовуватися одночасно з кислотою ацетилосаліциловою (як засіб для запобігання утворенню тромбів), тромболітичними засобами, бета-адреноблокаторами та (або) нітратами.

Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікувального засобу.
Не слід застосовувати лікувальний засіб Цілан під час вагітності.
У разі вагітності або планування вагітності необхідно якнайшвидше змінити спосіб лікування.
Не слід застосовувати лікувальний засіб Цілан під час годування грудьми.

Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
У деяких випадках здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми може бути порушена через можливість виникнення запаморочення або втоми.

Лікувальний засіб Цілан містить лактозу та натрій
Лікувальний засіб Цілан містить лактозу. Одна вкрита оболонкою таблетка містить:
Цілан 1 мг: 0,063876 г лактози (0,031938 г глюкози та 0,031938 г галактози),
Цілан 2,5 мг: 0,12721 г лактози (0,063605 г глюкози та 0,063605 г галактози),
Цілан 5 мг: 0,12468 г лактози (0,06234 г глюкози та 0,06234 г галактози).
Це слід враховувати у пацієнтів із цукровим діабетом.
Якщо у пацієнта раніше була виявлена непереносимість певних цукрів, він повинен звернутися до лікаря перед прийомом лікувального засобу.
Лікувальний засіб Цілан містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в одній вкритій оболонкою таблетці, тобто засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати лік Цілан

Цей лік слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Лік Цілан слід застосовувати внутрішньо, один раз на добу. Лік можна приймати незалежно від прийому їжі,
оскільки їжа не впливає суттєво на його всмоктування. Лік слід приймати завжди о тій самій порі дня.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза становить 1 мг один раз на добу. Дозу встановлює лікар, залежно від рівня
артеріального тиску. Для більшості пацієнтів підтримувальна доза становить від 2,5 мг до 5 мг на
добу. Якщо після застосування дози 5 мг тиск не нормалізується, лікар може одночасно
призначити діуретик у малій дозі (з іншої групи, ніж калійзберігаючі діуретики),
щоб посилити антигіпертензивну дію.
Пацієнти з артеріальною гіпертензією, які лікуються діуретиками
За два-три дні до початку лікування ліком Цілан лікар припиняє застосування діуретика, щоб
зменшити ризик гіпотензії. Рекомендована початкова доза цилазаприлу для цих пацієнтів
становить 0,5 мг один раз на добу. У разі необхідності застосування діуретика можна
відновити його пізніше.
Хронічна серцева недостатність
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю лік Цілан може застосовуватися одночасно
з наперстянковими глікозидами та (або) діуретиками. Лікар розпочинає лікування з дози
0,5 мг один раз на добу під суворим наглядом лікаря. Залежно від клінічного стану
та переносимості ліку пацієнтом дозу поступово збільшують до найменшої підтримувальної дози,
яка становить 1 мг на добу. Рішення про подальше збільшення дози до 2,5 мг на добу приймає лікар
залежно від реакції пацієнта.
Максимальна доза становить 5 мг один раз на добу.
Літні пацієнти
Артеріальна гіпертензія
Лікування слід розпочинати з дози 0,5 мг до 1 мг один раз на добу. Підтримувальну дозу
лікар встановлює залежно від переносимості ліку та клінічного стану пацієнта.
Хронічна серцева недостатність
Лікування слід розпочинати з дози 0,5 мг. Підтримувальну дозу, яка становить 1 мг до 2,5 мг,
лікар підбирає індивідуально залежно від клінічного стану пацієнта.
У літніх пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, які приймають великі дози
діуретиків, необхідно обов’язково розпочинати лікування з дози 0,5 мг
на добу.
Дозування у пацієнтів із нирковою недостатністю — див. пункт 2.
Застосування у дітей — див. пункт 2.
У разі виникнення відчуття, що дія ліку надто сильна або надто слабка, слід звернутися до лікаря.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Цілан
Існує обмаль даних щодо передозування ліку Цілан у людей.
Найімовірніші симптоми передозування: тяжка гіпотензія, шок
(відчуття слабкості, тривожність, блідість шкіри, холодний піт, прискорене та поверхневе дихання,
прискорене та слабо відчутне пульсація, втрата свідомості), оглушення, брадикардія (надто повільна
діяльність серця), електролітні порушення, ниркова недостатність.
У разі передозування ліку слід негайно звернутися до лікарні.
Пропуск прийому ліку Цілан
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.

4. Можливі небажані явища

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може спричиняти небажані явища, хоча вони не виникають у кожного.
Під час лікування Ціланом спостерігалися такі небажані явища з наведеною нижче частотою:
Небажані явища, які трапляються часто (у 1–10 осіб із 100):

  • головні болі, запаморочення, парестезії (відчуття поколювання та повзання мурашок);
  • порушення зору;
  • шум у вухах;
  • артеріальна гіпотензія, у тому числі симптоматична артеріальна гіпотензія;
  • кашель, задишка;
  • нудота, блювота, біль у животі, порушення смаку, диспепсія, діарея, запори;
  • судоми м’язів;
  • висипання, свербіж;
  • астенія — це хронічний стан організму, що характеризується загальним зниженням активності, а суб’єктивні симптоми найчастіше пов’язані з відчуттям хронічної втоми, апатії, відсутності мотивації до діяльності.

Небажані явища, які трапляються не дуже часто (у 1–10 осіб із 1 000):

  • порушення настрою або порушення сну;
  • бронхоспазм;
  • сухість слизової оболонки порожнини рота;
  • набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та (або) гортані, кропив’янка (див. пункт 2);
  • ниркова недостатність;
  • імпотенція;
  • підвищена пітність.

Небажані явища, які трапляються рідко (у 1–10 осіб із 10 000):

  • підвищення активності печінкових ферментів та підвищення концентрації білірубіну в сироватці.

Небажані явища, які трапляються дуже рідко (у менш ніж 1 особи із 10 000):

  • відчуття сплутаності;
  • порушення серцевого ритму, стенокардія, інфаркт міокарда та інсульт, ймовірно вторинно через загострення артеріальної гіпотензії у пацієнтів із високим ризиком (див. пункт 2);
  • еозинофільний пневмоніт (запалення легень, пов’язане з накопиченням одного з видів білих кров’яних тілець — еозинофілів — у легенях), риніт;
  • панкреатит;
  • гепатит (див. пункт 2);
  • еритема багатоформна;
  • гостра ниркова недостатність;
  • зниження концентрації гемоглобіну та зниження гематокриту (співвідношення об’єму червоних кров’яних тілець до об’єму повної крові), тромбоцитопенія, лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних тілець)/нейтропенія, а також випадки агранулоцитозу або панцитопенії;
  • гемолітична анемія (нестача червоних кров’яних тілець, спричинена їхнім прискореним руйнуванням) у пацієнтів із вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ферменту).

Може виникнути підвищення концентрації сечовини та креатиніну в плазмі та (або) гіперкаліємія, що зникає після припинення застосування препарату, особливо у разі ниркової недостатності, тяжкої серцевої недостатності та судинно-ниркового гіпертензійного стану.
Повідомлення про небажані явища
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або фармацевту. Небажані явища можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних явищ лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біологічних продуктів
Ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава,
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Небажані явища також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за продукт.
Завдяки повідомленням про небажані явища можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Цілан

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистері після:
„EXP”. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати в оригінальній упаковці.
Не зберігати при температурі вище 25°C.
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові контейнери для сміття. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Цілан

  • Діючою речовиною ліків є цилазаприл. Одна вкрита таблетка ліків Цілан містить 1 мг, 2,5 мг або 5 мг цилазаприлу у вигляді цилазаприлу моногідрату відповідно: 1,044 мг, 2,61 мг або 5,22 мг.
  • Інші складові: лактоза моногідрат, кукурудзяний крохмаль, гіпромелоза, тальк, натрію стеарилофумарат. Оболонка: Цілан, 1 мг: гіпромелоза, лактоза моногідрат, макрогол 6000, діоксид титану (Е 171), оксид заліза жовтий (Е 172); Цілан, 2,5 мг: гіпромелоза, лактоза моногідрат, макрогол 6000, діоксид титану (Е 171), оксид заліза червоний (Е 172); Цілан, 5 мг: гіпромелоза, лактоза моногідрат, макрогол 6000, діоксид титану (Е 171).

Як виглядають ліки Цілан і що містить упаковка
Цілан, 1 мг
Вкриті таблетки жовтого кольору, подовжені, з рисками поділу з одного боку.
Таблетку можна розділити на рівні дози.
Цілан, 2,5 мг
Вкриті таблетки червоно-коричневого кольору, подовжені, з рисками поділу з одного боку.
Цілан, 5 мг
Вкриті таблетки білі до світло-кремових, подовжені, з рисками поділу з одного боку.
Цілан 1 мг – упаковка містить 30 таблеток
Цілан 2,5 мг та 5 мг – упаковка містить 28 або 30 таблеток
Суб’єкт, відповідальний та виробник
Polfarmex S.A.
вул. Йозефув 9
99-300 Кутно
Тел.: +48 24 357 44 44
Факс: +48 24 357 45 45