Перазин 200 мг

Польща
Торгова назва Перазин 200 мг
Форма випуску таблетки
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100291023
Перазин 200 мг таблетки

Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

ПЕРАЗИН 50 мг
50 мг, таблетки
Perazinum
ПЕРАЗИН 200 мг
200 мг, таблетки
Perazinum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
інформацію, важливу для пацієнта.

  • Рекомендується зберігати цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було знову її прочитати.
  • У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
  • Цей лік призначено строго певній особі. Не слід передавати його іншим. Лік може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

  1. Що таке лікарський засіб Перазин 50 мг і Перазин 200 мг і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Перазин 50 мг і Перазин 200 мг
  3. Як застосовувати лікарський засіб Перазин 50 мг і Перазин 200 мг
  4. Можливі небажані ефекти
  5. Як зберігати лікарський засіб Перазин 50 мг і Перазин 200 мг
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Перазин 50 мг і Перазин 200 мг і для чого його застосовують

Діючою речовиною лікарського засобу Перазин 50 мг і Перазин 200 мг є перазин, який діє
протипсихотично та заспокійливо, зникає галюцинації та бред.
Показання до застосування:

  • різні форми шизофренії,
  • гострі психотичні розлади, у тому числі кататонічні (кататонія — це синдром, для якого характерні рухові порушення, що проявляються або уповільненням до повної затримки рухів, або раптовим руховим збудженням), з супутніми симптомами психорухового збудження, манії, бреду.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Перазин 50 мг і Перазин 200 мг

Коли не застосовувати лік Перазин 50 мг і Перазин 200 мг

  • якщо пацієнт має алергію на перазину або будь-який із інших компонентів цього ліку (перерахованих у розділі 6), або на інші нейролептичні засоби, зокрема похідні фенотіазину,
  • якщо у пацієнта в анамнезі було діагностовано злоякісний нейролептичний синдром,
  • у разі тяжкого ураження кісткового мозку або кровотворних клітин,
  • якщо у пацієнта спостерігаються стан коми,
  • у період вагітності та годування груддю,

1/7

  • при гострому отруєнні одним із зазначених засобів: снодійні засоби, опіоїди, інші нейролептичні препарати, седативні, антидепресанти, алкоголь,
  • якщо у пацієнта є пухлини, залежні від пролактину (через підвищене виділення пролактину під впливом перазини),
  • у разі порушення функції печінки,
  • якщо у пацієнта спостерігаються депресивні стани.

Необхідно проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали
у минулому.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Перазин 50 мг і Перазин 200 мг слід проконсультуватися з лікарем,
фармацевтом або медсестрою.
У разі порушень функції печінки дози слід відповідно зменшити (див. розділ 3).
При застосуванні максимальних доз може виникнути тяжке ураження печінки.
Необхідно дотримуватися обережності у пацієнтів із порушенням функції нирок, оскільки похідні фенотіазину можуть
спричиняти гіпотензію.
Особливу обережність слід дотримуватися під час лікування перазиною пацієнтів, у яких діагностували:

  • зниження кількості білих кров’яних тілець (лейкопенія) або інші порушення кровотворної системи,
  • ураження міокарда в анамнезі,
  • тяжку гіпотензію, раптове зниження тиску, що виникає внаслідок швидкого переходу з положення лежачи на стоячи (ортостатична гіпотензія),
  • напади судом у анамнезі,
  • хворобу Паркінсона,
  • глаукому з вузьким кутом передньої камери,
  • порушення відтоку сечі, стеноз пілоричного відділу, доброкісну гіперплазію передміхурової залози,
  • підвищену рухливість, пов’язану з мимовільними рухами, або знижену рухливість, м’язову ригідність та тремор (порушення функції екстрапірамідної системи),
  • порушення рухової функції, зокрема хореїформні рухи (дискінезії),
  • міастенію (лат. myasthenia gravis, захворювання, що характеризується швидкою втомою та ослабленням скелетних м’язів),
  • активний виразковий процес та хронічні захворювання печінки,
  • стеноз пілоричного відділу,
  • гіпертиреоз,
  • феохромоцитому,
  • порушення утворення нових кров’яних клітин (гемопоез),
  • гостру анемію,
  • пухлини молочної залози.

Під час лікування перазиною необхідно:

  • постійно контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом,
  • контролювати функцію серцево-судинної системи: перевірку артеріального тиску та спостереження за можливими порушеннями ритму серця; для цього слід регулярно вимірювати артеріальний тиск та проводити ЕКГ-дослідження; особливо важливо це для пацієнтів похилого віку; ЕКГ-моніторинг необхідно проводити у пацієнтів із захворюваннями та вадами серця,
  • проводити функціональні проби печінки (лабораторні дослідження крові) на початку лікування та потім через 6 місяців.

Необхідно негайно припинити застосування ліку та якнайшвидше звернутися до лікаря у
разі підозри на розвиток злоякісного нейролептичного синдрому.
2/7
Злоякісний нейролептичний синдром, що виникає в окремих випадках, характеризується, зокрема,
підвищенням температури тіла до 40°C та м’язовою ригідністю.
Рекомендовано зменшити дозу або припинити застосування ліку та негайно провести дослідження
крові, якщо після застосування ліку виникли:

  • зміни в картині крові (зниження кількості лейкоцитів, зниження кількості тромбоцитів),
  • кровотечі з носа,
  • порушення свідомості, що супроводжуються ілюзіями, зоровими, чуттєвими, тактильними галюцинаціями та іншими (делірій),
  • депресія,
  • шкірні зміни у вигляді кропив’янки або подразнення,
  • підвищення активності печінкових ферментів та жовтяниця.

У разі значного зниження кількості лейкоцитів, а також при змінах у периферичному мазку крові
лікар може вирішити припинити лікування перазиною та призначити інший препарат. Під час
тривалого лікування перазиною дослідження крові слід проводити кожні 6 місяців.
У разі виникнення порушень рухової функції (ранні дискінезії або синдром паркінсонізму), таких як: хореїформні рухи, мимовільні рухи, підвищена рухливість або
знижена рухливість, м’язова ригідність та тремор, лікар може рекомендувати зменшити дозу або
призначити лікування проти паркінсонізму.
Під час лікування перазиною описані випадки підвищеної чутливості до світла. Слід уникати інтенсивного сонячного світла та зменшувати чутливість до світла, використовуючи захисні креми із фільтрами проти ультрафіолетового випромінювання (UV).
Застосування перазини може спричинити виникнення шкірних алергічних реакцій.
Діти та підлітки
Відсутні достатні дані, що дозволяють оцінити безпеку застосування ліку у дітей та підлітків молодше 16 років, тому перазина призначається виключно для лікування дорослих.
Пацієнти похилого віку
Пацієнти похилого віку повинні отримувати дози перазини, зменшені вдвічі.
Лік Перазин 50 мг і Перазин 200 мг та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Застосування перазини разом з:

  • леводопою призводить до взаємного ослаблення їхньої дії,
  • циметидином призводить до підвищення біодоступності перазини в організмі,
  • карбонатом літію підвищує ризик ураження нервової системи та підвищення концентрації цукру в крові,
  • ліками, що блокують бета-адренергічні рецептори (знижують артеріальний тиск), може призвести до надмірного зниження артеріального тиску,
  • ліками з антихолінергічною дією (атропін, тригексифенідил) підвищує ризик виникнення галюцинаторного стану, ослаблює протипсихотичну дію,
  • снодійними та седативними засобами посилює седативну дію та ризик респіраторних ускладнень (параліч дихального центру),
  • протисудомними засобами (наприклад, фенітоїн, карбамазепін) призводить до зниження протипсихотичної дії перазини, ослаблення протисудомної дії,
  • пероральними антикоагулянтами ослаблює їхню антикоагулянтну дію,

3/7

  • інгібіторами МАО та засобами контрацепції призводить до ослаблення седативної дії перазини та посилення побічних ефектів,
  • цукрознижувальними засобами призводить до зниження їхньої дії,
  • наркотичними знеболювальними та іншими знеболювальними та жарознижувальними засобами посилює їхню знеболювальну та седативну дію,
  • трициклічними антидепресантами (наприклад, іміпримін, амітриптилін) призводить до ослаблення дії ліків (відбувається взаємне пригнічення захоплення ліків тканинами),
  • антидепресантами із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (SSRI, наприклад, флуоксетин, флувоксамін, сертралін) призводить до взаємного пригнічення захоплення ліків тканинами та значного підвищення концентрації перазини в крові,
  • ліками, що пригнічують функцію кісткового мозку (міелотоксичними), наприклад: фенілбутазон, амінофеназон, хлорамфенікол, призводить до підвищеного ризику порушень функції кісткового мозку та змін у картині крові.

Під час терапії перазиною спостерігалися хибні результати тестів на вагітність.
Застосування ліку Перазин 50 мг і Перазин 200 мг з алкоголем
Під час лікування перазиною пацієнт не повинен вживати продукти, що містять алкоголь, через ризик посилення дії та респіраторних ускладнень.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Перазина проникає через плацентарний бар’єр, тому застосування ліку у жінок у період вагітності є протипоказане.
Перазина проникає в материнське молоко. Якщо необхідно застосування лікування перазиною, слід припинити годування груддю.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Лік може спричиняти значне зниження психофізичної працездатності. Під час лікування перазиною не слід керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.

3. Як застосовувати лікарський засіб Перазин 50 мг і Перазин 200 мг

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до призначень лікаря або фармацевта. У разі будь-яких сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лікарський засіб застосовується перорально.
Спочатку застосовують від 50 до 100 мг на добу, далі під час лікування поступово збільшують
дозу до 300 або до 600 мг на добу у розділених дозах.
Максимальна терапевтична доза становить 800 мг на добу у розділених дозах.
Підтримувальна доза становить від 75 до 300 мг на добу.
Лікування амбулаторних пацієнтів слід починати з найменших ефективних доз, а потім дозу можна збільшувати до досягнення бажаної реакції на лікування.
Не рекомендується раптове змінювання дозування, оскільки це збільшує ризик виникнення побічних ефектів.
Максимальний протипсихотичний ефект досягається через 1–3 тижні лікування.
4/7
Пацієнти з нирковою недостатністю
При нирковій недостатності немає необхідності змінювати дозування лікарського засобу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У хворих із порушеннями функції печінки рекомендовано зменшити дози перазину. Їм слід застосовувати половину дози для дорослих, а при тяжкій печінковій недостатності — припинити застосування лікарського засобу.
Пацієнти похилого віку
Пацієнтам похилого віку слід призначати зменшені дози лікарського засобу. Їм рекомендовано застосовувати половину дози для дорослих. Таке дозування зазвичай забезпечує бажаний терапевтичний ефект у осіб похилого віку.
Застосування у дітей і підлітків
Відсутні достатні дані щодо оцінки безпеки застосування лікарського засобу у дітей і підлітків молодше 16 років, тому перазин призначений виключно для лікування дорослих.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Перазин 50 мг або Перазин 200 мг
Симптоми
Випадкове або навмисне передозування (прийом кількох або кількох десятків грамів перазину) зазвичай проявляється
утрудненням мовлення, руховою нечіткістю, порушенням гостроти зору, тремором м’язів, станом сплутаності свідомості, пригніченням серцево-судинної системи, задишшям, апноею та порушенням терморегуляції (здатність підтримувати сталу температуру тіла).
Дії при передозуванні
У разі прийому значно більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу слід негайно звернутися до лікаря або фармацевта.
Пропуск застосування лікарського засобу Перазин 50 мг або Перазин 200 мг
Пропущену дозу слід прийняти якомога швидше, якщо ще не настав час прийому наступної дози. Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної.
Припинення застосування лікарського засобу Перазин 50 мг або Перазин 200 мг
Лікування психотичних розладів є тривалим. Після досягнення задовільного поліпшення стану не рекомендовано надто швидке зменшення дози лікарського засобу. Дози слід зменшувати поступово протягом кількох до кількох десятків місяців. Відміну лікарського засобу можна здійснювати тільки під контролем лікаря та суворо відповідно до його призначень.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цього лікарського засобу, слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, якщо виникне зловісний нейролептичний синдром,
який характеризується: підвищенням температури тіла до 40°C, м’язовою скрутою, що супроводжується
підвищенням концентрації міоглобіну та активності креатинкінази в крові.
Дуже часто (у 1 пацієнта на 10):

  • молочництво, тобто виділення молока у чоловіка або жінки (не пов’язане з вагітністю).

5/7
Часто (у 1–10 пацієнтів на 100):

  • зміна внутрішньоочного тиску,
  • набряк слизової оболонки носа,
  • запори,
  • труднощі з виділенням сечі,
  • збільшення маси тіла,
  • сухість слизових оболонок порожнини рота, посилене почуття спраги,
  • порушення статевої функції (наприклад, порушення ерекції, еякуляції).

Нечасто (у 1–10 пацієнтів на 1000):

  • порушення рухової функції (дискінезії, синдром паркінсонізму), що проявляються хореїчними рухами, мимовільними рухами, надмірною рухливістю або зниженою рухливістю, м’язовою скрутою та тремором,
  • порушення сну, загальна тривожність, посилене виникнення нічних кошмарів,
  • дезорієнтація,
  • відчуття дурману.

Рідко (у 1–10 пацієнтів на 10 000):

  • зміни чутливості в руках і ногах,
  • напади судом,
  • підвищена чутливість очей до світла,
  • тяжкі реакції підвищеної чутливості до світла, що супроводжуються відкладанням пігменту,
  • вазокардіальний колапс,
  • гіперплазія молочних залоз у чоловіків,
  • порушення свідомості, що супроводжуються ілюзіями, зоровими, чуттєвими, тактильними галюцинаціями та іншими,
  • порушення мислення та пам’яті.

Дуже рідко (у менш ніж 1 пацієнта на 10 000):

  • набряки,
  • зниження рівня гранулоцитів у крові,
  • екстрапірамідні симптоми, що проявляються неможливістю спокійно залишатися в сидячому положенні, часто поєднуються з депресією, яка зазвичай виникає після маніакальної фази психозу,
  • зловісний нейролептичний синдром, що виникає в окремих випадках,
  • порушення дихання,
  • шлунково-кишкові розлади, нудота, ішемічний коліт, що призводить до некрозу кишечника,
  • шкірні зміни у вигляді висипу (системний червоний вовчак),
  • застій у жовчних шляхах (холестаз).

Частота невідома:

  • хибні результати тестів на вагітність,
  • порушення серцевого ритму,
  • зниження артеріального тиску,
  • зниження кількості лейкоцитів,
  • зниження кількості тромбоцитів,
  • шкірні зміни у вигляді кропив’янки або подразнення,
  • носові кровотечі,
  • підвищення активності печінкових ферментів та жовтяниця,
  • порушення менструального циклу,
  • збільшення молочних залоз у жінок.

Повідомлення про побічні ефекти
6/7
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі можливі побічні ефекти,
не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біобійців:
Aleje Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309,
електронна пошта: [email protected]
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за лікарський засіб.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Перазин 50 мг і Перазин 200 мг

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі нижче 25 °C, в оригінальній упаковці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Необхідно запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Перазин 50 мг або Перазин 200 мг

  • Діючою речовиною ліків є перазин. 1 таблетка містить 50 мг або 200 мг перазину.
  • Інші складові (допоміжні речовини): магнію карбонат важкий, полівідон К 30, натрію кроскармелоза та магнію стеарат.

Як виглядають ліки Перазин 50 мг і Перазин 200 мг і що містить упаковка
Перазин 50 мг та Перазин 200 мг — це овальні, двоопуклі непокриті таблетки жовтого кольору,
гладкі з рисками поділу.
Одна упаковка ліків Перазин 50 мг містить 30 або 60 таблеток.
Одна упаковка ліків Перазин 200 мг містить 15 або 30 таблеток.
Відповідальний суб’єкт та виробник
„PRZEDSIĘBIORSTWO PRODUKCJI FARMACEUTYCZNEJ HASCO-LEK” S.A.
51-131 Вроцлав, вул. Жмігродзька 242 Е
Інформація про ліки
тел.: (22) 742 00 22
електронна пошта: [email protected]
7/7