Інструкція для пацієнта

Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг, таблетки
Лоразепам ТЗФ, 1 мг, таблетки
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг, таблетки
Lorazepamum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте всю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її перечитати.
У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Цей засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, які не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Лоразепам ТЗФ і коли його застосовують
Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Лоразепам ТЗФ
Як застосовувати Лоразепам ТЗФ
Можливі небажані ефекти
Як зберігати Лоразепам ТЗФ
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Лоразепам ТЗФ і коли його застосовують

Лоразепам ТЗФ — це седативний і транквілізуючий засіб, який належить до групи лікарських засобів, що називаються
бензодіазепінами.
Показання до застосування

Симптоматичне короткотривале лікування станів тривоги, напруги та збудження, а також порушень сну, спричинених цими станами.
Преанестезія перед діагностичними процедурами та хірургічними втручаннями.

Увага:
Лікування лікарським засобом Лоразепам ТЗФ не є необхідним у всіх випадках станів, пов’язаних із
тревогою, напругою, збудженням або порушеннями сну. Нерідко це симптоми фізичного або
психічного захворювання, які можна лікувати іншими методами або шляхом лікування основного захворювання. Тривога та
напруга, пов’язані зі стресом повсякденного життя, зазвичай не потребують застосування седативних засобів. Застосування лоразепаму як засобу для полегшення засинання здається виправданим лише тоді,
коли ефект дії бензодіазепінів бажаний також протягом дня.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Лоразепам ТЗФ

Коли не застосовувати препарат Лоразепам ТЗФ

якщо пацієнт має алергію на лоразепам, інші бензодіазепіни або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6),
якщо пацієнт залежний або був залежним від ліків, алкоголю або опіоїдних засобів у минулому,
якщо у пацієнта виникла слабкість м’язів, відчуття швидкої втомлюваності (міастенія),
якщо у пацієнта виникли рухові порушення (спинальна та мозочкова атаксія),
у пацієнтів з гострою інтоксикацією, спричиненою алкоголем або ліками, що пригнічують функцію центральної нервової системи (наприклад, снодійні або знеболювальні засоби, ліки, що застосовуються при

лікуванні психічних розладів, такі як нейролептики, антидепресанти та солі літію),

якщо у пацієнта виникає періодичне, тимчасове припинення дихання під час сну (синдром сонного апнеї),
у пацієнтів з тяжкими порушеннями дихання або білями в грудній клітці, наприклад, хронічною обструктивною хворобою легень,
якщо у пацієнта виникла тяжка хвороба печінки.

Вищезазначені відомості стосуються також минулого.
Діти та молодь
Дітям і молоді у віці до 18 років не слід застосовувати препарат Лоразепам ТЗФ, якщо це не
необхідно для заспокоєння перед хірургічним втручанням або діагностичними процедурами.
Застосування препарату Лоразепам ТЗФ дітям у віці до 6 років не рекомендовано.
Додаткову інформацію див. у розділі 3.
Попередження та заходи обережності
На початку лікування лікар повинен контролювати реакцію пацієнта на препарат, щоб якнайшвидше
виявити можливе передозування. Особливо це стосується дітей, пацієнтів похилого віку та
ослаблених. Ці пацієнти можуть бути більш чутливими до дії препарату Лоразепам ТЗФ і тому під
час лікування їх слід частіше спостерігати.
Перед початком застосування препарату Лоразепам ТЗФ слід проконсультуватися з лікарем або
фармацевтом.
Лікування бензодіазепінами пацієнтів із депресією може посилювати симптоми депресії та (або)
виявляти схильність до самогубства. Тому препарат Лоразепам ТЗФ у таких пацієнтів не слід
застосовувати без відповідного антидепресивного лікування.
Якщо у пацієнта є порушення функції нирок або печінки, серцева недостатність та (або) низький
артеріальний тиск (артеріальна гіпотензія), може виникнути підвищена чутливість до дії цього
препарату. Це стосується також пацієнтів похилого віку, у яких підвищений ризик падіння.
При застосуванні лоразепаму як снодійного пацієнт повинен переконатися, що може забезпечити
неперервний сон тривалістю 7–8 годин. Якщо пацієнт дотримуватиметься цієї рекомендації, зазвичай
можна уникнути наслідків після пробудження (наприклад, втому, порушення реакції).
Слід попросити лікаря про детальні вказівки щодо повсякденної діяльності, враховуючи конкретний
спосіб життя (наприклад, професію) під час лікування лоразепамом.
Під час застосування бензодіазепінів іноді спостерігаються парадоксальні реакції (див. розділ 4).
Таких реакцій слід очікувати особливо у дітей та осіб похилого віку. У разі виникнення парадоксальних
реакцій лікування препаратом Лоразепам ТЗФ слід припинити.
Як і всі бензодіазепіни, лоразепам може спричинити загострення печінкової енцефалопатії
(хвороби мозку, спричиненої ураженням печінки). Тому слід дотримуватися обережності під час
застосування препарату Лоразепам ТЗФ у пацієнтів із печінковою енцефалопатією.
Попередження
Застосування бензодіазепінів, зокрема лоразепаму, може спричинити депресію дихання, яка може
призвести до смерті.
Застосування лоразепаму пов’язане з високим ризиком залежності. Існує ризик розвитку психічної
та фізичної залежності навіть після щоденного застосування протягом лише кількох тижнів. Це
стосується не лише надмірного застосування особливо великих доз, але й застосування препарату
Лоразепам ТЗФ в терапевтичних дозах. Ризик залежності є вищим у пацієнтів із алкоголізмом або
історією зловживання рецептурними ліками, а також у пацієнтів із тяжкими розладами особистості.
Бензодіазепіни слід завжди призначати лише на короткий термін (наприклад, 2–4 тижні).
Лікування слід продовжувати лише у разі гострих показань і після ретельного зважування
терапевтичної користі щодо ризику звикання та залежності. Довготривале застосування лоразепаму
не рекомендовано.
Під час застосування бензодіазепінів спостерігалися тяжкі алергічні реакції. У пацієнтів після
прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів повідомлялися випадки набряку шкіри
та (або) слизових оболонок, що охоплюють язик, гортань або голосові зв’язки (ангіоневротичний
набряк). У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів виникали інші побічні ефекти, такі як
задишка, набряк горла або нудота та блювота.
Деяким пацієнтам може знадобитися негайна медична допомога. Блокування дихальних шляхів,
спричинене ангіоневротичним набряком з ураженням язика, гортані або голосових зв’язків, може
стати смертельним.
Тривожність або безсоння можуть бути симптомами багатьох інших захворювань. Лікар повинен
враховувати, що ці симптоми можуть бути пов’язані з основним захворюванням соматичного або
психічного характеру, для якого існує більш специфічне лікування. Тривожність і напруга, пов’язані
зі щоденним стресом, як правило, не потребують застосування препарату Лоразепам ТЗФ.
Лоразепам ТЗФ та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав
недавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ з іншими ліками, що пригнічують функцію
центральної нервової системи, може призводити до взаємного посилення пригнічуючої дії на
центральну нервову систему, наприклад:

ліки, що застосовуються при лікуванні психічних захворювань (психотропні засоби),
снодійні, заспокійливі, знеболювальні засоби,
ліки, що знижують артеріальний тиск (бета-адреноблокатори),
деякі знеболювальні засоби, що застосовуються при лікуванні залежності та проти кашлю (опіоїди),
антигістамінні засоби (протиалергічні),
ліки, що застосовуються при лікуванні епілепсії (протисудорожні).

Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та опіоїдів (сильні знеболювальні засоби, ліки,
що застосовуються при замісній терапії [лікування залежності], деякі засоби від кашлю) збільшує
ризик виникнення сонливості, труднощів із диханням (депресія дихання), коми, а також може
загрожувати життю. Тому одночасне застосування цих ліків можна розглядати лише тоді, коли
інші варіанти лікування неможливі.
Якщо ж лікар призначить препарат Лоразепам ТЗФ одночасно з опіоїдами, доза та тривалість
супутнього лікування повинні бути обмежені лікарем.
Пацієнт повинен повідомити лікареві про всі прийняті опіоїдні засоби та суворо дотримуватися
рекомендацій лікаря щодо дозування. Може бути корисним повідомити друзів або родичів про
можливість виникнення зазначених симптомів. У разі виникнення таких симптомів слід
зв’язатися з лікарем.
Може виникнути посилення дії засобів, що знижують м’язовий тонус (міорелаксантів), та
знеболювальних засобів.
Якщо лоразепам застосовується разом із клозапіном, може виникнути значне заспокоєння,
надмірне виділення слини та рухові порушення.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та валпроєвої кислоти може збільшувати
концентрацію лоразепаму в крові. Якщо одночасно застосовується валпроєва кислота, дозу
препарату Лоразепам ТЗФ слід знизити приблизно на половину.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та пробенециду може прискорити початок
дії або подовжити тривалість дії лоразепаму. У разі одночасного застосування пробенециду
дозу препарату Лоразепам ТЗФ слід знизити на половину.
Застосування теофіліну або амінофіліну може послаблювати заспокійливу дію препарату
Лоразепам ТЗФ.
Алкоголь та Лоразепам ТЗФ
Слід уникати одночасного вживання алкогольних напоїв, оскільки алкоголь може непередбачено
змінювати та посилювати дію препарату Лоразепам ТЗФ.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує завагітніти, їй слід
проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Препарат Лоразепам ТЗФ не слід приймати під час вагітності.
Якщо пацієнтка завагітніє під час застосування препарату Лоразепам ТЗФ, вона повинна
негайно повідомити про це лікареві, щоб він міг ухвалити рішення про припинення лікування.
Тривале застосування препарату Лоразепам ТЗФ вагітною жінкою може призвести до появи
симптомів відмови у новонародженого. Якщо пацієнтка приймає препарат Лоразепам ТЗФ
перед пологами або під час пологів, у немовляти можуть виникнути зниження активності,
зниження м’язового тонусу, зниження температури тіла (гіпотермія) та (або) низький артеріальний
тиск (артеріальна гіпотензія), депресія дихання, апноея та проблеми з годуванням (синдром
млявої дитини).
Годування грудьми
Препарат Лоразепам ТЗФ проникає до грудного молока і тому не слід його приймати під час
годування грудьми. Прийом препарату Лоразепам ТЗФ під час годування грудьми може
спричинити значне заспокоєння та проблеми з сосанням у дитини. Рекомендовано спостерігати
за немовлям.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Лоразепам ТЗФ, застосований згідно з рекомендаціями, може сповільнювати реакції, особливо
протягом перших кількох днів лікування. У такому разі пацієнт не здатний достатньо швидко
реагувати на несподівані та раптові події. Не слід керувати транспортними засобами або
обслуговувати будь-які небезпечні електричні інструменти чи механізми. Пацієнт не повинен
працювати без безпечного підпору для ніг. Особливо слід пам’ятати, що алкоголь додатково
порушує здатність до реакції.
Лікар визначить, чи може пацієнт керувати транспортними засобами або обслуговувати механізми,
враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на лікування та прийману дозу.
Препарат Лоразепам ТЗФ містить лактозу моногідрат
Якщо раніше у пацієнта була виявлена непереносимість певних цукрів, він повинен звернутися до
лікаря перед прийомом препарату.
Препарат Лоразепам ТЗФ містить натрій
Препарат Лоразепам ТЗФ містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто препарат
вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати Лоразепам ТЗФ

Цей препарат слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Дозування
Дозування та тривалість застосування слід підбирати індивідуально залежно від реакції пацієнта на лікування,
показань до застосування (тобто захворювання, на яке призначено препарат) та тяжкості захворювання. Як правило,
слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом якомога коротшого часу.
Наведені нижче відомості слід дотримуватися, якщо лікар не призначив дозування Лоразепаму ТЗФ інакше.
Лікування станів тривоги, напруження та збудження, а також порушень сну, спричинених цими станами
Зазвичай добова доза для дорослих становить від 0,5 до 2,5 мг лоразепаму, яку приймають у 2–3 прийоми поділено
або одноразово на ніч приблизно за пів години до сну, якщо препарат застосовується переважно через порушення сну,
що потребують лікування.
Лікар може збільшити добову дозу до максимум 7,5 мг, враховуючи всі попередження та заходи обережності, особливо
в умовах стаціонару.
Премедикація перед діагностичними процедурами та хірургічними втручаннями
Для дорослих — 1–2,5 мг лоразепаму на ніч перед процедурою та (або) 2–4 мг приблизно за 1–2 години до процедури.
Застосування препарату у дітей та підлітків
Дозу слід відповідно зменшити. У дітей разові дози не повинні перевищувати 0,5–1 мг лоразепаму та 0,05 мг на кг маси тіла.
Застосування у пацієнтів літнього віку або ослаблених
Початкову загальну добову дозу слід зменшити приблизно на 50% у пацієнтів літнього віку або ослаблених. Ці пацієнти,
як і діти, повинні отримувати препарат у найменшій ефективній дозі. Лікар підбирає дозу залежно від потреб
та переносимості пацієнтом.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
У пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції печінки лікар підбирає дозу залежно від індивідуальної
реакції на лікування.
Лоразепам ТЗФ протипоказаний пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів із легкими до тяжких порушень функції нирок лікар обережно зменшить дозу залежно від індивідуальної
реакції на лікування. Зазвичай початкова доза становить половину рекомендованої дози для дорослих. Лікар оцінить
реакцію пацієнта на препарат і за потреби змінить дозу.
Спосіб застосування
Таблетку слід проковтнути цілком, запиваючи рідиною (наприклад, пів до однієї склянки води). Таблетки можна
приймати незалежно від прийому їжі.
Якщо Лоразепам ТЗФ застосовується для лікування порушень сну, препарат слід приймати перед сном. Препарат не
слід застосовувати на повний шлунок. Прийом препарату на повний шлунок може призвести до затримки його дії
та, як наслідок, до перенесення дії на наступний день.
Таблетки Лоразепам ТЗФ 1 мг та Лоразепам ТЗФ 2,5 мг можна поділити на рівні дози.
Тривалість застосування
Лікар вирішує, як довго слід застосовувати препарат. Застосування Лоразепаму ТЗФ слід обмежити прийомом
окремих доз або, у разі гострого захворювання, застосовувати лише кілька днів. Тривалість застосування при
хронічному захворюванні залежить від перебігу захворювання. Після 2 тижнів щоденного застосування препарату
лікар повинен поступово зменшувати дозу, щоб визначити, чи потрібне подальше застосування Лоразепаму ТЗФ.
Після тривалого застосування препарату (понад тиждень) та раптового його припинення може виникнути тимчасове
повторне виникнення порушень сну, тривоги, напруження, внутрішнього непокою та збудження. Тому лікування не
слід припиняти раптово, а лише шляхом поступового зменшення дози.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Лоразепаму ТЗФ
У разі підозри на отруєння після прийому більшої кількості препарату слід негайно звернутися до лікаря. У разі
телефонного звернення слід точно дотримуватися отриманих рекомендацій щодо надання першої допомоги. Не слід
викликати блювоту, якщо це явно не рекомендовано.
Симптомами передозування є: сонливість, сплутаність свідомості, дрімота, поверхневе дихання, порушення координації
рухів, апатія, а в тяжких випадках — втрата свідомості.
Пропущене застосування Лоразепаму ТЗФ
Якщо пацієнт забув прийняти таблетку, слід прийняти Лоразепам ТЗФ у звичайний час наступного дня. Не слід
приймати подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.
Припинення застосування Лоразепаму ТЗФ
Ніколи не слід самостійно припиняти або закінчувати лікування, якщо тільки не підозрюється виникнення тяжкого
небажаного явища. У таких випадках слід негайно звернутися до лікаря.
У разі раптового припинення лікування після тривалого застосування можуть виникнути симптоми відміни,
зазначені в розділі 4. Щоб уникнути виникнення таких симптомів, лікування слід припиняти шляхом поступового
зменшення дози (див. розділ 3).
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Слід очікувати виникнення побічних ефектів, особливо на початку лікування, якщо доза
занадто велика, а також у груп пацієнтів, зазначених у розділі «Попередження та заходи обережності»
(див. розділ 2).
Якщо виникне будь-який із нижчезазначених тяжких побічних ефектів, лікування препаратом Лоразепам ТЗФ слід негайно припинити. Необхідно негайно повідомити лікаря та (або) звернутися за негайною медичною допомогою.

парадоксальні реакції, такі як тривога, збудження, психомоторне безпокійство, агресивна поведінка (ворожість, агресія, гнів), порушення сну / безсоння, сексуальне збудження, галюцинації,
суїцидальні думки / спроби самогубства,
реакції гіперчутливості, анафілактичні / анафілактоїдні реакції, набряк шкіри та (або) слизових оболонок (ангіоневротичний набряк),
жовтяниця — жовте забарвлення шкіри, очей, носа, губ, світле забарвлення калу та темне забарвлення сечі,
алергічні шкірні реакції — висипання та запалення шкіри,
депресія дихання (ступінь залежить від дози), зупинка дихання (апное), загострення сонної апное (тимчасова зупинка дихання під час сну).

Інші побічні ефекти, які можуть виникати під час застосування препарату Лоразепам ТЗФ
Дуже часто: виникають частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

заспокоєння, втома, сонливість

Часто: виникають рідше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

порушення рухової координації (атаксія), сплутаність свідомості, депресія, виявлення депресії, запаморочення
слабкість м’язів, виснаження

Не дуже часто: виникають рідше, ніж у 1 із 100 пацієнтів

зміни лібідо, імпотенція, послаблення оргазму
нудота

Частота невідома: частоту неможливо визначити на підставі наявних даних

зміни в морфології крові (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія)
подовжений час реакції
порушення рухової координації (позапірамідні симптоми)
тремтіння
порушення зору (подвійне бачення, нечітке бачення)
труднощі з вимовою (дизартрія) / нечітка мова
головний біль
судоми / напади
втрата пам’яті
депресія (психічна), ейфорія
кома
знижена увага / концентрація, порушення рівноваги
низький артеріальний тиск (артеріальна гіпотензія), помірне зниження артеріального тиску
загострення обструктивної хвороби легень (стиснення дихальних шляхів)
запори
підвищення концентрації білірубіну, підвищення активності печінкових ферментів (амінотрансфераз, лужної фосфатази)
випадання волосся
синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (SIADH)
знижений рівень натрію (гіпонатріємія)
зниження температури тіла (гіпотермія)

Залежність / зловживання
Навіть після кількох днів щоденного прийому лоразепаму після припинення лікування, особливо раптового, можуть виникати симптоми відміни (наприклад, порушення сну, інтенсивні сни). Може посилюватися тривога, стан напруги, а також збудження та внутрішнє безпокійство (ефект відскоку).
Інші симптоми, про які повідомляють після припинення прийому бензодіазепінів: головний біль, депресія, сплутаність свідомості, подразливість, пітливість, стан тривоги (дисфорія), запаморочення, дереперсоналізація, порушення поведінки, підвищена чутливість до звуків, оніміння та поколювання кінцівок, підвищена чутливість до світла, шуму та фізичного контакту, порушення чутливості, непередбачувані рухи, нудота, блювота, діарея, втрата апетиту, галюцинації / блювота, судоми / напади епілепсії, тремтіння, скорочення кишечника, біль у м’язах, збудження, серцебиття, прискорене серцебиття, напади паніки, запаморочення вестибулярного походження, гіперрефлексія, втрата короткотривалої пам’яті та гарячка. У разі тривалого застосування препарату Лоразепам ТЗФ у пацієнтів з епілепсією або осіб, які приймають інші ліки, що знижують поріг судом (наприклад, антидепресанти), раптове припинення прийому препарату може спричинити частіші напади епілепсії. Ризик виникнення симптомів відміни зростає з тривалістю застосування та дозою. Цих явищ зазвичай можна уникнути шляхом поступового зменшення дози.
Є повідомлення про розвиток толерантності (збільшення дози через звикання організму) щодо седативної дії бензодіазепінів.
Лоразепам ТЗФ має потенціал залежності. До групи особливого ризику належать пацієнти, які раніше зловживали рецептурними ліками або алкоголем.

Заходи при виникненні побічних ефектів
Багато з перелічених побічних ефектів самостійно зникають під час подальшого лікування або після зменшення дози. Якщо побічні ефекти тривають, необхідно повідомити про це лікаря, який прийме рішення щодо можливого припинення лікування. Слід негайно звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виникнуть висипання на шкірі, зміна забарвлення шкіри або набряк невідомого походження.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи будь-які побічні ефекти, не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Лоразепам ТЗФ
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці, яке не видно.
Зберігати при температурі нижче 25 °C. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній упаковці та контейнері після «EXP». Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Препарати не слід викидати в каналізацію чи побутові контейнери для відходів. Необхідно запитати фармацевта, як утилізувати препарати, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Лоразепам ТЗФ:
Діючою речовиною лікарського засобу є лоразепам.
Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 0,5 мг лоразепаму.
Інші складові: целюлоза мікрокристалічна (тип 102), натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А),
магнію стеарат, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 1 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 1 мг лоразепаму.
Інші складові: целюлоза мікрокристалічна (тип 102), натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А),
магнію стеарат, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 2,5 мг лоразепаму.
Інші складові: целюлоза мікрокристалічна (тип 102), натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А),
магнію стеарат, лактоза моногідрат.

Як виглядає лікарський засіб Лоразепам ТЗФ та що містить упаковка
Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг:
Біла або майже біла, кругла, плоска таблетка. Діаметр становить 4,5 мм.
Лоразепам ТЗФ, 1 мг:
Біла або майже біла, кругла, плоска таблетка з рисками поділу з одного боку та витисненим номером
«1» з іншого боку. Діаметр становить 6 мм. Таблетку можна поділити на рівні дози.
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг:
Біла або майже біла, кругла, плоска таблетка з рисками поділу з одного боку та витисненим номером
«2,5» з іншого боку. Діаметр становить 8 мм. Таблетку можна поділити на рівні дози.

Упаковки: 14, 20, 28, 30, 50, 60 або 90 таблеток. Таблетки упаковані у блістери, а потім у картонні коробки.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Відповідальна особа та виробник
Тархомінські Фармацевтичні Заводи «Польфа» Акціонерне Товариство
вул. А. Флемінга, 2
03-176 Варшава
Номер телефону: (22) 811 18 14
Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до відповідальної особи.

Цей лікарський засіб зареєстровано в країнах — учасницях Європейського Економічного Простору під такими назвами:
Польща: Лоразепам ТЗФ 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки
Португалія: Лоразепам Блюфарма 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки
Болгарія: Лоразепам ТЗФ 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки
Угорщина: Лоразепам ТЗФ 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки
Латвія: Лоразепам ТЗФ 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки
Литва: Даліксен 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки
Нідерланди: Лоразепам ТЗФ 0,5 мг, 1 мг, 2,5 мг таблетки

Рекомендації для пацієнта
Лікарський засіб містить діючу речовину, яка належить до групи бензодіазепінів.
Бензодіазепіни — це лікарські засоби, що застосовуються для лікування захворювань, пов’язаних із тривогою, внутрішнім напруженням або безсонням, а також при епілепсії та певних станах м’язового напруження.
Не всі стани тривоги або порушення сну потребують фармакологічного лікування. Деякі симптоми можуть бути пов’язані з основним захворюванням соматичного або психічного характеру, для якого існує більш специфічне лікування.
Бензодіазепіни не впливають на причину захворювання. Вони зменшують симптоми і можуть також значно допомогти, наприклад, полегшуючи доступ до тривалого лікування та належного вирішення проблеми.
Під час застосування бензодіазепінів може розвинутися фізична та психічна залежність. Щоб мінімізувати можливе ризик, слід особливо уважно дотримуватися таких інструкцій:

Бензодіазепіни призначаються виключно для лікування захворювання та повинні застосовуватися лише за призначенням лікаря.
Не слід застосовувати бензодіазепіни, якщо пацієнт має залежність або мав у минулому залежність від алкоголю, ліків або наркотиків, за винятком рідкісних випадків, коли лікар вирішить, що їх застосування необхідне.
Слід уникати неконтрольованого, тривалого застосування, оскільки це може призвести до залежності від рецептних ліків. На початку лікування слід домовитися про контрольний візит до лікаря, який призначив лікування, щоб він міг вирішити, чи продовжувати терапію. Якщо пацієнт приймає цей засіб без призначення лікаря, це зменшує можливість отримання допомоги через рецепт.
Ні в якому разі не слід збільшувати дозу, призначену лікарем, або скорочувати інтервали між прийомами ліків, навіть якщо дія засобу вже не така сильна. Це може бути першим симптомом залежності. Самостійна зміна дози, призначеної лікарем, ускладнює індивідуально орієнтоване лікування.
Ніколи не можна різко припиняти застосування бензодіазепінів — дозу слід поступово зменшувати. Після припинення лікування після тривалого застосування можуть виникнути симптоми: збудження, тривожність, безсоння, напади судом і галюцинації — часто з затримкою на кілька днів. Ці симптоми відміни зникають через кілька днів або тижнів. У разі потреби слід обговорити це з лікарем.
Ніколи не слід приймати бензодіазепіни, призначені іншим особам, і не слід їх використовувати, тому що «вони допомогли іншим». Також ні в якому разі не слід передавати цей лікарський засіб іншим особам.