Анотація, прикріплена до упаковки: інформація для пацієнта

Лорабекс, 0,5 мг, таблетки
Лорабекс, 1 мг, таблетки
Лорабекс, 2,5 мг, таблетки
Lorazepamum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом анотації перед прийняттям ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Необхідно зберігати цю анотацію, щоб у разі потреби можна було її знову прочитати.
У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Цей лік призначений строго певній особі. Не можна передавати його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій анотації, слід повідомити лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст анотації

Що таке лік Лорабекс і для чого його застосовують
Важливі відомості перед прийомом ліку Лорабекс
Як приймати лік Лорабекс
Можливі побічні дії
Як зберігати лік Лорабекс
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік Лорабекс і для чого його застосовують

Лорабекс містить як діючу речовину лоразепам. Лоразепам є седативним
та протитривожним засобом, належить до групи бензодіазепінів.
Лік Лорабекс показаний:

для короткотривалого симптоматичного лікування тривожних розладів та безсоння, спричиненого тривогою, коли тривога є серйозною, обмежує життєдіяльність або піддає пацієнта крайньому стражданню.
для седації перед діагностичними процедурами або перед хірургічними втручаннями.

2. Важливі відомості перед прийомом ліків Лорабекс

Коли не приймати ліки Лорабекс:

якщо пацієнт має алергію на лоразепам, інші ліки з групи бензодіазепінів або будь-який із інших компонентів цього ліку (перелічених у пункті 6);
якщо пацієнт має серйозні проблеми з диханням або відчуває біль у грудній клітці, наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень;
якщо пацієнт має надмірне ослаблення м’язів ( myasthenia gravis );
якщо пацієнт має серйозні проблеми з печінкою;
якщо пацієнт має синдром апнеї сну (проблеми з диханням під час сну).

Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому ліків Лорабекс слід обговорити це з лікарем або фармацевтом:

якщо пацієнт зловживає або раніше зловживав наркотиками, нелегальними речовинами або алкоголем. У такому разі не слід застосовувати ліки Лорабекс, оскільки ризик залежності від лоразепаму у такого пацієнта підвищений;
якщо пацієнт має розлади особистості, існує більша ймовірність залежності від лоразепаму;
якщо пацієнт має проблеми з нирками або печінкою;
якщо пацієнт у похилому віці, існує підвищений ризик падіння;
якщо пацієнт у минулому мав депресію, можуть виникнути рецидиви депресії під час лікування лоразепамом;
якщо пацієнт має депресію, лоразепам може посилювати виникнення самогубчих думок;
якщо пацієнт має проблеми з координацією рухів (атаксія спинного мозку або мозочка);
якщо пацієнт має проблеми з диханням;
якщо пацієнт має проблеми з очима — глаукому (підвищений тиск у оці);
якщо пацієнт має низький тиск крові.

У деяких пацієнтів, особливо у пацієнтів із депресією, виникали самогубчі думки під час
прийому ліків, що містять лоразепам. Якщо у пацієнта є депресія, ірраціональні страхи та обсесії,
з’явилися думки про самогубство або самопокалічення, необхідно негайно звернутися
до лікаря.
На початку лікування лікар буде контролювати реакцію пацієнта на цей лік, щоб якнайшвидше
виявити потенційне передозування. Підвищена чутливість до дії лоразепаму
може виникнути у дітей, літніх людей або ослаблених осіб. З цієї причини у цих групах лікування
лоразепамом має проводитися під частішим контролем лікаря.
Якщо пацієнт має порушення функції нирок або печінки, серцеву недостатність і (або) низький тиск
крові (гіпотензія), може виникнути підвищена чутливість до дії цього ліку; те саме стосується
літніх людей. У цих пацієнтів існує підвищений ризик падіння, особливо коли вони встають
вночі.
Під час застосування лоразепаму може виникнути печінкова енцефалопатія (хвороба мозку,
спричинена ураженням печінки). Лоразепам не можна застосовувати у пацієнтів із тяжким
порушенням функції печінки і (або) печінковою енцефалопатією.
Під час лікування лоразепамом може виникнути втрата пам’яті.
Застосовуючи лоразепам як снодійний засіб, пацієнт повинен переконатися, що може забезпечити
7–8 годин неперервного сну. Якщо пацієнт дотримується цієї рекомендації, зазвичай можна уникнути
наслідків після прокидання (наприклад, втому, порушення реакції).
Слід попросити лікаря про детальні вказівки щодо повсякденного життя, враховуючи
конкретний спосіб життя (наприклад, професію) під час лікування лоразепамом.
Повідомлялося не дуже часто про парадоксальні реакції під час застосування бензодіазепінів, такі
як тривога, стани збудження, галюцинації, збудливість, агресивна поведінка, порушення сну, сексуальне збудження, галюцинації, психози (див. пункт 4). Виникнення таких побічних ефектів більш імовірне у дітей або пацієнтів похилого віку. Лікування лоразепамом слід припинити, якщо виникли парадоксальні реакції.
Застосування бензодіазепінів, зокрема лоразепаму, може призводити до життєво загрожуючої депресії дихання.
Ризик розвитку залежності зростає зі збільшенням дози та тривалості лікування і є вищим у пацієнтів із залежністю від алкоголю та ліків. Ліки Лорабекс слід застосовувати протягом якомога коротшого часу (див. пункт 4).
Якщо після декількох тижнів лікування пацієнт помітить, що лік не діє так добре, як на початку
лікування, слід звернутися до лікаря.
Лоразепам слід відмовляти поступово, щоб уникнути симптомів відмови (див. пункт 3).
Під час застосування бензодіазепінів повідомляли про тяжкі алергічні реакції. У пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів повідомляли про випадки набряку шкіри та (або) слизових оболонок, що включають язик, гортань або голосові зв’язки (ангіоневротичний набряк). У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів виникали інші побічні ефекти, такі як задишка, набряк горла або нудота та блювота.
Деякі пацієнти можуть потребувати госпіталізації. Якщо виникнуть будь-які з перелічених вище симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря або звернутися до найближчого відділення невідкладної допомоги. Блокування дихальних шляхів може бути смертельним.
Діти та підлітки
Не слід застосовувати ліки у дітей та підлітків віком до 18 років, якщо це не необхідно
для заспокоєння перед хірургічним втручанням або діагностичними процедурами. Для дітей
віком до 6 років лоразепам є протипоказаним. Більше інформації — див. пункт 3.
Ліки Лорабекс та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Це стосується зокрема таких ліків:

ліки, що застосовуються при нарколепсії (напади сну) з катаплексією (раптове втрати руху та тонусу м’язів) (наприклад, гідроксібутират натрію)
ліки, що застосовуються при лікуванні ВІЛ (наприклад, зідовудин)
ліки, що застосовуються при лікуванні божевілля або галюцинацій (наприклад, хлорпромазин, локсапін або клозапін)
ліки, що застосовуються при диспепсії (наприклад, засоби, що нейтралізують шлунковий сік, цизаприд або омепразол)
ліки, що застосовуються при нудоті та блювоті, спричинених хіміотерапією (набілон)
ліки, що застосовуються при лікуванні залежності (наприклад, лофексидин і дисульфірам)
сильні знеболюючі засоби (наприклад, метадон, трамадол, кодеїн, морфін)
ліки, що застосовуються при туберкульозі, такі як ізоніазид
антибіотики, такі як еритроміцин
ліки, що застосовуються при лікуванні високого тиску крові (наприклад, інгібітори АПФ, альфа-блокатори, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори кальцієвих каналів, адренергічні нейролітики, бета-адреноблокатори, моксонідин, нітрати, гідразалін, міноксидил, натрію нітропрусид та діуретики)
ліки, що застосовуються при лікуванні астми (наприклад, теофілін)
ліки, що розслаблюють м’язи (наприклад, баклофен і тізанідин)
інші заспокійливі засоби (наприклад, барбітурати або антигістамінні засоби)
інші ліки, що застосовуються при лікуванні тривожності
ліки, що застосовуються при лікуванні депресії
антигістамінні засоби від алергії
ліки, що застосовуються при хворобі Паркінсона (наприклад, леводопа)
ліки, що застосовуються при епілепсії (наприклад, фенобарбітал або валпроат / валпроїнова кислота)
ліки, що застосовуються при подагрі (наприклад, пробенецид)
засоби контрацепції, що містять естроген
ліки, що впливають на печінкові ферменти (наприклад, циметидин, езомепразол, рифампіцин, кетоконазол, ітраконазол).

Якщо лоразепам застосовується одночасно з іншими ліками, що пригнічують центральну нервову систему (наприклад, психотропні засоби, снодійні, заспокійливі, знеболюючі, бета-адреноблокатори, знеболюючі опіоїдного типу, заспокійливі антигістамінні засоби, протиепілептичні), можуть виникнути взаємодії, що призводять до сумування їх депресивної дії на центральну нервову систему.
Одночасне застосування лоразепаму та опіоїдів (наприклад, сильні знеболюючі, деякі засоби від кашлю та ліки, що застосовуються при замісній терапії) підвищує ризик сонливості, труднощів із диханням (депресія дихання), коми та може завершитися смертю. Одночасне застосування можна розглядати лише тоді, коли інші варіанти лікування неможливі.
Якщо лікар все ж призначить лоразепам разом з опіоїдами, слід зменшити дозу лоразепаму та тривалість лікування. Необхідно повідомити лікареві про всі прийняті опіоїдні ліки та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування. Може бути корисним повідомити родичам або друзям про вищезазначені симптоми.
Слід повідомити лікареві у разі появи вищезазначених симптомів.
Дія ліків, що зменшують м’язовий тонус (м’язові релаксанти), та знеболюючих засобів може посилюватися.
Якщо лоразепам застосовується одночасно з клозапіном, може виникнути значне заспокоєння, надмірне виділення слини та порушення координації рухів.
При застосуванні лоразепаму разом з валпроїновою кислотою / натрію валпроатом може збільшуватися концентрація лоразепаму в крові. Якщо одночасно застосовуються валпроїнова кислота / натрію валпроат, дозу лоразепаму слід зменшити приблизно наполовину.
При застосуванні лоразепаму разом з пробенецидом може прискорюватися початок дії або подовжуватися дія лоразепаму. У разі одночасного застосування пробенециду дозу лоразепаму слід зменшити наполовину.
Теофілін або амінофілін можуть послаблювати заспокійливу дію лоразепаму.
Лорабекс, їжа, напої та алкоголь
Слід уникати вживання алкоголю, оскільки алкоголь може змінювати та посилювати дію лоразепаму непередбачуваним чином.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Лоразепам не слід приймати під час вагітності. Лікар вирішить, чи слід припинити лікування.
Якщо пацієнтка приймає лоразепам у пізньому терміні вагітності або під час пологів, дитина може бути менш активною, ніж інші діти, мати знижений м’язовий тонус, низьку температуру тіла (гіпотермію) та (або) низький тиск крові (гіпотензію), депресію дихання, апнею та труднощі з харчуванням («синдром млявої дитини»). У дитини після народження можуть виникнути симптоми відмови, якщо мати приймала лоразепам тривалий час у пізньому терміні вагітності.
Годування грудьми
Лоразепам проникає до материнського молока та може спричиняти заспокоєння та проблеми з сосанням у дитини. Не слід приймати лоразепам під час годування грудьми.
Фертильність
Немає даних щодо впливу ліку на фертильність у жінок. У чоловіків бензодіазепіни можуть спричиняти порушення еякуляції та затримку оргазму.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лоразепам, застосований згідно з рекомендаціями, може спричиняти порушення реакції, особливо
у перші кілька днів лікування. У такому разі пацієнт не здатен достатньо швидко реагувати на несподівані та раптові події. Не слід керувати транспортними засобами. Не слід користуватися жодними небезпечними електричними інструментами чи механізмами. Пацієнт не повинен працювати без безпечного підпору для ніг. Особливо важливо пам’ятати, що алкоголь додатково порушує здатність до реакції.
Лікар прийме рішення, чи може пацієнт керувати транспортними засобами або працювати з механізмами, враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на лікування та прийману дозу.
Лорабекс містить лактозу моногідрат
Якщо раніше у пацієнта було виявлено непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен
звернутися до лікаря перед прийомом цього ліку.

3. Як застосовувати лікарський засіб Лорабекс

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до призначень лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід
звернутися до лікаря або фармацевта.
Дозування та тривалість лікування слід підбирати залежно від індивідуальної відповіді пацієнта на
лікування, терапевтичного показання (тобто захворювання, на яке призначено цей лікарський засіб) та тяжкості захворювання.
Загалом слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу.
Дорослі
Слід дотримуватися призначень лікаря, інакше лоразепам може не діяти належним чином.
Лоразепам застосовують відповідно до нижченаведеної схеми дозування, якщо тільки лікар не призначив
інакше:
Лікування тривоги та порушень сну, спричинених тривогою :
Добова доза для дорослих зазвичай становить 0,5 мг – 2,5 мг лоразепаму у 2 – 3 поділених дози або одноразово перед сном.
Заспокошення перед діагностичними процедурами або хірургічними втручаннями :
Для дорослих — 1 мг – 2,5 мг лоразепаму ввечері напередодні процедури та (або) 2 мг – 4 мг лоразепаму
приблизно за 1 – 2 години до процедури.
Застосування у пацієнтів літнього віку або ослаблених
У пацієнтів літнього віку або ослаблених, а також у пацієнтів із органічними ураженнями
мозку, початкову загальну добову дозу слід зменшити наполовину. Пацієнти повинні застосовувати ліки у найменшій ефективній дозі. Лікар визначить найкращу схему лікування, адаптовану до індивідуальних потреб пацієнта.
Застосування у пацієнтів із порушеннями функції нирок
Пацієнти із порушеннями функції нирок можуть застосовувати менші дози. Початкова доза
зазвичай становить половину рекомендованої дози для дорослих. Лікар буде контролювати реакцію пацієнта на лікарський засіб та за необхідності змінить дозу.
Застосування у пацієнтів із порушеннями функції печінки
Пацієнти із помірними до легких порушень функції печінки можуть отримувати менші
дози. Початкова доза зазвичай становить половину рекомендованої дози для дорослих.
Лоразепам протипоказаний пацієнтам із тяжким печінковим недостатністю.
Застосування у дітей та підлітків
Лоразепам не слід застосовувати для лікування тривоги або безсоння у дітей та підлітків віком
до 18 років.

Діти віком до 6 років: дітей молодше 6 років не слід лікувати лоразепамом.
Діти віком 6–12 років: перед діагностичними процедурами або хірургічними втручаннями — рекомендована доза становить 0,5 мг – 1 мг залежно від маси тіла дитини (не слід перевищувати дозу 0,05 мг/кг маси тіла), яку приймають щонайменше за 1–2 години до операції.
Підлітки віком 13–18 років: перед діагностичними процедурами або хірургічними втручаннями — рекомендована доза становить 1 мг – 4 мг, яку приймають за 1–2 години до операції.

Спосіб застосування
Лоразепам призначений для перорального застосування.
Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи відповідною кількістю рідини (наприклад, ½–1 склянки води).
Лінія поділу на таблетці полегшує її дроблення для полегшення ковтання, якщо пацієнт має
труднощі з ковтанням таблетки цілою.
Лорабекс 1 мг та Лорабекс 2,5 мг: таблетки можна ділити на рівні дози.
Тривалість лікування
Тривалість лікування визначає лікар.
У гострих станах застосування лоразепаму слід обмежити одноразовими дозами або прийомом протягом кількох днів.
У разі хронічних захворювань тривалість лікування залежить від ступеня прогресування захворювання. Через
2 тижні щоденного застосування лікар повинен поступово зменшувати дозу та вирішити, чи потрібне подальше лікування лоразепамом.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Лорабекс
У разі застосування пацієнтом дози, що перевищує рекомендовану і може спричинити отруєння,
слід негайно повідомити лікаря. Необхідно зателефонувати лікарю, щоб отримати інструкції щодо надання першої допомоги, а потім застосувати їх. Не слід викликати блювоту, якщо тільки лікар не призначив інакше. Симптомами передозування є: сонливість, сплутаність свідомості, сонливість, поверхневе дихання, порушення координації рухів, апатія, а в тяжких випадках — втрата свідомості.
Пропуск застосування лікарського засобу Лорабекс
Якщо пропущено прийом дози лікарського засобу, слід прийняти наступну таблетку у звичайний час наступного дня. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Припинення застосування лікарського засобу Лорабекс
Раптове припинення застосування лікарського засобу Лорабекс після тривалого застосування може призвести до появи симптомів відмови (див. пункт 4). Щоб уникнути цього, слід поступово зменшувати дозу лікарського засобу.
Після тривалого застосування лікарського засобу (понад тиждень) та раптового припинення застосування можуть тимчасово повернутися у загостреній формі порушення сну, стан тривоги та напруги, внутрішнє непокоя та збудження. Не слід раптово припиняти лікування, а слід поступово зменшувати дозу лікарського засобу.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Слід очікувати побічних ефектів, особливо на початку лікування, якщо доза надто велика, а також у групі пацієнтів, зазначених у розділі «Попередження та заходи обережності» (див. пункт 2).
Дуже часто: можуть виникати у більш ніж 1 із 10 пацієнтів

заспокоєння, втома, сонливість.

Часто: можуть виникати у менш ніж 1 із 10 пацієнтів

рухове неспокійність (атаксія).
сплутаність свідомості, депресія, початок депресії.
запаморочення.
послаблення м’язів, відчуття слабкості (втома).

Не дуже часто: можуть виникати у менш ніж 1 із 100 пацієнтів

порушення статевого потягу, імпотенція, менш інтенсивний оргазм.
погане самопочуття.

Рідко: можуть виникати у менш ніж 1 із 1 000 пацієнтів

висип.
порушення концентрації уваги.
зміни у виділенні слини.

Дуже рідко: можуть виникати у менш ніж 1 із 10 000 пацієнтів

лейкопенія.

Невідомо (частота не може бути визначена на підставі наявних даних):

зміни у морфології крові (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія)
подовжений час реакції
порушення координації рухів (позапірамідні симптоми)
тремтіння
порушення зору (подвійне бачення, нечітке бачення)
труднощі з мовою / нечітка мова
головний біль
судоми / напади епілепсії
втрата пам’яті (амнезія)
психічне розгальмування, ейфорія
кома
самогубні думки / спроби самогубства
порушення уваги / концентрації
порушення рівноваги
запаморочення
парадоксальні реакції, такі як тривога, стани збудження, підвищена збудливість, агресивна поведінка (ворожість, агресія, лють), порушення сну / безсоння, підвищений статевий потяг, галюцинації, психози. У разі виникнення таких побічних ефектів слід припинити лікування Лорабексом.
низький кров’яний тиск (гіпотензія), незначне зниження кров’яного тиску
депресія дихання (інтенсивність залежить від дози), задиха (апное), загострення сонної апнеї (тимчасове припинення дихання під час сну)
загострення обструктивного захворювання легень (стиснення дихальних шляхів)
запори
підвищення концентрації білірубіну
жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів (амінотрансфераз, лужної фосфатази)
алергічні реакції на шкірі
випадіння волосся
реакції гіперчутливості та анафілактичні / псевдоаналіфактичні реакції, набряк шкіри та (або) слизових оболонок (ангіоневротичний набряк)
синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (англ. syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion — SIADH)
низька концентрація натрію в крові (гіпонатріємія)
зниження температури тіла (гіпотермія).

Бензодіазепіни призводять до дозозалежного пригнічення центральної нервової системи.
Залежність / зловживання
Навіть після кількох днів щоденного прийому Лорабексу після припинення лікування, особливо раптового, можуть виникати симптоми відмови (наприклад, порушення сну, інтенсивні сни). Може посилюватися тривога, стан напруги, а також збудження та внутрішнє нервування (феномен відскоку). Інші симптоми, що повідомляються після припинення прийому бензодіазепінів: головний біль, депресія, сплутаність свідомості, подразливість, пітливість, порушення настрою, втрата відчуття реальності, порушення поведінки, оніміння та поколювання кінцівок, підвищена чутливість до світла, звуку та дотику, порушення концентрації, мимовільні рухи, нудота, блювота, діарея, втрата апетиту, галюцинації / бред, судоми / напади епілепсії, тремтіння, скорочення кишечника, біль у м’язах, стани збудження, серцебиття, тахікардія, напади паніки, запаморочення, гіперрефлексія, втрата короткотривалої пам’яті та підвищення температури тіла. У разі тривалого застосування Лорабексу у пацієнтів з епілепсією або у тих, хто приймає інші ліки, що знижують судомний поріг (наприклад, антидепресанти), раптове припинення прийому Лорабексу може призводити до частіших нападів епілепсії. Ризик виникнення симптомів відмови зростає з тривалістю застосування та дозою. Зазвичай цього можна уникнути шляхом поступового зменшення дози.
Також спостерігалося розвиток толерантності до седативної дії бензодіазепінів (необхідність збільшення дози через звикання організму).
Лорабекс має потенціал залежності. До групи особливого ризику належать пацієнти, які раніше зловживали ліками або алкоголем.
Порядок дій у разі виникнення побічних ефектів
Багато з наведених вище побічних ефектів зникають під час подальшого лікування або після зменшення дози. Якщо побічні ефекти тривають, слід повідомити лікареві, який вирішить, чи не слід припинити лікування. Слід повідомити лікареві, якщо виникає шкірний висип невідомого походження, пігментація або набряк шкіри.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які небажані ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції, слід повідомити лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового реєстру лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за продукт.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Лорабекс

Не зберігати при температурі вище 25  C. Зберігати в оригінальній упаковці для
захисту від світла.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистері після EXP.
Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Позначення на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot/LOT — номер серії.
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Така дія допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Лорабекс

Діючою речовиною препарату є лоразепам; кожна таблетка містить відповідно 0,5 мг, 1 мг або 2,5 мг лоразепаму.
Інші складові: лактоза моногідрат, повідон (К 30), кросповідон (тип А), крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна (Е 460), натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), полакрилін калію, магнію стеарат (Е 572).

Як виглядає лікарський засіб Лорабекс і що містить упаковка
Лорабекс 0,5 мг — це білі круглі таблетки з округлими краями.
Лорабекс 1 мг — це білі круглі плоскі таблетки зі зрізаними краями, з тисненням «1.0» з одного боку.
Лорабекс 2,5 мг — це білі круглі плоскі таблетки зі зрізаними краями.
Таблетки Лорабекс 1 мг і 2,5 мг можна ділити на рівні дози.
Упаковка містить 25 таблеток.
Відповідальний суб’єкт
Фармацевтичні заводи POLPHARMA SA
вул. Пельплинська 19
83-200 Старогард-Гданський
тел. + 48 22 364 61 01
Виробник
Farmaceutisch Analytisch Laboratorium Duiven B.V.
Дейкграф 30
6921 RL Дюйвен
Нідерланди
Фармацевтичні заводи POLPHARMA SA
вул. Пельплинська 19
83-200 Старогард-Гданський