Лізиноприл 10

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Лізиноратіо 5, 5 мг, таблетки
Лізиноратіо 10, 10 мг, таблетки
Лізиноратіо 20, 20 мг, таблетки
Lisinoprilum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• Звертайтеся до лікаря чи фармацевта у разі будь-яких сумнівів.
• Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі всі можливі небажані ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ У ВАГІТНИХ ЖІНКИ
Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Лізиноратіо та для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Лізиноратіо
3. Як застосовувати лікарський засіб Лізиноратіо
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Лізиноратіо
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Лізиноратіо та для чого його застосовують

Лізиноратіо містить лізиноприл (так званий інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту — АПФ), який інгібує активність ферменту, що перетворює ангіотензин І на ангіотензин ІІ, який викликає звуження судин і підвищує артеріальний тиск.
Інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження концентрації ангіотензину ІІ у плазмі, зниження секреції альдостерону, зниження артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та зменшення симптомів серцевої недостатності. Лізиноприл, прийнятий перорально, всмоктується приблизно на 25%, наявність їжі не впливає на всмоктування лікарського засобу. Максимальна концентрація у сироватці досягається через 6–8 годин. Період напіввиведення лікарського засобу становить приблизно 12 годин. Тривале застосування терапевтичних доз лікарського засобу Лізиноратіо не призводить до його кумуляції в плазмі.
У організмі не піддається метаболічним перетворенням, виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Лікарський засіб Лізиноратіо застосовують для:

• лікування первинної та судинно-ниркової гіпертензії в монотерапії (як єдиний лікарський засіб) або у поєднанні з іншими засобами, що знижують артеріальний тиск;
• лікування серцевої недостатності в монотерапії або у поєднанні з діуретиками та в певних випадках з препаратами наперстянки;
• лікування гемодинамічно стабільних пацієнтів на ранній (24 год) стадії інфаркту міокарда з метою запобігання розвитку дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності;
• лікування пацієнтів з гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу та супутніми ураженнями нирок із мікроальбумінурією.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Лізиноратіо

Коли не застосовувати лікарський засіб Лізиноратіо:

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, будь-який інший компонент цього лікарського засобу

(перелічені в розділі 6),

• якщо раніше виникав стан, що називається ангіоневротичним набряком, викликаний у минулому лікуванням інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту, що проявляється набряком обличчя, губ, язика та (або) горла, утрудненням ковтання, дихання (відчуття задишки);
• у разі наявності вродженого або ідіопатичного (самостійного) ангіоневротичного набряку,
• у жінок вагітних або які годують грудьми;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується лікарським засобом, що знижує артеріальний тиск і містить аліскірен,
• якщо пацієнт приймає лікарський засіб, що містить інгібітор нефрілізину (наприклад, сакубітріл). Не слід застосовувати лікарський засіб Лізиноратіо протягом 36 годин до або після застосування лікарського засобу, що містить сакубітріл + валсартан, який містить інгібітор нефрілізину.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування Лізиноратіо слід обговорити це з лікарем, фармацевтом.
Лізиноратіо слід приймати в дозах, рекомендованих лікарем, протягом усього періоду лікування, навіть
якщо цей період буде дуже довгим.
Не слід самостійно, без рекомендацій лікаря, змінювати дози або спосіб прийому лікарського засобу,
особливо у разі підвищеного ризику виникнення порушень функції нирок або
у пацієнтів із серцевою недостатністю.
Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, що застосовуються в
лікуванні артеріальної гіпертензії:

• антагоніст рецепторів ангіотензину II (АІІРА), який також називають сартаном — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо у пацієнта є порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
• аліскірен.

Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та концентрації електролітів
(наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лікарський засіб Лізиноратіо».
Слід повідомити лікареві про прийом інших лікарських засобів, включаючи ті, що доступні без рецепта. Слід
повідомити лікареві, зокрема, про прийом цукрознижувальних засобів — пероральних або інсуліну, солей
літію (які застосовуються, зокрема, в лікуванні депресії), солей золота (які застосовуються в лікуванні особливого виду
болю або запалення суглобів).
Через підвищений ризик виникнення гіпотензії, що проявляється, наприклад, запамороченням,
порушенням зору, втратою свідомості, слід перед застосуванням лікарського засобу Лізиноратіо повідомити
лікареві про прийом діуретиків.
Слід також повідомити лікареві про будь-які скарги або порушення, зокрема
ураження нирок, блювоту та діарею, застосування діалізу або безсольової дієти, або інших лікарських засобів, які
можуть підвищувати концентрацію калію у сироватці (наприклад, лікарських засобів, що містять триметоприм).
Слід повідомити лікареві про будь-які коли-небудь виниклі реакції гіперчутливості (алергічні),
особливо якщо вони проявлялися набряком обличчя, губ, язика та (або) горла, утрудненням дихання або
ковтання.
У разі виникнення гіпотензії, що проявляється, наприклад, порушенням зору, запамороченням,
втратою свідомості, слід лягти з піднятими ногами. Якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, слід
зв’язатися з лікарем.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні під час терапії лікарським засобом Лізиноратіо препаратів, що містять калій (в
т.ч. дієтичні добавки) та калійзберігаючі діуретики.
У пацієнтів із ішемічною хворобою серця або значним звуженням артерій, що кровопостачають мозок,
надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або ішемії мозку.
Під час прийому лікарського засобу Лізиноратіо або іншого лікарського засобу з групи інгібіторів АПФ може виникнути ангіоневротичний набряк [набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) горла]. У такому випадку
слід негайно припинити прийом лікарського засобу та проконсультуватися з лікарем.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ та піддаються діалізу з застосуванням діалізних мембран з
високою проникністю (high–flux) може виникнути псевдоанапілактична реакція. Перед процедурою
діалізу слід повідомити лікареві про прийом лізиноприлу. Подібні реакції спостерігалися
під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності з застосуванням декстрану сульфату.
Цей метод не слід застосовувати у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ.
У пацієнтів, які приймають лізиноприл та проходять десенсибілізацію проти отрути перетинчастокрилих комах, може виникнути загрозлива для життя псевдоанапілактична реакція. Лікар порадить припинити прийом лікарського засобу на час десенсибілізації або відмовитися від процедури десенсибілізації.
Слід повідомити лікареві про прийом лікарського засобу Лізиноратіо перед загальним знеболенням під час
хірургічних втручань.
На початку лікування лікарським засобом Лізиноратіо може виникнути надмірне зниження артеріального тиску, що проходить у подальшому під час лікування, і проявляється відчуттям надмірної втоми
та запаморочення. У разі виникнення таких симптомів слід лягти з піднятими ногами,
а якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, слід зв’язатися з лікарем.
З метою оцінки ефективності лікування та підбору найменшої ефективної дози лікар може рекомендувати
виконання частих вимірювань артеріального тиску, особливо на початку лікування та після
зміни дози лікарського засобу.
Лікар може рекомендувати часті контролі концентрації електролітів у сироватці, особливо у пацієнтів із
підвищеним ризиком виникнення ниркової недостатності або при прийомі калійзберігаючих діуретиків.
У разі виникнення симптомів, таких як: лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів, запалення
палатинних мигдаликів, носові кровотечі, ясен, або надмірної схильності до утворення
крововиливів на шкірі слід якомога швидше зв’язатися з лікарем, оскільки вони можуть бути пов’язані
з надмірним зниженням кількості білих кров’яних тілець або тромбоцитів.
Слід повідомити лікареві про прийом лікарського засобу, що містить інгібітор нефрілізину (наприклад, сакубітріл).
Слід повідомити лікареві про прийом лікарського засобу, що містить вілдагліптин.
Діти та підлітки
Досвід щодо ефективності та безпеки застосування лізиноприлу в лікуванні артеріальної гіпертензії у дітей віком понад 6 років є обмеженим, немає досвіду застосування
лізиноприлу в інших показаннях, ніж артеріальна гіпертензія. Не рекомендується застосовувати лізиноприл у
дітей в інших показаннях, ніж артеріальна гіпертензія.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей віком до 6 років або у дітей із тяжким порушенням
функції нирок.
Лізиноратіо та інші лікарські засоби
Зазвичай Лізиноратіо можна приймати разом з іншими лікарськими засобами. Однак слід повідомити
лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно,
а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати, оскільки деякі лікарські засоби можуть впливати на дію
інших.
Лікар може рекомендувати зміну дози та (або) застосування інших заходів обережності:

• якщо пацієнт приймає антагоніст рецепторів ангіотензину II (АІІРА) або аліскірен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лікарський засіб Лізиноратіо» та «Коли дотримуватися особливої обережності при застосуванні лікарського засобу Лізиноратіо»).

Для призначення відповідної дози лікарського засобу Лізиноратіо особливо важливо, щоб лікар знав
про прийом: інших лікарських засобів, що знижують артеріальний тиск, діуретиків (сечогінних засобів),
препаратів, що містять калій (в т.ч. замінників кухонної солі), або інших лікарських засобів, які
можуть підвищувати концентрацію калію у сироватці (наприклад, лікарських засобів, що містять триметоприм), лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні цукрового діабету (в т.ч. пероральних цукрознижувальних засобів або інсуліну),
літію (лікарського засобу, що застосовується в лікуванні певних видів депресії) та деяких лікарських засобів,
що застосовуються в лікуванні болю та захворювань суглобів. Слід повідомити лікареві про прийом
інгібітора mTOR (наприклад, темсиролімусу, силолімусу, еверолімусу) або лікарського засобу, що містить
інгібітор нефрілізину (наприклад, сакубітріл) або вілдагліптин (цукрознижувальний засіб), оскільки
одночасне застосування з лікарським засобом Лізиноратіо може підвищувати ризик виникнення алергічної
реакції, що називається ангіоневротичним набряком.
Лізиноратіо, що застосовується разом з діуретиками, може посилювати дію, що знижує артеріальний тиск.
Індометацинова кислота та інші нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) послаблюють
антигіпертензивну дію лікарського засобу Лізиноратіо.
Одночасне застосування лікарського засобу Лізиноратіо та солей літію може призвести до зниження виведення літію.
Лікар порадить регулярно перевіряти концентрацію літію у сироватці та, за необхідності, порадить менші дози літію.
Одночасне приймання добавок калію, замінників кухонної солі, що містять калій, або
калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, амілорид, триамтерен) може
призвести до гіперкаліємії (підвищена концентрація калію у сироватці).
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Не слід застосовувати лікарський засіб Лізиноратіо у жінок вагітних.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, зокрема лізиноприл, можуть спричинити ушкодження або смерть
плода у разі їх прийому у другому або третьому триместрі вагітності (тобто з четвертого
місяця вагітності до пологів). Якщо під час лікування виявиться, що жінка вагітна, слід припинити
прийом лікарського засобу, зв’язатися з лікарем і, відповідно до рекомендацій лікаря, змінити спосіб лікування.
Жінка вагітна або яка планує мати дитину, повинна повідомити про це лікареві перед початком
застосування лікарського засобу Лізиноратіо.
Жінки репродуктивного віку, які приймають лізиноприл, повинні застосовувати ефективний засіб контрацепції.
Годування грудьми
Невідомо, чи проникає лізиноприл у грудне молоко. У разі годування грудьми або
планування годування грудьми слід обговорити це з лікарем.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Індивідуальна реакція на лікарський засіб у різних осіб може бути різною. Деякі побічні ефекти,
які повідомлялися під час застосування лізиноприлу, можуть впливати на здатність керування
транспортними засобами або роботи з механізмами (див. розділ 4).
Лікарський засіб Лізиноратіо містить натрій
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лікарський засіб вважається «без натрію».

3. Як застосовувати ліки Лізиноратіо

Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Оскільки харчування не впливає на всмоктування лізиноприлу з таблеток, приймати лік можна
незалежно від прийому їжі.
Лізиноприл слід приймати один раз на добу, щодня о тій самій порі.
Первинна артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза для пацієнтів з первинною артеріальною гіпертензією становить 10 мг на добу.
Зазвичай ефективна підтримувальна доза становить від 20 мг на добу. Максимальна одноразова
добова доза становить 80 мг. Пацієнтам, які лікуються діуретиками, лікар зазвичай рекомендує
відмінити або зменшити дозу діуретика за 2–3 дні до початку лікування препаратом Лізиноратіо. Рекомендована початкова доза становить 5 мг.
Ниркова гіпертензія
Деяким пацієнтам із нирковою гіпертензією, особливо з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії, що постачає єдину нирку, початкова доза становить 2,5 мг або 5 мг на добу. Лікар може потім рекомендувати збільшення дози лікувального засобу.
Серцева недостатність
Пацієнтам із серцевою недостатністю початкова одноразова добова доза, яку приймають вранці, становить
2,5 мг. Підтримувальні добові дози зазвичай становлять від 5 мг до 20 мг.
У разі, коли неможливо відмінити діуретики, пацієнтам із дегідратацією, дефіцитом натрію, а також пацієнтам із нирковою недостатністю лікар повинен рекомендувати меншу дозу лізиноприлу, адаптувавши її до ступеня ниркової недостатності (кліренсу креатиніну).
Гостра фаза інфаркту міокарда
У гострій фазі інфаркту міокарда лікар повинен рекомендувати першу дозу лікувального засобу 5 мг протягом 24 годин після інфаркту у гемодинамічно стабільних пацієнтів (у яких не розвинувся кардіогенний шок). Через наступні 24 години слід прийняти таку саму дозу (5 мг), а через 48 годин після початку інфаркту — дозу 10 мг лізиноприлу. Потім слід продовжувати приймати лік у одноразовій добовій дозі 10 мг протягом 6 тижнів. Якщо немає протипоказань, лікар також рекомендує приймати інші ліки, які зазвичай застосовують у лікуванні інфаркту міокарда (антикоагулянти, антиагреганти та бета-адреноблокатори).
Пацієнти з низьким систолічним тиском крові (≤ 120 мм рт. ст.) на початку лікування та протягом наступних трьох днів повинні приймати меншу дозу — 2,5 мг лізиноприлу на добу. У разі розвитку гіпотензії (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) лікар може рекомендувати зменшення підтримувальної дози до 5 мг або 2,5 мг. Якщо виникне тривала гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст. понад 1 годину), лікар повинен рекомендувати припинення застосування препарату Лізиноратіо.
Цукровий нефроз
Пацієнтам із гіпертензією та інсуліннезалежним (тип 2) цукровим діабетом зазвичай одноразова початкова доза препарату Лізиноратіо становить 10 мг, а підтримувальну добову дозу слід встановити таким чином, щоб знизити діастолічний артеріальний тиск у сидячому положенні до значень, рекомендованих у цих пацієнтів.
Ниркова недостатність
Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід коригувати залежно від ступеня порушення на основі значення кліренсу креатиніну, використовуючи наведену нижче таблицю

Потім лікар зазвичай рекомендує поступове збільшення дози. Максимальна одноразова денна доза лізиноприлу становить 40 мг.
Застосування у дітей віком від 6 до 16 років з артеріальною гіпертензією
Лікар визначить дозу, відповідну для дитини. Вона залежить від маси тіла.
Для дітей із масою тіла від 20 до < 50 кг рекомендована початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу.
Для дітей із масою тіла ≥ 50 кг рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на добу.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Лізиноратіо
У разі прийому надмірної дози препарату Лізиноратіо пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Необхідне медичне спостереження. Найімовірнішим симптомом передозування є надмірне зниження артеріального тиску та пов’язані з цим запаморочення.
Пропуск прийому препарату Лізиноратіо
Препарат слід приймати в дозі, приписаній лікарем.
Якщо препарат не було прийнято в звичайний час, не слід приймати додаткову дозу. Наступного дня слід повернутися до регулярного застосування препарату в дозі, рекомендованій лікарем.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Лізиноприл, як правило, добре переноситься. До часто виникаючих побічних ефектів належать запаморочення,
головний біль, діарея, блювота, порушення функції нирок, кашель та запаморочення,
пов’язані з раптовим зниженням артеріального тиску під час швидкого підйому (ортостатичні симптоми).
Інші побічні ефекти, що трапляються не дуже часто: інфаркт міокарда або інсульт,
ймовірно, вторинні до надмірного зниження тиску у пацієнтів із високим ризиком,
відчуття сильного серцебиття (серцебиття), прискорене серцебиття (тахікардія),
зниження кровотоку в пальцях рук і ніг, що супроводжується зміною їх кольору,
відчуттям холоду або оніміння (синдром Рейно), запалення слизової оболонки носа,
болі в животі, нудота, погане травлення, нудота, висипання, свербіж, втрата сили (слабкість),
порушення настрою, порушення сну, поколювання, відчуття щипання, відчуття колючості або печіння (парестезія),
імпотенція, втому, запаморочення, порушення смаку, підвищення концентрації сечовини в крові,
підвищення концентрації креатиніну в сироватці, підвищення активності печінкових ферментів,
підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія).
Інші побічні ефекти, що трапляються рідко: зниження рівня гемоглобіну,
зниження кількості червоних кров’яних тілець (зниження гематокриту), дезорієнтація,
сухість слизової оболонки рота, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ,
язика, голосової зв’язки та (або) гортані), кропив’янка, випадання волосся (алопеція),
підвищений рівень сечовини, креатиніну та інших азотовмісних кінцевих продуктів метаболізму білків і
амінокислот у крові (уремія), гостра ниркова недостатність, гінекомастія, підвищення рівня білірубіну в сироватці,
низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія).
Інші побічні ефекти можуть виникати дуже рідко, і деякі з них можуть бути серйозними.
Приклади таких побічних ефектів: жовтяниця шкіри та (або) очей (жовтяниця), олігурія або
анурія та сильний біль у животі. Інші побічні ефекти, що трапляються дуже рідко:
пригнічення функції кісткового мозку, анемія, низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія),
зниження загальної кількості білих кров’яних тілець (лейкопенія), низька кількість одного з типів білих кров’яних тілець — нейтрофілів (нейтропенія), значне зниження кількості одного з типів білих кров’яних тілець — гранулоцитів (агранулоцитоз), гемолітична анемія, збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), аутоімунне захворювання, низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія), звуження дихальних шляхів (бронхоспазм), синусит, панкреатит, набряк стінки кишечника (ангіоневротичний набряк кишечника), запалення печінки (паренхіматозне або холестатичне), печінкова недостатність, підвищена пітливість, утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (бульозний дерматоз), утворення пухирів та відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна.
Також повідомлялися такі побічні ефекти, але частоту їх виникнення неможливо визначити на основі наявних даних (частота невідома): підагра, знижене лібідо, депресія, сонливість, інсульт, запаморочення, стенокардія, порушення серцевого ритму, відчуття задишки, інфільтрати в легенях, ларингіт, бронхіт, набряк слизової оболонки носа, біль у горлі, анорексія, запор, метеоризм, світлочутливість, лімфома шкіри, інфекція сечових шляхів, біль у грудній клітці, почервоніння, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (SIADH), нечітке зору, біль у спині, біль у суглобах, судоми м’язів та біль у плечі.
Повідомлялося про синдром, що включає один або кілька із таких симптомів: лихоманка, васкуліт, біль у м’язах, біль або запалення суглобів, позитивний титр антинуклеарних антитіл (ANA), підвищення швидкості оседання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілія та лейкоцитоз, висипання, світлочутливість або інші шкірні симптоми.
Щодо додаткової інформації про побічні ефекти слід звертатися до лікаря або фармацевта.
Якщо виникають будь-які побічні ефекти або тривожні симптоми, слід повідомити про це лікаря або фармацевта.
Необхідно припинити застосування препарату Лізиноратіо 5 та негайно звернутися до лікаря у будь-якому з таких випадків:

• якщо виникає набряк обличчя, губ, язика, голосової зв’язки та (або) гортані, що може призводити до утруднення дихання або ковтання
• якщо виникає набряк рук, щиколоток або стоп
• якщо виникає кропив’янка

Після прийому першої дози препарату може виникнути більше зниження артеріального тиску, ніж після наступних доз. Це може проявлятися запамороченням або втратою свідомості. Якщо це відбувається, пацієнт повинен прилягти. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біологічних агентів
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна повідомляти також суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Лізиноратіо

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Лізиноратіо 5: Спеціальних рекомендацій щодо зберігання немає.
Лізиноратіо 10, Лізиноратіо 20: Не зберігати при температурі вище 25 ºC.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній упаковці.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати в каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які більше не використовуються. Така поведінка допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Лізиноратіо

• Діючою речовиною препарату є лізиноприл.
• Інші складові препарату: манітол, дигідрофосфат кальцію дигідрат, кукурудзяний крохмаль, натрію кроскармелоза, стеарат магнію. Таблетки Лізиноратіо 10 мг містять додатково барвник PB-24823 Pink [кукурудзяний крохмаль, оксид заліза(III), оксид заліза(II, III), гідроксид заліза(III)]. Таблетки Лізиноратіо 20 мг містять додатково барвник PB-24824 Pink [кукурудзяний крохмаль, оксид заліза(III), оксид заліза(II, III), гідроксид заліза(III)].

Як виглядає препарат Лізиноратіо та що містить упаковка
Лізиноратіо 5: білі, круглі таблетки, з обох сторін опуклі, з рисками поділу з одного боку.
Лізиноратіо 10: світло-рожеві, круглі таблетки, з обох сторін опуклі, з рисками поділу з одного боку.
Лізиноратіо 20: рожеві, круглі таблетки, з обох сторін опуклі, з рисками поділу з одного боку.
Упаковки:
30 шт.
Відповідальний суб’єкт:
ratiopharm GmbH, Graf-Arco-Strasse 3, 89079 Ulm, Німеччина
Виробник:
Merckle GmbH,
Ludwig-Merckle-Strasse 3,
89143 Blaubeuren,
Німеччина
Teva Operations Poland Sp. z o.o.
вул. Могільська 80
31-546 Краків
Для отримання докладнішої інформації щодо препарату звертайтеся до
місцевого представника відповідального суб’єкта.
Teva Pharmaceuticals Polska Sp. z o.o.,
тел. +48 22 345 93 00