Арамлесса

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Арамлесса, 5 мг + 5 мг, таблетки
Арамлесса, 5 мг + 10 мг, таблетки
Арамлесса, 10 мг + 5 мг, таблетки
Арамлесса, 10 мг + 10 мг, таблетки
Perindoprilum argininum + Amlodipinum
Уважно прочитайте зміст інструкції перед прийомом ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість її знову прочитати.
• Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Ліки можуть нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, які не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Арамлесса і для чого його застосовують
2. Важливі інформації перед прийомом лікарського засобу Арамлесса
3. Як приймати лікарський засіб Арамлесса
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Арамлесса
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Арамлесса і для чого його застосовують

Лікарський засіб Арамлесса застосовується для лікування артеріальної гіпертензії (високого тиску) і (або) стабільної ішемічної хвороби серця (стану, при якому кровопостачання до серця зменшено або заблоковане). Пацієнти, які вже приймають периндоприл і амлодипін у окремих таблетках, можуть замість цього приймати одну таблетку лікарського засобу Арамлесса, що містить обидва ці компоненти. Арамлесса — це комбінований препарат, що містить дві діючі речовини: периндоприл і амлодипін. Периндоприл — це інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Амлодипін — це блокатор кальцієвих каналів (що належить до групи ліків, які називаються дигідропіридинами). Обидва ці ліки разом діють, розширюючи та розслаблюючи кровоносні судини, що полегшує проходження крові крізь них і сприяє тому, щоб серце легше підтримувало нормальний кровотік.

2. Важливі відомості перед прийомом лікарського засобу Арамлесса

Коли не приймати лікарський засіб Арамлесса

• якщо пацієнт має алергію на периндоприл або інший інгібітор АПФ, на амлодипін або інші блокатори кальцієвих каналів, або на будь-який інший компонент лікарського засобу Арамлесса;
• якщо пацієнтка вагітна більше 3 місяців (краще також уникати застосування лікарського засобу Арамлесса на ранніх термінах вагітності — див. розділ Вагітність);
• якщо у разі попереднього застосування інгібітора АПФ у пацієнта спостерігалися симптоми, такі як свистяче дихання, набряк обличчя або язика, сильний свербіж або посилені висипання, або якщо такі симптоми спостерігалися у родича в будь-яких інших обставинах (стан, що називається ангіоневротичним набряком);
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується лікарським засобом, що знижує артеріальний тиск і містить аліскерин;
• якщо пацієнт має стеноз аортального клапана (стеноз аорти) або перебуває в кардіогенному шоці (стан, при якому серце не здатне забезпечити організм достатньою кількістю крові);
• якщо пацієнт має дуже низький артеріальний тиск (гіпотензію);
• якщо пацієнт має серцеву недостатність після інфаркту міокарда;
• якщо пацієнт піддається діалізотерапії або фільтрації крові іншим методом. Залежно від використовуваного пристрою, лікарський засіб Арамлесса може бути непридатним для пацієнта;
• якщо пацієнт має захворювання нирок, які призводять до зменшення припливу крові до нирок (стеноз ниркової артерії);
• якщо пацієнт приймав або приймає комбінований лікарський засіб, що містить сакубітріл і валсартан, який застосовується для лікування серцевої недостатності (див. «Попередження та застереження» та «Арамлесса та інші лікарські засоби»).

Попередження та застереження
Перед початком застосування лікарського засобу Арамлесса слід проконсультуватися з лікарем, якщо у пацієнта
спостерігається будь-який із наступних станів:

• гіпертрофічна кардіоміопатія (захворювання серцевого м’яза) або стеноз ниркової артерії (стеноз судини, що постачає кров до нирки);
• серцева недостатність;
• значне підвищення артеріального тиску (гіпертонічний криз);
• будь-які інші захворювання серця;
• захворювання печінки;
• захворювання нирок або застосування діалізотерапії;
• пацієнт має неправильне підвищення рівня гормону, що називається альдостерон, у крові (первинний альдостеронізм);
• васкулярні колагенози (захворювання сполучної тканини), такі як системний червоний вовчак або склеродермія;
• цукровий діабет;
• дотримання дієти з низьким вмістом натрію або використання замінників кухонної солі, що містять калій (необхідно контролювати рівень калію в крові);
• необхідність збільшення дози у пацієнта похилого віку;
• якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, що застосовуються для лікування високого артеріального тиску:
• блокатор рецепторів ангіотензину ІІ (БРАІІ), що також називається сартаном — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
• аліскерин. Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лікарський засіб Арамлесса».
• якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, оскільки це збільшує ризик ангіоневротичного набряку:
• ракекадотрил (застосовується для лікування діареї);
• силорімус, еверолімус, темсіролімус та інші лікарські засоби, що належать до групи препаратів, які називаються інгібіторами mTOR (застосовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу);
• сакубітріл (доступний у комбінованому лікарському засобі, що містить сакубітріл і валсартан), що застосовується для лікування хронічної серцевої недостатності;
• лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вілдагліптин та інші лікарські засоби, що належать до групи препаратів, що називаються гліптинами (застосовуються для лікування цукрового діабету);
• якщо пацієнт належить до чорної раси — у цьому випадку може існувати більший ризик ангіоневротичного набряку, а лікарський засіб може бути менш ефективним у зниженні артеріального тиску, ніж у пацієнтів інших рас.

Ангіоневротичний набряк
У пацієнтів, які лікуються інгібіторами АПФ, зокрема лікарським засобом Арамлесса, повідомлялося про виникнення
ангіоневротичного набряку (серйозна алергійна реакція з набряком обличчя, губ, язика або горла
та труднощами при ковтанні або диханні). Така реакція може виникнути в будь-який момент
лікування. Якщо у пацієнта виникнуть такі симптоми, необхідно припинити прийом лікарського засобу Арамлесса та
негайно звернутися до лікаря. Див. також розділ 4.
Необхідно повідомити лікаря про вагітність, підозру на вагітність або плани щодо вагітності. Не рекомендується застосовувати
лікарський засіб Арамлесса на ранніх термінах вагітності та не можна його приймати після 3 місяців вагітності,
оскільки лікарський засіб може спричинити серйозні ушкодження дитини, якщо застосовується в цей період
(див. розділ Вагітність).
Під час застосування лікарського засобу Арамлесса слід також повідомити лікаря або медичний персонал, якщо:

• пацієнт має бути підданий загальному наркозу та (або) хірургічному втручанню;
• останнім часом спостерігалася діарея або блювота;
• має бути проведено процедуру аферезу ЛПНЩ (видалення холестерину з крові за допомогою спеціального пристрою);
• має бути проведено лікування десенсибілізації з метою зменшення алергійних реакцій на укуси бджіл або ос.

Діти та підлітки
Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Арамлесса у дітей та підлітків.
Арамлесса та інші лікарські засоби
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає
наразі або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати.
Необхідно уникати застосування лікарського засобу Арамлесса разом із:

• літієм (застосовується для лікування манії або депресії);
• естрамустином (застосовується для лікування раку);
• лікарськими засобами, що зберігають калій (тріамтерен, амілорид), добавками калію або замінниками кухонної солі, що містять калій, іншими лікарськими засобами, що можуть підвищувати рівень калію в організмі (такими як гепарин, лікарський засіб, що застосовується для розрідження крові з метою запобігання утворенню тромбів; триметоприм та ко-тримоксазол, відомий також як комбінований лікарський засіб, що містить триметоприм та сульфаметоксазол, застосовується для лікування інфекцій, спричинених бактеріями);
• лікарськими засобами, що зберігають калій, що застосовуються для лікування серцевої недостатності: еплеренон та спіронолактон у дозі 12,5 мг до 50 мг на добу.

Застосування інших лікарських засобів може впливати на лікування лікарським засобом Арамлесса. Лікар може рекомендувати
зміну дози та (або) застосування інших заходів обережності. Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт
приймає будь-який із наступних лікарських засобів, оскільки це може вимагати особливої
обережності:

• інші лікарські засоби, що застосовуються для лікування високого артеріального тиску, включаючи блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРАІІ), аліскерин (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лікарський засіб Арамлесса» та «Попередження та застереження») або діуретики (лікарські засоби, що збільшують об’єм сечі, яку утворюють нирки);
• лікарські засоби, що найчастіше застосовуються для лікування діареї (ракекадотрил) або для запобігання відторгнення трансплантованого органу (силорімус, еверолімус, темсіролімус та інші лікарські засоби, що належать до групи так званих інгібіторів mTOR). Див. розділ «Попередження та застереження».
• комбінований лікарський засіб, що містить сакубітріл і валсартан (застосовується для лікування хронічної серцевої недостатності). Див. розділи «Коли не застосовувати лікарський засіб Арамлесса» та «Попередження та застереження».
• нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ібупрофен), що застосовуються для полегшення болю, або великі дози ацетилсаліцилової кислоти, речовини, що міститься в багатьох лікарських засобах, що застосовуються проти болю, проти лихоманки, а також для запобігання утворення тромбів крові;
• лікарські засоби, що застосовуються для лікування цукрового діабету (наприклад, інсулін);
• лікарські засоби, що застосовуються для лікування психічних розладів, таких як: депресія, тривожність, шизофренія (наприклад, трициклічні антидепресанти, нейролептики, антидепресанти типу іміприміну, протипсихотичні засоби);
• імунодепресанти (засоби, що послаблюють захисні механізми організму), що застосовуються для лікування аутоімунних захворювань або після трансплантації органу (наприклад, циклоспорин, такролімус);
• триметоприм та ко-тримоксазол (застосовуються для лікування інфекцій);
• аллопуринол (застосовується для лікування подагри);
• прокаїнамід (застосовується для лікування порушень ритму серця);
• лікарські засоби, що розширюють судини, включаючи нітрати;
• ефедрин, норадреналін або адреналін (лікарські засоби, що застосовуються для лікування низького артеріального тиску, шоку або астми);
• баклофен або дантролен (у інфузії), що застосовуються для лікування м’язової ригідності, що виникає при таких захворюваннях, як розсіяний склероз; дантролен також застосовується для лікування зловісної гіпертермії, що виникає під час наркозу (симптоми: дуже висока лихоманка та м’язова ригідність);
• деякі антибіотики, такі як рифампіцин, еритроміцин, кларитроміцин (застосовуються при інфекціях, спричинених бактеріями);
• Hypericum perforatum (зілля звіробою звичайного, що застосовується для лікування депресії);
• симвастатин (лікарський засіб, що знижує рівень холестерину в крові);
• протисудомні засоби, такі як: карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон;
• ітраконазол, кетоконазол (лікарські засоби, що застосовуються для лікування грибкових інфекцій);
• блокатори α-адренергічних рецепторів — лікарські засоби, що застосовуються для лікування гіперплазії передміхурової залози (простати), такі як: празозин, альфузозин, доксазозин, тамсулозин, теразозин;
• аміфостин (застосовується для запобігання або послаблення побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням інших лікарських засобів або променевої терапії при лікуванні раку);
• кортикостероїди (застосовуються для лікування різних захворювань, включаючи важку астму та ревматоїдний артрит);
• солі золота, особливо при введенні у вигляді ін’єкцій (застосовуються для лікування симптомів ревматоїдного артриту);
• ритонавір, індінавір, нельфінавір (так звані інгібітори протеази, що застосовуються для лікування інфекції ВІЛ).

Арамлесса та харчування та пиття
Лікарський засіб Арамлесса слід приймати до їжі.
Під час застосування лікарського засобу Арамлесса не слід пити сік грейпфрута або їсти грейпфрути,
оскільки грейпфрути та сік грейпфрута можуть спричиняти підвищення концентрації активної речовини — амлодипіну, що може призвести до непередбачуваного посилення гіпотензивної дії лікарського засобу Арамлесса.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Необхідно повідомити лікареві про вагітність, підозру на вагітність або плани щодо вагітності. Зазвичай лікар рекомендує
припинити прийом лікарського засобу Арамлесса перед настанням вагітності або відразу після того, як пацієнтка дізнається,
що вагітна, та рекомендує приймати інший лікарський засіб замість Арамлесса. Не рекомендується застосовувати
лікарський засіб Арамлесса на ранніх термінах вагітності та не можна його приймати після 3 місяців вагітності,
оскільки його застосування в цей період може спричинити серйозні ушкодження дитини.
Годування груддю
Встановлено, що невеликі кількості амлодипіну проникають до грудного молока. Необхідно повідомити лікареві,
якщо пацієнтка годує або починає годувати груддю. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Арамлесса під час
годування груддю. Лікар може рекомендувати застосування іншого лікарського засобу, якщо пацієнтка хоче годувати груддю,
особливо якщо дитина — новонароджений або недоношений.
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Арамлесса може впливати на здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини. Якщо після
застосування лікарського засобу у пацієнта виникнуть нудота, запаморочення, слабкість, втома або головний біль,
не слід керувати транспортними засобами або обслуговувати машини, а також необхідно негайно звернутися до
лікаря.
Лікарський засіб Арамлесса містить натрій
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки Арамлесса

Ці ліки слід завжди приймати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі виникнення сумнівів слід
звернутися до лікаря або фармацевта.
Таблетку потрібно проковтнути, запиваючи склянкою води, найкраще щодня о тій самій годині, вранці, до
їжі. Лікар визначить відповідну дозу для пацієнта. Зазвичай рекомендована доза становить одну
таблетку на добу.
Ліки Арамлесса зазвичай призначають пацієнтам, які вже застосовують периндоприл і амлодипін
у вигляді окремих таблеток.
Застосування у дітей та підлітків
Застосування у дітей та підлітків не рекомендується.
Прийом більшої, ніж рекомендована, дози ліків Арамлесса
У разі прийому надто великої кількості таблеток слід негайно звернутися до відділення невідкладної допомоги
найближчої лікарні або зв’язатися з лікарем. Найчастішим симптомом передозування
є низький артеріальний тиск, який може спричиняти запаморочення або втрату свідомості.
У такій ситуації може допомогти положення лежачи з піднятими ногами.
Навіть протягом 24–48 годин після прийому ліків може виникнути задишка, спричинена надлишком
рідини, що накопичується в легенях (набряк легень).
Пропуск прийому ліків Арамлесса
Важливо приймати ліки щодня, оскільки регулярне застосування є найефективнішим.
Якщо ж доза ліків Арамлесса була пропущена, наступну дозу слід прийняти у звичайний час. Не
слід приймати подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену.
Припинення прийому ліків Арамлесса
Лікування ліками Арамлесса зазвичай є тривалим, тому перед припиненням прийому
таблеток слід звернутися до лікаря.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Якщо виникнуть будь-які з наступних симптомів побічних ефектів, необхідно негайно припинити
застосування препарату та негайно зв’язатися з лікарем:

• раптове свистяче дихання, біль у грудях, задих або труднощі з диханням;
• набряк повік, обличчя або губ;
• набряк язика або горла, що призводить до значних труднощів із диханням;
• тяжкі шкірні реакції, зокрема сильна висипка, кропив’янка, почервоніння шкіри всього тіла, сильний свербіж, утворення пухирів, шелушіння та набряк шкіри, запалення слизових оболонок (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) або інші алергічні реакції;
• сильне запаморочення або непритомність;
• інфаркт міокарда, занадто швидка або нерегулярна робота серця або біль у грудях;
• запалення підшлункової залози, яке може викликати сильний біль у надчерев’ї, що віддає в спину, та дуже погане самопочуття.

Зазначено наступні дуже часті та часті побічні ефекти. Якщо будь-який із побічних ефектів
докучає пацієнтові або триває більше тижня, слід звернутися до лікаря.

• Дуже часті побічні ефекти (можуть виникати у більш ніж 1 із 10 пацієнтів): набряк (затримка рідини).
• Часті побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 із 10 пацієнтів): головний біль, центральне запаморочення, сонливість (особливо на початку лікування), запаморочення вестибулярного походження, відчуття оніміння або поколювання кінцівок, порушення зору (зокрема подвоєння в очах), шум у вухах (відчуття чуття звуків), серцебиття (відчуття серцебиття), раптове почервоніння обличчя, відчуття «пустоти» у голові, пов’язане з низьким артеріальним тиском, кашель, задих, нудота, блювота, біль у животі, порушення смаку, нерозлад шлунку або порушення травлення, зміна ритму випорожнень, діарея, запор, алергічні реакції (наприклад, шкірна висипка, свербіж), судоми м’язів, втому, слабкість, набряк області щиколоток (периферичний набряк).

Інші зареєстровані побічні ефекти наведено нижче. Якщо будь-який із симптомів побічних ефектів
погіршується або виникають будь-які побічні ефекти, не зазначені в цій інструкції, слід повідомити
про це лікареві або фармацевту.

• Нечасті побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 із 100 пацієнтів): коливання настрою, тривожність, депресія, безсоння, порушення сну, тремтіння, непритомність, відсутність відчуття болю, порушення серцевого ритму, запалення слизової оболонки носа (затримання носа або риніт), випадіння волосся, червоні плями на шкірі, обесколорення шкіри, біль у спині, біль у суглобах, біль у м’язах, біль у грудях, порушення сечовипускання, позиви на сечовипускання вночі, збільшена частота сечовипускання, біль, погане самопочуття, бронхоспазм (відчуття стиснення в грудях, свистяче дихання та задих), сухість слизової оболонки порожнини рота, ангіоневротичний набряк (симптоми, такі як свистяче дихання, набряк обличчя або язика), утворення груп пухирів на шкірі, порушення нирок, імпотенція, підвищена пітливість, збільшення кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних тілець), дискомфорт або збільшення молочних залоз у чоловіків, збільшення або зменшення маси тіла, тахікардія (швидка робота серця), васкуліт (запалення кровоносних судин), фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкіри до сонячного світла), гарячка, падіння, зміни результатів лабораторних досліджень: високий рівень калію в крові, що тимчасово зникає після припинення лікування, низький рівень натрію, гіпоглікемія (дуже низький рівень цукру в крові) у пацієнтів із цукровим діабетом, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові.

• Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 із 1 000 пацієнтів): гостра ниркова недостатність, симптоми стану, відомого як СІАДГ (неправильна секреція антидіуретичного гормону): темний колір сечі, нудота або блювота, судоми м’язів, дезорієнтація та судоми, зменшення або відсутність виділення сечі, загострення псоріазу, зміни результатів лабораторних досліджень: підвищення активності печінкових ферментів, підвищений рівень білірубіну в сироватці.

• Дуже рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 із 10 000 пацієнтів): серцево-судинні порушення (стенокардія, інфаркт міокарда та інсульт), еозинофільний пневмоніт (рідкий вид запалення легень), набряк повік, обличчя або губ, набряк язика та горла, що призводить до значних труднощів із диханням, тяжкі шкірні реакції, зокрема сильна шкірна висипка, кропив’янка, почервоніння шкіри всього тіла, сильний свербіж, утворення пухирів, шелушіння та набряк шкіри, запалення слизових оболонок (синдром Стівенса-Джонсона), еритема мультиформна (шкірна висипка, яка часто починається з появи червоних, сверблячих плям на обличчі, руках або ногах), світлочутливість, зміни параметрів крові, такі як зменшення кількості білих та червоних кров’яних тілець, зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості тромбоцитів, кров’яні порушення, запалення підшлункової залози, що може викликати сильний біль у надчерев’ї, що віддає в спину, та дуже погане самопочуття, порушення функції печінки, запалення печінки, жовтяниця (жовте забарвлення шкіри), підвищення активності печінкових ферментів, що може впливати на деякі результати досліджень, вздуття живота (диспепсія), ураження нервів, що може призводити до слабкості, поколювання або оніміння, підвищення м’язового тонусу, набряк ясен, підвищений рівень цукру в крові (гіперглікемія).

• Невідома частота (не може бути визначена на основі наявних даних): тремтіння, скованість постави, маскоподібність обличчя, уповільнення рухів та шкандибання, нестійка хода, пігментація, оніміння та біль у пальцях рук або ніг (синдром Рейно).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити
про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Арамлесса

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці (пачці та
блистері) після скорочення EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Спеціальних рекомендацій щодо температури зберігання ліків не існує.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Арамлесса

• Діючими речовинами лікарського засобу є периндоприл з аргініном та амлодипін.
  Арамлесса, 5 мг + 5 мг, таблетки
  Кожна таблетка містить 5 мг периндоприлу з аргініном (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та 5 мг амлодипіну (у формі бензолсульфонату амлодипіну).
  Арамлесса, 5 мг + 10 мг, таблетки
  Кожна таблетка містить 5 мг периндоприлу з аргініном (що відповідає 3,395 мг периндоприлу) та 10 мг амлодипіну (у формі бензолсульфонату амлодипіну).
  Арамлесса, 10 мг + 5 мг, таблетки
  Кожна таблетка містить 10 мг периндоприлу з аргініном (що відповідає 6,79 мг периндоприлу) та 5 мг амлодипіну (у формі бензолсульфонату амлодипіну).
  Арамлесса, 10 мг + 10 мг, таблетки
  Кожна таблетка містить 10 мг периндоприлу з аргініном (що відповідає 6,79 мг периндоприлу) та 10 мг амлодипіну (у формі бензолсульфонату амлодипіну).

• Інші складові (допоміжні речовини): кальцію хлорид шестиводний, целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), натрію гідрогенкарбонат, діоксид кремнію колоїдний гідратований, оксид заліза жовтий (Е172) [лише для 5 мг + 5 мг та 10 мг + 10 мг], магнію стеарат. Див. пункт 2 «Лікарський засіб Арамлесса містить натрій».

Як виглядає лікарський засіб Арамлесса та що містить упаковка
Арамлесса, 5 мг + 5 мг, таблетки
Світло-коричнево-жовті, круглі, двовипуклі таблетки, можливо з окремими темними плямками, з маркуванням S1 на одній стороні таблетки. Розмір таблетки: діаметр приблизно 7 мм.
Арамлесса, 5 мг + 10 мг, таблетки
Білі або майже білі, овальні, двовипуклі таблетки, з маркуванням S2 на одній стороні таблетки. Розмір таблетки: приблизно 13 мм × 6 мм.
Арамлесса, 10 мг + 5 мг, таблетки
Білі або майже білі, круглі, двовипуклі таблетки, з маркуванням S3 на одній стороні таблетки. Розмір таблетки: діаметр приблизно 9 мм.
Арамлесса, 10 мг + 10 мг, таблетки
Світло-коричнево-жовті, овальні, двовипуклі таблетки, можливо з окремими темними плямками, з розподільною лінією на одній стороні таблетки. По один бік від розподільної лінії — маркування S, по інший — 4. Розмір таблетки: приблизно 12 мм × 7 мм.
Розподільна лінія на таблетці призначена лише для полегшення її поділу з метою полегшення ковтання, але не для ділення на рівні дози.

Таблетки доступні в картонних коробках, що містять:

• 30, 60 або 90 таблеток у блистерних упаковках. Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Відповідальний суб’єкт та виробник
KRKA, d.d., Novo mesto
Šmarješka cesta 6
8501 Novo mesto
Словенія
Цей лікарський засіб зареєстровано в країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:

Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до
місцевого представника відповідальної установи:
KRKA-POLSKA Sp. z o.o.
вул. Рівнобіжна 5
02-235 Варшава
тел. + 48 22 57 37 500