Укладинка, додана до упаковки: інформація для пацієнта

Сумілар, 5 мг + 5 мг, капсули, тверді
Сумілар, 5 мг + 10 мг, капсули, тверді
Сумілар, 10 мг + 5 мг, капсули, тверді
Сумілар, 10 мг + 10 мг, капсули, тверді
Ramiprilum + Amlodipinum
Уважно ознайомтеся з вмістом укладинки перед прийомом ліку, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю укладинку, щоб у разі потреби мати можливість ще раз її прочитати.
У разі виникнення будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лік призначено строго визначеній особі. Не передавайте його іншим. Лік може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі такі, що не зазначені в цій укладинці, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст укладинки

Що таке лік Сумілар і для чого його застосовують
Важливі відомості перед початком застосування ліку Сумілар
Як застосовувати лік Сумілар
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лік Сумілар
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік Сумілар і для чого його застосовують

Сумілар містить дві діючі речовини — раміприл і амлодипін. Раміприл належить до групи ліків, які називаються інгібіторами АПФ (інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту), а амлодипін — до групи ліків, які називаються блокаторами кальцію.
Раміприл діє шляхом:

зменшення утворення організмом речовин, що можуть підвищувати артеріальний тиск,
розслаблення та розширення кровоносних судин,
полегшення роботи серця при перекачуванні крові по всьому тілу. Амлодипін діє шляхом:
розслаблення та розширення кровоносних судин.

Лік Сумілар можна застосовувати для лікування високого артеріального тиску (гіпертонії) у дорослих пацієнтів, у яких артеріальний тиск адекватно контролюється під час одночасного застосування обох діючих речовин у таких самих дозах, як у ліку Сумілар, але у окремих препаратах.
2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Сумілар
Коли не застосовувати лік Сумілар

якщо пацієнт має алергію на раміприл, амлодипін (діючі речовини), інші ліки з групи дигідропіридинових блокаторів кальцію, інші інгібітори АПФ або на будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в пункті 6). Симптомами алергійної реакції

можуть бути: свербіж, висипання, утруднення ковтання або дихання, а також набряк губ, обличчя, горла
або язика;

якщо пацієнт має порушення функції печінки;
якщо пацієнт має нестабільну серцеву недостатність після перенесеного гострого інфаркту міокарда;
якщо у пацієнта виник шок, у тому числі кардіогенний шок (внаслідок гострої серцевої недостатності);
якщо у пацієнта є стеноз відтоку з лівого шлуночка (наприклад, значний стеноз аортального клапана);
якщо у пацієнта коли-небудь виникала тяжка алергійна реакція, що називається ангіоневротичним набряком. До її симптомів належать: свербіж, кропив’янка, червоні плями на руках, ногах та горлі, набряк горла та язика, набряк навколо очей та губ, утруднення дихання та ковтання;
якщо пацієнт піддається діалізотерапії або фільтрації крові іншого типу. Залежно від використовуваного апарату лікування ліком Сумілар може бути не підходящим;
якщо у пацієнта діагностовано захворювання нирок, що призводить до зниженого припливу крові до нирки (стеноз ниркової артерії);
після 3-го місяця вагітності (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»);
якщо пацієнт має надмірно низький або нестабільний артеріальний тиск — лікар порадить відповідний контроль;
якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується ліком, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскерин,
якщо пацієнт приймав або приймає комбінований лік, що містить сакубітріл та валсартан (використовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в області, наприклад, горла).

Якщо один із вищезазначених станів стосується пацієнта, не застосовуйте лік Сумілар.
У разі сумнівів перед застосуванням ліку Сумілар проконсультуйтеся з лікарем.
Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому ліку Сумілар обговоріть це з лікарем або фармацевтом. Повідомте лікаря, якщо один із нижчезазначених станів стосується пацієнта:

якщо пацієнт похилого віку;
якщо пацієнт має захворювання серця або нирок;
якщо у пацієнта раптово виник набряк обличчя, губ, язика та (або) горла та утруднення дихання або ковтання. Це можуть бути симптоми ангіоневротичного набряку (тяжка алергійна реакція) — у разі їх появи необхідно негайно припинити прийом ліку Сумілар і звернутися до лікаря;
якщо у пацієнта існує ризик порушення кровообігу в серці або мозку у разі дуже низького артеріального тиску;
якщо виникла значна втрата електролітів або рідини з організму (внаслідок блювання, діареї, інтенсивного пітіння, дотримання дієти з низьким вмістом натрію, тривалого прийому діуретиків (сечогінних засобів) або діалізотерапії);
якщо планується лікування, що зменшує алергічні реакції на отруту бджіл або ос (десенсибілізуюча терапія);
якщо планується застосування знеболювальних засобів як під час операції, так і стоматологічного втручання. Може знадобитися припинення прийому ліку Сумілар за один день до процедури — лікар повідомить, як діяти;
якщо у пацієнта підвищений рівень калію в крові (виявлено при лабораторному дослідженні крові);
якщо пацієнт має колагеноз (захворювання сполучної тканини), наприклад склеродермію або системний червоний вовчак;
якщо пацієнт чорношкірий — у цих пацієнтів існує збільшений ризик розвитку ангіоневротичного набряку, а дія ліків із групи, до якої належить раміприл, може бути послаблена (недостатнє зниження артеріального тиску);
якщо у пацієнта виник сухий кашель, що триває тривалий час;
якщо пацієнт приймає будь-який із нижчезазначених ліків, що використовуються для лікування високого артеріального тиску:
блокатор рецептора ангіотензину ІІ (БРАІІ), що також називається сартаном — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом;
аліскерин;
якщо пацієнт приймає будь-який із наступних ліків, оскільки ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:
ракекадотрил, лік, що використовується для лікування діареї;
ліки, що використовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсиролімус, силорімус, еверолімус);
вілдагліптин, лік, що використовується для лікування цукрового діабету.

Повідомте лікаря, якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність. Не рекомендується застосовувати лік Сумілар у перші три місяці вагітності, і не можна застосовувати його після 3-го місяця вагітності, оскільки він може серйозно нашкодити дитині, якщо його застосовувати в цей період (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»).
Лікар може порадити регулярно визначати кількість білих кров’яних тілець, особливо на початку лікування, у пацієнтів із порушенням функції нирок або колагенозом, а також якщо застосовуються ліки, що впливають на кількість кров’яних тілець.
Лікар може порадити регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підпункт «Коли не застосовувати лік Сумілар».
Діти та підлітки
Не застосовуйте лік Сумілар дітям та підліткам віком до 18 років через відсутність даних щодо безпеки та ефективності застосування в цій групі пацієнтів.
Сумілар і інші ліки
Повідомте лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Це необхідно, оскільки Сумілар може впливати на дію інших ліків, а інші ліки можуть впливати на дію ліку Сумілар.
Повідомте лікареві про прийом будь-якого з наступних ліків. Ці ліки можуть послаблювати дію ліку Сумілар:

знеболювальні та протизапальні засоби (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ібупрофен, індометацин або ацетилсаліцилова кислота);
ліки, що застосовуються при низькому артеріальному тиску, шоці, серцевій недостатності, астмі або алергії, такі як ефедрин, норадреналін, адреналін, добутамін або допамін — лікар порадить регулярний контроль артеріального тиску;
рифампіцин (антибіотик, що застосовується для лікування туберкульозу);
звіробій (фітопрепарат, що застосовується для лікування депресії).

Повідомте лікареві про прийом будь-якого з наступних ліків. Ці ліки можуть збільшувати ризик виникнення небажаних ефектів, якщо їх приймати разом із ліком Сумілар:

знеболювальні та протизапальні засоби (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ібупрофен, індометацин або ацетилсаліцилова кислота);
протиракові засоби (що застосовуються в хіміотерапії), такі як темсиролімус;
ліки, що застосовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу, такі як такролімус або еверолімус;
діуретики (сечогінні засоби), такі як фуросемід;
інші ліки, що знижують артеріальний тиск, такі як аліскерин;
добавки калію (у тому числі замінники кухонної солі), калійзберігаючі діуретики (такі як спіронолактон, триамтерен, амілорид) та інші ліки, що підвищують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і ко-тримоксазол, що застосовуються при бактеріальних інфекціях; циклоспорин, імунодепресант, що застосовується для запобігання відторгнення трансплантованого органу, та гепарин (використовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів) — при одночасному застосуванні цих ліків необхідний суворий моніторинг рівня калію в крові;
стероїдні протизапальні засоби, такі як преднізолон;
алопуринол (застосовується для зниження рівня сечової кислоти в крові);
прокаїнамід (застосовується при порушеннях серцевого ритму);
ліки, що можуть впливати на кількість кров’яних клітин;
кетоконазол, ітраконазол (протигрибкові засоби);
еритроміцин, кларитроміцин (застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій);
ритонавір, індінавір, нельфінавір (застосовуються для лікування хворих, інфікованих вірусом ВІЛ);
верапаміл, дилтіазем (застосовуються для лікування порушень серцевого ритму та артеріальної гіпертензії).

Повідомте лікареві про прийом будь-якого з наступних ліків. Сумілар може впливати на дію цих ліків:

цукрознижуючі засоби, такі як пероральні засоби, що знижують рівень глюкози, та інсулін. Сумілар може знижувати рівень цукру в крові. Під час застосування ліку Сумілар необхідно ретельно контролювати рівень цукру в крові;
літій (застосовується для лікування психічних розладів). Сумілар може підвищувати рівень літію в крові. Лікар порадить регулярно визначати рівень літію в крові;
симвастатин (лік, що знижує рівень холестерину в крові). Сумілар може підвищувати рівень симвастатину в крові.

Лікар може порадити змінити дозу та (або) застосувати інші заходи обережності:

якщо пацієнт приймає блокатор рецептора ангіотензину ІІ (БРАІІ) або аліскерин (див. також підпункти «Коли не застосовувати лік Сумілар» та «Попередження та заходи обережності»).

Якщо один із вищезазначених станів стосується пацієнта (або виникли будь-які сумніви), перед застосуванням ліку Сумілар проконсультуйтеся з лікарем.
Сумілар і їжа, напої та алкоголь
Сумілар можна приймати під час їжі або незалежно від прийому їжі.
Вживання алкоголю під час застосування ліку Сумілар може призвести до запаморочення або відчуття «пустоти» в голові. У разі сумнівів щодо кількості алкоголю, яку можна вживати під час прийому ліку Сумілар, проконсультуйтеся з лікарем, оскільки алкоголь і ліки, що знижують артеріальний тиск, можуть посилювати дію один одного.
Під час застосування ліку Сумілар не слід вживати грейпфрути або пити грейпфрутовий сік. Це пов’язано з тим, що грейпфрути та грейпфрутовий сік можуть призвести до збільшення концентрації діючої речовини — амлодипіну — у крові, що може стати причиною непередбачуваного посилення дії ліку Сумілар, що знижує артеріальний тиск.
Вагітність і годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Не застосовуйте лік Сумілар у перші 12 тижнів вагітності і не можна його приймати після 12-го тижня вагітності, оскільки його застосування в цей період може серйозно нашкодити дитині. Якщо пацієнтка завагітніла під час застосування ліку Сумілар, негайно повідомте про це лікареві.
Лікар порадить застосовувати інший лік у разі планування вагітності.
Не застосовуйте лік Сумілар під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лік Сумілар може порушувати здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами, оскільки під час його прийому можуть виникати запаморочення, головний біль і (або) відчуття втоми. Це найімовірніше на початку лікування або під час збільшення дози ліку Сумілар. Якщо такі симптоми виникають, не керуйте транспортними засобами і не працюйте з механізмами.

3. Як застосовувати ліки Сумілар

Ці ліки слід завжди приймати відповідно до призначень лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Спосіб застосування

Ліки слід приймати внутрішньо, щодня о тій самій порі, з їжею або незалежно від прийому їжі.
Тверді капсули слід ковтати цілими, запиваючи рідиною (не слід запивати соком грейпфрута), не можна їх дробити чи жувати.

Дозування

Зазвичай застосовують дозу 1 капсула потужністю, призначеною лікарем, на добу.
Залежно від досягнутого ефекту лікар може скоригувати дозу.
Максимальна доза — 1 капсула потужністю 10 мг + 10 мг один раз на добу.

Якщо виникає відчуття, що дія ліків надто сильна або надто слабка, слід повідомити про це лікареві.
Хворі похилого віку
Хворим у дуже похилому віці або виснаженим не рекомендується застосовувати ліки Сумілар.
Застосування у дітей та підлітків
Не слід застосовувати ліки Сумілар у дітей та підлітків віком до 18 років через відсутність даних щодо їхньої безпеки та ефективності.
Застосування більшої, ніж призначена доза ліків Сумілар
У разі прийому надмірної дози ліків можуть виникнути такі симптоми: зниження артеріального тиску (навіть значне) зі зверта́ми в голові, відчуттям «порожнечі» в голові, непритомністю. Якщо артеріальний тиск знизиться до критичних значень, може виникнути шок із втратою свідомості.
Навіть через 24–48 годин після прийому ліків може виникнути задишка, спричинена надлишком рідини, що накопичується в легенях (набряк легень).
У разі прийому надмірної дози ліків слід негайно звернутися до лікаря або в операційне відділення найближчої лікарні. Нельзя самостійно керувати автомобілем, слід попросити когось відвезти вас або викликати карету швидкої допомоги. Слід узяти з собою упаковку ліків. Це допоможе лікарю знати, які саме ліки були прийняті.
Пропуск прийому ліків Сумілар
У разі пропуску дози ліків слід прийняти наступну дозу в звичайний час. Не можна застосовувати подвійну дозу для відпрацювання пропущеної дози.
Припинення застосування ліків Сумілар
Не слід раптово припиняти застосування ліків або змінювати призначену дозу без консультації з лікарем, оскільки може виникнути загострення хвороби.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні дії

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні дії, хоча вони не виникають у кожного.
Якщо виникнуть будь-які з наведених нижче тяжких симптомів, необхідно припинити прийом
лікарського засобу Сумілар і негайно звернутися до лікаря — може знадобитися невідкладна медична допомога:

набряк обличчя, губ, язика або горла, що призводить до утруднення ковтання або дихання, а також свербіж шкіри та висип. Це можуть бути симптоми тяжкої алергічної реакції на препарат Сумілар (ангіоневротичний набряк);
тяжкі шкірні реакції, включаючи висип, виразки слизової оболонки ротової порожнини, загострення наявного шкірного захворювання, почервоніння, утворення пухирів або відшарування шкіри (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз або еритема мультиформна) або інші алергічні реакції.

Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо виникнуть:

прискорена робота серця, нерівне або сильніше серцебиття (перебій), біль у грудній клітці, відчуття тиску в груднині або тяжчі порушення, включаючи інфаркт міокарда або інсульт;
задишка або кашель — це можуть бути симптоми порушень з боку легень;
легке утворення синців, подовжений час кровотечі, кровотечі різного типу (наприклад, із ясен), фіолетові плями на шкірі (петехії) або частіші, ніж зазвичай, інфекції, біль у горлі та гарячка, відчуття втоми, запаморочення, непритомність або блідість шкіри. Це можуть бути симптоми порушень крові або кісткового мозку;
сильний біль у надчерев’ї, що віддає в спину — це може бути симптомом панкреатиту;
гарячка, озноб, втома, втрата апетиту, біль у животі, нудота, жовтяниця шкіри або очей (жовтяниця). Це можуть бути симптоми порушень печінки, такі як гепатит або ураження печінки;
концентрована сеча (темного забарвлення), нудота або блювота, судоми м’язів, сплутаність свідомості та напади судом, які можуть бути наслідком порушеного виділення АДГ (вазопресину, антидіуретичного гормону).

Інші побічні дії:
Якщо будь-які з наведених нижче побічних дій посиляться або триватимуть довше, ніж кілька
днів, необхідно повідомити про це лікаря.
Часто (виникають рідше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

перебій (нерівне або сильніше серцебиття);
головний біль, запаморочення центрального походження, сонливість;
гіпотензія (неправильно низький артеріальний тиск), ортостатична гіпотензія (особливо під час швидкого піднімання або сідання з лежачого положення), непритомність, раптове почервоніння (особливо обличчя та шиї);
сухий, втомливий кашель, бронхіт, синусит, задишка;
гастрит і (або) ентерит, порушення травлення, диспепсія, біль у животі, діарея, нудота або блювота;
шкірний висип, особливо з утворенням вузликових утворень на шкірі;
біль у грудній клітці, втому, набряки (накопичення рідини в тканинах);
біль у м’язах, судоми м’язів, набряк області щиколоток;
підвищення концентрації калію в крові, що виявляється при лабораторних дослідженнях крові.

Нечасто (виникають рідше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

порушення зору (включаючи нечітке зорове сприйняття, подвійне зорове сприйняття);
шум у вухах (наприклад, дзвін у вухах);
порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, порушення виділення сечі (збільшення частоти та кількості сечі, нічна поліурія), загострення протеїнурії, підвищення концентрації сечовини та креатиніну в крові (показники функції нирок);
біль у суглобах, біль у спині;
збільшення або зменшення маси тіла;
запаморочення периферичного походження, тремтіння, нетипові чутливі відчуття, такі як оніміння, поколювання, уколи, печіння або відчуття «мурашок» на шкірі (парестезія), зниження чутливості (гіпестезія), втрата або порушення смаку;
зниження або зміни настрою, депресія, тривога, нервозність, занепокоєння, порушення сну, включаючи безсоння або сонливість;
бронхоспазм, включаючи загострення астми, гіперемія або риніт слизової оболонки носа;
панкреатит (у рідкісних випадках з летальним наслідком), підвищення активності ферментів підшлункової залози (показники функції підшлункової залози), виявлені при лабораторних дослідженнях крові, кишковий набряк, так званий ангіоневротичний набряк кишечника, що проявляється білем у животі, блювотою та діареєю, біль у надчерев’ї, включаючи гастрит, зміна ритму дефекації (включаючи діарею та запори), паління, сухість слизової оболонки ротової порожнини;
підвищення активності печінкових ферментів і (або) концентрації білірубіну (показники функції печінки), виявлені при лабораторних дослідженнях крові;
зменшення або втрата апетиту (анорексія);
гарячка, слабкість, біль, погане самопочуття;
тимчасові порушення ерекції, імпотенція, зниження статевого потягу у чоловіків і жінок, збільшення молочних залоз у чоловіків;
зниження кількості певного типу білих кров’яних тілець (еозинофілія), виявлене при лабораторному дослідженні крові;
стенокардія або інфаркт міокарда, прискорення роботи серця, порушення серцевого ритму, набряки рук або ніг;
набряк обличчя, губ, язика або горла (ангіоневротичний набряк), у рідкісних випадках з летальним наслідком;
див. вище, свербіж, підвищена пітливість, випадання волосся, фіолетові плями на шкірі (пурпура), зміни забарвлення шкіри.

Рідко (виникають рідше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів):

дезорієнтація;
порушення рівноваги;
кон’юнктивіт;
глосит;
дерматит із лущенням, кропив’янка (сверблячий висип із пухирцями на шкірі), відшарування нігтя від ложа;
порушення слуху;
зниження кількості червоних кров’яних тілець, білих кров’яних тілець або тромбоцитів або зниження концентрації гемоглобіну, виявлене при лабораторних дослідженнях крові;
звуження кровоносних судин, зниження кровотоку через судини, васкуліт;
жовтяниця через застій жовчі, ураження клітин печінки.

Дуже рідко (виникають рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів):

підвищення концентрації цукру в крові;
гепатит;
реакції підвищеної чутливості до світла, еритематозно-набрякові зміни та утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона) — див. вище;
підвищення м’язового тонусу;
ураження периферичних нервів;
гіперплазія ясен.

Частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних):

порушення концентрації;
запалення слизової оболонки ротової порожнини з утворенням дрібних виразок (афтозний стоматит);
зниження концентрації натрію в крові, виявлене при лабораторних дослідженнях крові;
концентрована сеча (темного забарвлення), нудота або блювота, судоми м’язів, сплутаність свідомості та напади судом — синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону — див. вище;
зміна кольору пальців рук і ніг під впливом холоду, а потім поколювання або біль після зігрівання (феномен Рейно);
порушення мозкового кровообігу, включаючи інсульт, уповільнення або порушення реакцій, відчуття печіння, порушення нюху;
тяжке захворювання шкіри та слизових оболонок із еритематозно-набряковими змінами, пухирями та відшаруванням великих ділянок епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), захворювання шкіри з утворенням пухирів (бульозний пемфігус), загострення псоріазу (шкірне захворювання з червоними, лущеними висипаннями), інші типи шкірних або слизових висипань;
недостатність кісткового мозку, зниження кількості всіх форм крові, анемія через посилене руйнування червоних кров’яних тілець (гемолітична анемія);
тяжкі алергічні та неалергічні реакції (анафілактичні та псевдоанафілактичні реакції), позитивний титр антинуклеарних антитіл (вказують на захворювання сполучної тканини);
гостра недостатність печінки;
тремтіння, ригідність постави, маскоподібність обличчя, уповільнені рухи та «драгання» ніг під час ходьби, нестійка хода.

Повідомлення про побічні дії
Якщо виникнуть будь-які симптоми побічних дій, включаючи ті, що не зазначені
в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні дії можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біобійчих продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl. Побічні дії можна повідомляти також
суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні дії можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Сумілар

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не зберігати при температурі вище 25 °C.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистері.
Позначення на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot/LOT — номер партії.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Сумілар

Діючими речовинами лікарського засобу є амлодипін та раміприл. Кожна тверда капсула 5 мг + 5 мг містить 5 мг раміприлу та 5 мг амлодипіну (у формі бециліну амлодипіну). Кожна тверда капсула 5 мг + 10 мг містить 5 мг раміприлу та 10 мг амлодипіну (у формі бециліну амлодипіну). Кожна тверда капсула 10 мг + 5 мг містить 10 мг раміприлу та 5 мг амлодипіну (у формі бециліну амлодипіну). Кожна тверда капсула 10 мг + 10 мг містить 10 мг раміприлу та 10 мг амлодипіну (у формі бециліну амлодипіну).
Інші складові: целюлоза микрокристалічна, гіпромелоза, кросповідон (тип B), дібеценат гліцеролу, желатина, діоксид титану (Е171), індигоцин (Е132) (лише Сумілар, 5 мг + 5 мг, Сумілар, 5 мг + 10 мг, Сумілар, 10 мг + 10 мг).

Як виглядає лікарський засіб Сумілар і що містить упаковка
Сумілар, 5 мг + 5 мг — це тверді желатинові світло-сині капсули, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агломератом; розмір капсули — № 3.
Сумілар, 5 мг + 10 мг — це тверді желатинові капсули з білим тілом та синім ковпачком, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агломератом; розмір капсули — № 1.
Сумілар, 10 мг + 5 мг — це тверді желатинові білі капсули, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агломератом; розмір капсули — № 1.
Сумілар, 10 мг + 10 мг — це тверді желатинові сині капсули, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агломератом; розмір капсули — № 1.
Упаковка містить 30, 60 або 90 твердих капсул.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Суб’єкт, відповідальний за випуск
Sandoz GmbH
Biochemiestrasse 10
6250 Kundl, Австрія

Виробник
Заклади Фармацевтичні POLPHARMA SA
(Pharmaceutical Works Polpharma SA)
вул. Пельпінська, 19
83-200 Старогард-Ґданський
Польща
Lek Pharmaceuticals d.d.
Веровшкова, 57
1526 Любляна,
Словенія