Ретровір

Польща
Торгова назва Ретровір
Форма випуску капсули, тверді
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100198097
Ретровір капсули, тверді

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Ретровір, 100 мг, тверді капсули
Ретровір, 250 мг, тверді капсули
Zidovudinum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Слід зберігати цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
  • У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
  • Ліки призначено виключно певній особі. Не можна передавати їх іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

  1. Що таке ліки Ретровір і для чого їх застосовують
  2. Важлива інформація перед застосуванням ліків Ретровір
  3. Як застосовувати ліки Ретровір
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати ліки Ретровір
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке ліки Ретровір і для чого їх застосовують

Ліки Ретровір містять зідовудин як діючу речовину. Зідовудин належить до групи противірусних засобів, які називаються нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (NRTI).
Ретровір, капсули застосовують у дорослих і дітей у поєднанні з іншими протиретровірусними ліками для лікування інфекції вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Ретровір також застосовують у вагітних жінок (після 14-го тижня вагітності), у яких виявлено ВІЛ, а також у новонароджених, народжених цими жінками, з метою зменшення ризику передачі інфекції ВІЛ від матері до плоду.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір

Коли не застосовувати препарат Ретровір

  • якщо пацієнт має алергію на зідовудин або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6.);
  • у пацієнтів з дуже низьким рівнем нейтрофілів у крові (різновид білих кров’яних тілець) або дуже низьким рівнем гемоглобіну;
  • у новонароджених із гіпербілірубінемією, у яких необхідне лікування, відмінне від фототерапії, або з підвищеною активністю амінотрансфераз, що перевищує верхню межу норми у 5 разів.

У разі будь-яких сумнівів слід проконсультуватися з лікарем.
Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому препарату Ретровір слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.
Препарат не виліковує інфекцію ВІЛ, він лише пригнічує її розвиток і дозволяє утримувати перебіг хвороби під контролем. Через інфекцію ВІЛ можуть розвинутися інші інфекції або захворювання, пов’язані з ВІЛ.
Препарат Ретровір повинен застосовуватися під контролем лікаря, який має досвід у лікуванні пацієнтів, інфікованих ВІЛ або хворих на СНІД.
Ретровір слід приймати щодня.
Необхідно регулярно підтримувати зв’язок з лікарем, який веде лікування. Не слід припиняти прийом препарату без попередньої консультації з лікарем.
Передача ВІЛ від матері до дитини у вагітних жінок може відбутися навіть при застосуванні препарату з метою запобігання такій передачі.
Анемія та нейтропенія
Зідовудин може впливати на утворення червоних кров’яних тілець, що призводить до анемії.
Основними симптомами такого стану є відчуття втоми та задишка. Рідше у пацієнтів спостерігається зниження утворення певного виду білих кров’яних тілець, що може призвести до підвищеної схильності до інфекцій. Лікар може рекомендувати регулярне здавання аналізів крові для контролю кількості певних кров’яних тілець. Ці зміни, як правило, тимчасові.
Застосування препарату Ретровір разом з рибавірином може викликати або посилювати існуючу анемію.
Якщо у пацієнта з’являться симптоми анемії (наприклад, втому, задишка), слід звернутися до лікаря, який вирішить, чи необхідно припинити застосування препарату Ретровір.
Лактоацидоз
Група препаратів, до якої належить Ретровір (НІТІ), може викликати стан, що називається лактоацидозом.
Лактоацидоз, якщо він виникає, зазвичай розвивається через кілька місяців після початку лікування. Глибоке, прискорене дихання, сонливість та інші неспецифічні симптоми, такі як нудота, блювота, біль у животі, можуть свідчити про розвиток лактоацидозу. Це рідке, але серйозне небажане явище, яке частіше трапляється у жінок, особливо з надлишковою вагою. Захворювання печінки, зокрема збільшення печінки, гепатит та жирове переродження печінки, також можуть підвищувати ризик виникнення цього стану. Під час застосування препарату Ретровір лікар буде уважно контролювати стан пацієнта, щоб виявити будь-які симптоми, які можуть свідчити про розвиток лактоацидозу.
Перерозподіл жирової тканини
Лікування препаратом Ретровір або іншими препаратами, що містять зідовудин, може призводити до втрати жирової тканини на ногах, руках та обличчі ( ліпоатрофія ). Лікар повинен спостерігати за пацієнтом з метою виявлення ліпоатрофії. Якщо буде виявлено втрату жирової тканини на ногах, руках або обличчі, слід повідомити про це лікареві. Якщо з’являться такі симптоми, лікар оцінить, чи необхідно припинити застосування препарату Ретровір і перейти на інше лікування інфекції ВІЛ. Після припинення застосування препарату Ретровір відновлення втраченої жирової тканини може бути помітним через кілька місяців, але втрачена жирова тканина може не відновитися повністю.
Рівні ліпідів та глюкози в крові
Під час лікування інфекції ВІЛ можуть підвищуватися рівні ліпідів та глюкози в крові. Це частково пов’язано з поліпшенням стану здоров’я, стилем життя, а іноді, у разі рівнів ліпідів у крові, — з дією проти-ВІЛ препаратів. Лікар може рекомендувати аналізи для виявлення цих змін.
Захворювання печінки (гепатит)
Якщо у пацієнта в минулому були захворювання печінки, слід проконсультуватися з лікарем.
У пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом типу В або С, які лікуються протиретровірусними препаратами, може збільшуватися ризик серйозних та потенційно життєво небезпечних небажаних явищ з боку печінки, і може бути необхідне проведення аналізів крові для контролю функції печінки.
Синдром імунологічної реактивації
У деяких пацієнтів із запущеною інфекцією ВІЛ (СНІД), у яких у минулому були опортуністичні інфекції, симптоми запалення, спричинені попередньою інфекцією, можуть виникнути невдовзі після початку антиретровірусної терапії. Вважається, що ці симптоми пов’язані з поліпшенням здатності організму до імунної відповіді, що дозволяє боротися з інфекціями, які раніше протікали без явних симптомів. У разі виявлення будь-яких симптомів запалення слід негайно звернутися до лікаря.
Також повідомлялося про виникнення аутоімунних захворювань (наприклад, хвороби Ґрейвса-Базедова, поліміозиту та синдрому Ґійєна-Барре) у разі поліпшення імунологічного статусу пацієнта (імунологічної реактивації). Однак період їх появи є більш варіабельним, і ці захворювання, які часто мають неспецифічні симптоми, можуть виникнути через багато місяців після початку лікування.
Застосування у пацієнтів літнього віку та пацієнтів із порушеннями функції нирок
та печінки
Слід проконсультуватися з лікарем, який може вирішити про корекцію дози (див. розділ:
«Як застосовувати препарат Ретровір»).
Некроз кістки
У деяких пацієнтів повідомлялося про захворювання, що називається некрозом кістки, яке може бути спричинене багатьма чинниками (зокрема, застосуванням кортикостероїдів, вживанням алкоголю, тяжким імунодефіцитом, підвищеним індексом маси тіла). Якщо у пацієнта з’являються болі в кінцівках, скованість у кінцівках або труднощі з рухом, він повинен звернутися до лікаря.
Пацієнти з супутнім інфікуванням вірусом гепатиту С
Під час застосування зідовудину як частини схеми лікування ВІЛ повідомлялися випадки загострення анемії, пов’язаної з прийомом рибавірину, однак точний механізм цього явища ще не пояснений. Через підвищений ризик анемії не рекомендується одночасне застосування рибавірину та зідовудину. Лікар може розглянути можливість заміни зідовудину іншим препаратом у схемі антиретровірусної терапії, якщо вона була раніше встановлена. Це особливо важливо для пацієнтів, у яких у минулому виникла анемія, пов’язана з прийомом зідовудину.
Препарат Ретровір та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Це стосується також ліків, які відпускаються без рецепта, зокрема рослинних засобів.
Наступні ліки не слід застосовувати разом із препаратом Ретровір:

  • рифампіцин (антибіотик),
  • ставудин (використовується для лікування інфекцій ВІЛ ).

Ретровір може взаємодіяти з деякими ліками, що може посилювати небажані ефекти. Якщо пацієнт приймає будь-який із наведених нижче ліків, він повинен повідомити про це лікареві (у разі сумнівів слід проконсультуватися з лікарем):

  • фенітоїн, валпроїнова кислота (використовуються для лікування епілепсії ),
  • оксазепам, лоразепам (використовуються при тремтівних станах ),
  • ацетилсаліцилова кислота (аспірин), кетопрофен, напроксен (використовуються як протизапальні, жарознижувальні та знеболювальні засоби),
  • кодеїн (протикашльовий засіб),
  • морфін (використовується для лікування болю ),
  • метадон (використовується як замінник героїну при лікуванні залежності (наркоманії) ),
  • індометацин (використовується для лікування ревматоїдного артриту ),
  • циметидин (використовується для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ),
  • клофібрат (використовується для лікування порушень ліпідного обміну ),
  • ізопринозин (противірусний засіб, що впливає на імунну систему),
  • пробенецид (використовується для лікування подагри та подібних захворювань і застосовується разом з деякими антибіотиками для підвищення їх ефективності),
  • пентамідин, атоваквон (використовуються для лікування паразитарних інфекцій, таких як пневмоцистоз ),
  • амфотерицин, ко-тримоксазол (використовуються для лікування бактеріальних та грибкових інфекцій ),
  • піриметамін (використовується для лікування малярії та інших паразитарних інфекцій),
  • дапсон (використовується для профілактики пневмоцистозного запалення легень та лікування інфекцій шкіри),
  • флуконазол або флуситозин (використовуються для лікування грибкових інфекцій, таких як кандидоз ),
  • ганцикловір, інтерферон (використовуються для лікування вірусних інфекцій ),
  • кларитроміцин (антибіотик),
  • ламівудин (використовується для лікування інфекцій ВІЛ та вірусного гепатиту В ),
  • вінкристин, вінбластин або доксорубіцин (використовуються для лікування пухлин ).

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Препарат Ретровір слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли користь переважає можливий ризик для дитини.
Застосування препарату Ретровір у вагітних жінок (після 14-го тижня вагітності), інфікованих ВІЛ, та новонароджених, народжених цими жінками, значно зменшує можливість передачі інфекції ВІЛ від матері до дитини. Якщо пацієнтка вагітна або планує завагітніти, вона обов’язково повинна звернутися до лікаря, щоб обговорити можливі небажані ефекти та користь та ризик, пов’язані з антиретровірусною терапією для неї та її дитини.
Якщо пацієнтка приймала препарат Ретровір під час вагітності, лікар може рекомендувати регулярні візити для спостереження за розвитком дитини. Під час таких візитів можуть проводитися аналізи крові та інші діагностичні дослідження.
Зідовудин — активна речовина препарату Ретровір — проникає до грудного молока жінок, які годують грудьми. Якщо пацієнтка приймає препарат Ретровір, вона не повинна годувати грудьми.
Не рекомендується годування грудьми жінкам, інфікованим вірусом ВІЛ, оскільки вірус ВІЛ може передаватися дитині з материнським молоком. Якщо пацієнтка годує грудьми або розглядає можливість годування грудьми, їй слід якнайшвидше проконсультуватися з лікарем.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Дослідження щодо впливу препарату Ретровір на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилися. Приймаючи рішення про керування транспортними засобами або роботу з механізмами, пацієнт повинен враховувати свій стан здоров’я та можливі небажані ефекти препарату Ретровір.
Препарат Ретровір містить натрій
Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на капсулу, тобто препарат вважається «безнатрієвим».

3. Як застосовувати лік Ретровір

Ретровір слід приймати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів щодо дозування лікувального засобу, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Дози, призначені окремим пацієнтам, можуть відрізнятися і залежать від багатьох чинників, зокрема від ступеня поширення захворювання.
Для забезпечення введення повної дози капсули слід ковтати цілком, не відкриваючи їх. Однак якщо пацієнт не може ковтнути капсулу, її можна відкрити, а порошок, що міститься всередині, додати до невеликої кількості напіврідкої їжі або рідини та ввести пацієнтові всю порцію безпосередньо після приготування.
Дорослі та підлітки з масою тіла не менше 30 кг
Зазвичай доза лікувального засобу становить 250 мг або 300 мг двічі на добу у поєднанні з іншими протиретровірусними ліками.
Діти з масою тіла не менше 8 кг і менше 30 кг

Маса тіла (кг)РаноВвечеріДоза (мг на добу)
8-131 капсула 100 мг1 капсула 100 мг200
14-211 капсула 100 мг2 капсули 100 мг300
22-302 капсули 100 мг2 капсули 100 мг400

Альтернативно у дітей із масою тіла від 28 кг до 30 кг можна застосовувати:

28-301 капсула 250 мг1 капсула 250 мг500

У дітей із масою тіла не меншею за 4 кг і меншею за 8 кг та у пацієнтів із утрудненим ковтанням капсул рекомендовано застосування зідовудину у вигляді розчину для перорального застосування у відповідних дозах (слід ознайомитися з інструкцією для пацієнта лікарського засобу Ретровір, 50 мг/5 мл, розчин для перорального застосування).
Діти із масою тіла меншею за 4 кг
Недостатньо даних для рекомендації щодо особливого дозування у дітей із масою тіла меншею за 4 кг.
Дозування для профілактики передачі ВІЛ-інфекції від вагітної жінки до плоду
і новонародженого
Вагітним жінкам з 14-го тижня вагітності лікарський засіб Ретровір призначають перорально у дозі 500 мг на добу (тобто 100 мг п’ять разів на добу) до початку пологів. Під час пологів лікарський засіб Ретровір спочатку вводять у вигляді одногодинної внутрішньовенної інфузії у дозі 2 мг/кг маси тіла, а потім у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії у дозі 1 мг/кг маси тіла на годину до моменту перекладення пуповини. Новонародженому лікарський засіб призначають перорально у дозі 0,2 мл/кг маси тіла (2 мг/кг маси тіла) кожні 6 годин, починаючи протягом перших 12 годин після пологів, і продовжують до закінчення 6-го тижня життя дитини. Для забезпечення точності дозування лікарського засобу у новонароджених слід використовувати шприци відповідного розміру з десятковою шкалою (0,1 мл). Наприклад, новонародженим із масою тіла 2,0 кг і 5,0 кг призначають відповідно 0,4 мл (4 мг зідовудину) і 1,0 мл (10 мг зідовудину) розчину для перорального застосування 4 рази на добу.
Якщо пероральне застосування лікарського засобу новонародженому неможливе, лікарський засіб Ретровір слід вводити внутрішньовенно кожні 6 годин у дозі 1,5 мг/кг маси тіла у вигляді півгодинної внутрішньовенної інфузії.
Якщо планується кесарів розтин, за 4 години до операції розпочинають внутрішньовенну інфузію лікарського засобу Ретровір. Якщо операцію скасовують, інфузію припиняють і розпочинають пероральне застосування.
Зміни дозування у пацієнтів із гематологічними побічними явищами
Якщо концентрація гемоглобіну знижується до 7,5–9,0 г/100 мл (4,65–5,59 ммоль/л) або кількість нейтрофільних гранулоцитів знижується до 0,75–1,0 × 10⁹/л, лікар може вирішити про зменшення дози або припинення застосування лікарського засобу Ретровір (див. розділ: «Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ретровір»).
Дозування у пацієнтів літнього віку
Лікар може рекомендувати пацієнтам цієї вікової групи проведення відповідних контрольних обстежень перед початком та під час застосування лікарського засобу Ретровір.
Дозування у пацієнтів із порушеннями функції нирок
У пацієнтів із тяжким нирковим ураженням (кліренс креатиніну ≤ 10 мл/хв) та у пацієнтів із кінцевою стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі або діалізі черевної порожнини, рекомендовано дозу 100 мг кожні 6–8 годин (300–400 мг на добу).
Дозування у пацієнтів із порушеннями функції печінки
У пацієнтів із цирозом печінки може виникати кумуляція лікарського засобу в організмі. Лікар може вирішити про зміну дозування лікарського засобу або подовження інтервалу між окремими дозами, особливо якщо виникнуть симптоми поганої переносимості лікарського засобу.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Ретровір
Якщо пацієнт прийняв більшу, ніж рекомендована, дозу лікарського засобу Ретровір, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта або зв’язатися з найближчим черговим відділенням лікарні для отримання поради.
Пропущене застосування лікарського засобу Ретровір
Дуже важливо приймати рекомендовану дозу лікарського засобу Ретровір щодня, оскільки це забезпечить максимальну ефективність терапії. Якщо дозу пропущено, її слід прийняти якомога швидше. Потім продовжити лікування згідно з рекомендаціями. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у всіх пацієнтів.
Під час лікування інфекції ВІЛ не завжди можливо встановити, чи був той чи інший небажаний симптом спричинений препаратом Ретровір, іншими ліками, які приймаються одночасно, чи самим інфікуванням ВІЛ.
Тому дуже важливо повідомляти лікаря про всі зміни у стані здоров’я.
Пацієнту не варто надмірно хвилюватися після прочитання нижче наведеного переліку побічних ефектів, оскільки вони можуть і не виникнути. Профіль побічних ефектів у дорослих і дітей є подібним.

Дуже часті побічні ефекти (виникають у більш ніж 10 з 100 пацієнтів)

  • головні болі, нудота.

Часті побічні ефекти (виникають у 1–10 з 100 пацієнтів)

  • анемія (знижена кількість червоних кров’яних клітин) та нейтропенія або лейкопенія (знижена кількість білих кров’яних клітин). Якщо знижується кількість червоних кров’яних клітин, у пацієнта можуть виникати симптоми втому та задишка. Зниження кількості білих кров’яних клітин може збільшити схильність до інфекцій,
  • підвищення активності печінкових ферментів, концентрації білірубіну та молочної кислоти,
  • запаморочення,
  • болі в м’язах, погане самопочуття,
  • блювання, біль у животі, діарея.

Нечасті побічні ефекти (виникають у 1–10 з 1 000 пацієнтів)

  • зниження кількості тромбоцитів (клітин, що відіграють важливу роль у процесі згортання крові). У осіб із зниженою кількістю тромбоцитів може спостерігатися підвищена схильність до кровотечь та утворення синців,
  • зниження кількості кров’яних клітин (панцитопенія) з гіпоплазією кісткового мозку (кістковий мозок бідноклітинний),
  • слабкість, гарячка, загальні болі,
  • порушення функції м’язів,
  • задишка,
  • метеоризм,
  • свербіж, висип.

Рідкісні побічні ефекти (виникають у менш ніж 1 з 1 000 пацієнтів)

  • тривога, депресія, безсоння, сонливість, судоми, деменція, порушення чутливості,
  • порушення смаку, відсутність апетиту, зміни в порожнині рота з неоднорідним забарвленням, диспепсія, панкреатит, порушення функції печінки, такі як збільшення печінки, жирова інфільтрація печінки,
  • зміна розподілу або накопичення жирової тканини в організмі,
  • часте сечовипускання, збільшення молочних залоз у чоловіків,
  • захворювання серцевого м’яза, що називається кардіоміопатією,
  • вибіркове зникнення (аплазія) системи утворення червоних кров’яних клітин,
  • зміна забарвлення нігтів і шкіри, підвищена пітливість, кропив’янка, симптоми, подібні до грипу, кашель, озноб, болі в грудній клітці,
  • лактат-ацидоз без зниження вмісту кисню в крові.

Дуже рідкісні побічні ефекти (виникають у менш ніж 1 з 10 000 пацієнтів)

  • апластична анемія (анемія через недостатність кісткового мозку).

У деяких пацієнтів, які приймають НІТІ, спостерігався стан, що називається лактат-ацидоз, який виникає внаслідок підвищеного утворення молочної кислоти в організмі (див. пункт 2 «Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір»).
Під час лікування інфекції ВІЛ можуть підвищуватися концентрації ліпідів та глюкози в крові (див. пункт 2 «Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір»).
Застосування препарату Ретровір може призводити до втрати жирової тканини в ногах, руках та обличчі (ліпоатрофія, див. пункт 2 «Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір»).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що можуть бути побічними, але не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі.
Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl .
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Ретровір

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Номер серії ліків зазначено на упаковці після: Lot.
Не зберігати при температурі вище 30 °C. Зберігати в сухому місці. Берегти від світла.
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Слід запитати фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Ретровір
Тверді капсули 100 мг

  • Діючою речовиною лікарського засобу є зідовудин. Кожна капсула містить 100 мг зідовудину.
  • Інші складові лікарського засобу: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), стеарат магнію.
  • До складу твердої желатинової капсули входять: желатин, діоксид титану (Е 171), чорнило Black ink opacode 10A1, що складається з: шелаку, оксиду заліза чорного (Е 172), пропіленгліколю, гідроксиду амонію 28%.

Тверді капсули 250 мг

  • Діючою речовиною лікарського засобу є зідовудин. Кожна капсула містить 250 мг зідовудину.
  • Інші складові лікарського засобу: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), стеарат магнію.
  • До складу твердої желатинової капсули входять: желатин, діоксид титану (Е 171), індоцианін (Е 132), чорнило Black ink opacode 10A1, що складається з: шелаку, оксиду заліза чорного (Е 172), пропіленгліколю, гідроксиду амонію 28%.

Як виглядає лікарський засіб Ретровір і що містить упаковка
Тверді капсули 100 мг
Упаковка містить 100 капсул у 10 блистерах із фольги PVC/алюміній, у картонному пакеті.
Капсули непрозорі, білого кольору, з чорним написом GSYJU на тілі капсули.
Тверді капсули 250 мг
Упаковка містить 40 капсул у 4 блистерах із фольги PVC/алюміній, у картонному пакеті.
Капсули непрозорі, з ковпачком синього кольору та тілом білого кольору, з чорним написом GSJV2 на тілі капсули.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Відповідальний суб’єкт Виробник
ViiV Healthcare BV Delpharm Poznań Акціонерна компанія
Van Asch van Wijckstraat 55H Grunwaldzka 189
3811 LP Amersfoort 60-322 Познань
Нідерланди Польща
Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до
місцевого представника відповідального суб’єкта:
GSK Services Sp. z o.o.
вул. Римовського 53
02-697 Варшава
тел. 22-576-90-00