Рімал

Польща
Торгова назва Рімал
Форма випуску капсули, тверді
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100341301

Укладинка, додана до упаковки: інформація для пацієнта

Рімал, 5 мг + 5 мг, капсули, тверді
Рімал, 5 мг + 10 мг, капсули, тверді
Рімал, 10 мг + 5 мг, капсули, тверді
Рімал, 10 мг + 10 мг, капсули, тверді
Ramiprilum + Amlodipinum
Уважно прочитайте цю укладинку перед тим, як приймати ліки, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

  • Зберігайте цю укладинку, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
  • Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря чи фармацевта.
  • Цей лік призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть зашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
  • Якщо у вас виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій укладинці, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст укладинки

  1. Що таке ліки Рімал і для чого їх застосовують
  2. Важлива інформація перед прийомом ліків Рімал
  3. Як приймати ліки Рімал
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати ліки Рімал
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке ліки Рімал і для чого їх застосовують

Рімал містить дві діючі речовини — раміприл і амлодипін. Раміприл належить до групи ліків, які називаються інгібіторами АПФ (інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту), тоді як амлодипін належить до групи ліків, які називаються блокаторами кальцієвих каналів.
Раміприл діє шляхом:

  • зменшення утворення організмом речовин, які можуть підвищувати артеріальний тиск,
  • розслаблення та розширення кровоносних судин,
  • полегшення роботи серця при перекачуванні крові по всьому організмі.
    Амлодипін діє шляхом:
  • розслаблення та розширення кровоносних судин.

Ліки Рімал можна застосовувати для лікування високого артеріального тиску (гіпертонії) у дорослих пацієнтів, у яких артеріальний тиск достатньо добре контролюється при одночасному застосуванні обох діючих речовин у таких самих дозах, як у ліках Рімал, але у окремих препаратах.
2. Важлива інформація перед застосуванням ліків Рімал
Коли не застосовувати ліки Рімал

  • якщо у вас є алергія на раміприл, амлодипін (діючі речовини), інші ліки з групи дигідропіридинових блокаторів кальцію, інші інгібітори АПФ або на будь-який інший компонент цих ліків (перелічені в розділі 6). Симптомами алергічної реакції можуть бути: свербіж, висип, труднощі з ковтанням або диханням, набряк губ, обличчя, горла або язика;

  • якщо у вас є порушення функції печінки;

  • якщо у вас є нестабільна серцева недостатність після перенесеного гострого інфаркту міокарда;

  • якщо у вас виник шок, у тому числі кардіогенний шок (внаслідок гострої серцевої недостатності);

  • якщо у вас є стеноз вихідного шляху лівого шлуночка (наприклад, значний стеноз аортального клапана);

  • якщо у вас коли-небудь виникла серйозна алергічна реакція, яка називається ангіоневротичним набряком. До її симптомів належать: свербіж, кропив’янка, червоні плями на руках, ногах і горлі, набряк горла та язика, набряк навколо очей і губ, труднощі з диханням і ковтанням;

  • якщо ви проходите діалізотерапію або фільтрацію крові іншого типу. Залежно від використовуваного апарату лікування ліками Рімал може бути не підходящим;

  • якщо у вас діагностовано захворювання нирок, що призводить до зниження припливу крові до нирки (стеноз ниркової артерії);

  • після 3-го місяця вагітності (див. розділ «Вагітність і годування грудьми»);

  • якщо у вас є надто низький або нестабільний артеріальний тиск — лікар порадить відповідний контроль;

  • якщо у вас цукровий діабет або порушення функції нирок і ви лікуєтеся ліками, що знижують артеріальний тиск і містять аліскірен;

  • якщо ви приймали або приймаєте комбінований лік, що містить сакубітріл і валсартан (застосовується для лікування тривалої (хронічної) серцевої недостатності у дорослих), оскільки збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини, наприклад, у ділянці горла).

Якщо хоча б один із зазначених станів стосується вас, не застосовуйте ліки Рімал.
У разі будь-яких сумнівів перед застосуванням ліків Рімал проконсультуйтеся з лікарем.
Попередження та заходи обережності
Перед початком прийому ліків Рімал обговоріть це з лікарем або фармацевтом. Повідомте лікареві, якщо хоча б один із наведених нижче станів стосується вас:

  • якщо ви у віці похилому;
  • якщо у вас є захворювання серця або нирок;
  • якщо у вас раптово виник набряк обличчя, губ, язика і (або) горла та труднощі з диханням або ковтанням. Це можуть бути симптоми ангіоневротичного набряку (серйозної алергічної реакції) — у разі їх появи негайно припиніть прийом ліків Рімал і зв’яжіться з лікарем;
  • якщо у вас є ризик порушення кровообігу в серці або мозку в разі дуже низького артеріального тиску;
  • якщо виникла значна втрата електролітів або рідини з організму (внаслідок блювання, діареї, інтенсивного пітіння, дотримання дієти з низьким вмістом натрію, тривалого прийому діуретиків (сечогінних засобів) або діалізотерапії);
  • якщо планується лікування, що зменшує алергічні реакції на отруту бджіл або ос (десенсибілізуюча терапія);
  • якщо планується введення анестетиків як під час операції, так і під час стоматологічного втручання. Може знадобитися припинення прийому ліків Рімал за один день до процедури — лікар повідомить, як діяти;
  • якщо у вас високий рівень калію в крові (виявлено при лабораторному дослідженні крові);
  • якщо у вас колагеноз (захворювання сполучної тканини), наприклад, склеродермія або системний червоний вовчак;
  • якщо ви належите до чорної раси — у цих пацієнтів існує підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку, а дія ліків із групи, до якої належить раміприл, може бути послаблена (недостатнє зниження артеріального тиску);
  • якщо у вас виник сухий кашель, що триває довгий час;
  • якщо ви приймаєте будь-які з наступних ліків, що застосовуються для лікування високого артеріального тиску:
  • блокатор рецепторів ангіотензину ІІ (БРАІІ), також відомий як сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо у вас є порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом;
  • аліскірен;
  • якщо ви приймаєте будь-які з наступних ліків, оскільки ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:
  • ракекадотрил, ліки, що застосовуються для лікування діареї;
  • ліки, що застосовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсіролімус, силорімус, еверолімус);
  • вілдагліптин, ліки, що застосовуються для лікування цукрового діабету.

Повідомте лікареві, якщо ви вагітні, підозрюєте, що можете бути вагітною, або плануєте вагітність. Не рекомендується застосовувати ліки Рімал у перші три місяці вагітності, і не можна застосовувати після 3-го місяця вагітності, оскільки це може серйозно зашкодити дитині, якщо їх застосовувати в цей період (див. розділ «Вагітність і годування грудьми»).
Лікар може порадити регулярно визначати кількість білих кров’яних тілець, особливо на початку лікування, у пацієнтів із порушенням функції нирок або колагенозом, а також якщо застосовуються ліки, що впливають на кількість кров’яних тілець.
Лікар може порадити регулярно контролювати функцію нирок, артеріальний тиск та рівень електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати ліки Рімал».
Діти та підлітки
Не застосовуйте ліки Рімал дітям і підліткам віком до 18 років через відсутність даних щодо безпеки та ефективності застосування в цій групі пацієнтів.
Рімал і інші ліки
Повідомте лікареві або фармацевту про всі ліки, які ви зараз приймаєте або приймали нещодавно, а також про ліки, які ви плануєте приймати. Це необхідно, оскільки Рімал може впливати на дію інших ліків, а інші ліки можуть впливати на дію ліків Рімал.
Повідомте лікареві про прийом будь-яких із наступних ліків. Ці ліки можуть послаблювати дію ліків Рімал:

  • знеболювальні та протизапальні засоби (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ібупрофен, індометацин або ацетилсаліцилова кислота);
  • ліки, що застосовуються при низькому артеріальному тиску, шоці, серцевій недостатності, астмі або алергії, такі як ефедрин, норадреналін, адреналін, добутамін або допамін — лікар порадить регулярно контролювати артеріальний тиск;
  • рифампіцин (антибіотик, що застосовується для лікування туберкульозу);
  • звіробій (рослинний засіб, що застосовується для лікування депресії).

Повідомте лікареві про прийом будь-яких із наступних ліків. Ці ліки можуть збільшувати ризик виникнення побічних ефектів, якщо їх приймати разом із ліками Рімал:

  • знеболювальні та протизапальні засоби (наприклад, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ібупрофен, індометацин або ацетилсаліцилова кислота);
  • протиракові засоби (що застосовуються в хіміотерапії), такі як темсіролімус;
  • ліки, що застосовуються для запобігання відторгнення трансплантованого органу, такі як такролімус або еверолімус;
  • діуретики (сечогінні засоби), такі як фуросемід;
  • інші ліки, що знижують артеріальний тиск, такі як аліскірен;
  • добавки калію (у тому числі замінники кухонної солі), калійзберігаючі діуретики (такі як спіронолактон, триамтерен, амілорид) та інші ліки, що підвищують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і ко-тримоксазол, що застосовуються при інфекціях, спричинених бактеріями; циклоспорин, імунодепресивний засіб, що застосовується для запобігання відторгнення трансплантованого органу, та гепарин (застосовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів) — при одночасному застосуванні цих ліків необхідно суворо контролювати рівень калію в крові;
  • стероїдні протизапальні засоби, такі як преднізолон;
  • алопуринол (застосовується для зниження рівня сечової кислоти в крові);
  • прокаїнамід (застосовується при порушеннях серцевого ритму);
  • ліки, що можуть впливати на кількість кров’яних клітин;
  • кетоконазол, ітраконазол (протигрибкові засоби);
  • еритроміцин, кларитроміцин (застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій);
  • ритонавір, індінавір, нельфінавір (застосовуються для лікування пацієнтів, інфікованих вірусом ВІЛ);
  • верапаміл, дилтіазем (застосовуються для лікування порушень серцевого ритму та артеріальної гіпертензії).

Повідомте лікареві про прийом будь-яких із наступних ліків. Рімал може впливати на дію цих ліків:

  • цукрознижувальні засоби, такі як пероральні засоби, що знижують рівень глюкози, та інсулін. Рімал може знижувати рівень цукру в крові. Під час застосування ліків Рімал необхідно ретельно контролювати рівень цукру в крові;
  • літій (застосовується для лікування психічних розладів). Рімал може підвищувати рівень літію в крові. Лікар порадить регулярно визначати рівень літію в крові;
  • симвастатин (ліки, що знижують рівень холестерину в крові). Рімал може підвищувати рівень симвастатину в крові.

Лікар може порадити змінити дозу та (або) застосувати інші заходи обережності:

  • якщо ви приймаєте блокатор рецепторів ангіотензину ІІ (БРАІІ) або аліскірен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати ліки Рімал» та «Попередження та заходи обережності»).

Якщо хоча б один із зазначених станів стосується вас (або у разі будь-яких сумнівів), перед застосуванням ліків Рімал проконсультуйтеся з лікарем.
Рімал, їжа, напої та алкоголь
Рімал можна приймати під час прийому їжі або незалежно від прийому їжі.
Вживання алкоголю під час застосування ліків Рімал може спричинити запаморочення або відчуття «пустоти» в голові. У разі сумнівів щодо кількості алкоголю, який можна вживати під час прийому ліків Рімал, проконсультуйтеся з лікарем, оскільки алкоголь і ліки, що знижують артеріальний тиск, можуть посилювати дію один одного.
Під час застосування ліків Рімал не слід вживати грейпфрути або пити грейпфрутовий сік. Це пов’язано з тим, що грейпфрути та грейпфрутовий сік можуть спричинити збільшення концентрації діючої речовини — амлодипіну — у крові, що може призвести до непередбачуваного посилення дії ліків Рімал, що знижують артеріальний тиск.
Вагітність і годування грудьми
Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, підозрюєте, що можете бути вагітною, або плануєте мати дитину, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цих ліків.
Не слід застосовувати ліки Рімал у перші 12 тижнів вагітності і не можна приймати після 12-го тижня вагітності, оскільки їх застосування в цей період може серйозно зашкодити дитині. Якщо ви вагітні під час прийому ліків Рімал, негайно повідомте про це лікареві.
Лікар порадить застосовувати інші ліки у разі планування вагітності.
Не слід застосовувати ліки Рімал під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Ліки Рімал можуть порушувати здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини, оскільки під час їх прийому можуть виникати запаморочення, головний біль і (або) відчуття втоми. Це найімовірніше на початку лікування або під час збільшення дози ліків Рімал. Якщо такі симптоми виникають, не керуйте транспортними засобами та не обслуговуйте машини.

3. Як застосовувати ліки Рімал

Цей ліки слід завжди приймати відповідно до рекомендацій лікаря або фармацевта. У разі будь-яких сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Спосіб застосування

  • Ліки слід приймати перорально, щодня о тій самій годині, з їжею або незалежно від прийому їжі.
  • Тверді капсули слід ковтати цілими, запиваючи рідиною (не слід запивати грейпфрутовим соком), не можна жувати чи розкусувати їх.

Дозування

  • Зазвичай застосовується доза 1 капсула потужністю, рекомендованою лікарем, на добу.
  • Залежно від досягнутого ефекту лікар може скоригувати дозу.
  • Максимальна доза — 1 капсула потужністю 10 мг + 10 мг один раз на добу.

Якщо ви відчуваєте, що дія ліків надто сильна або надто слабка, повідомте про це лікареві.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів дуже похилого віку або виснажених не рекомендується застосовувати ліки Рімал.
Застосування у дітей та підлітків
Не слід застосовувати ліки Рімал у дітей та підлітків віком до 18 років через відсутність даних щодо їхньої безпеки та ефективності.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Рімал
У разі прийому надмірної дози ліків можуть виникнути такі симптоми: зниження артеріального тиску (навіть значне) зі зворотами, відчуттям «порожнечі» у голові, непритомністю. Якщо артеріальний тиск знизиться до критичних значень, може виникнути шок із втратою свідомості. Навіть через 24–48 годин після прийому ліків може виникнути задишка, спричинена надлишком рідини, що накопичується в легенях (набряк легень). У разі прийому надмірної дози ліків слід негайно звернутися до лікаря або в відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні. Ні в якому разі не можна самостійно керувати автомобілем, слід попросити когось про допомогу або викликати швидку допомогу. Слід взяти з собою упаковку ліків.
Це допоможе лікареві знати, які саме ліки були прийняті.
Пропуск прийому ліків Рімал
У разі пропуску дози ліків слід прийняти наступну дозу о звичайний час. Не слід приймати подвійну дозу для відшкодування пропущеної.
Переривання застосування ліків Рімал
Не слід раптово припиняти застосування ліків або змінювати рекомендовану дозу без консультації з лікарем, оскільки може виникнути загострення захворювання.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Якщо виникнуть будь-які з наведених нижче тяжких симптомів, слід негайно припинити прийом
препарату Рімал і звернутися до лікаря — може знадобитися невідкладна медична допомога:

  • набряк обличчя, губ, язика або горла, що призводить до утрудненого ковтання або дихання, а також свербіж шкіри та висип. Це можуть бути симптоми тяжкої алергічної реакції на препарат Рімал (ангіоневротичний набряк);
  • тяжкі шкірні реакції, включаючи висип, виразки слизової оболонки рота, загострення попередньо існуючого захворювання шкіри, почервоніння, утворення пухирів або відшарування шкіри (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз або еритема мультиформна) або інші алергічні реакції.

Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо виникнуть:

  • прискорена робота серця, нерівний або посилене серцебиття (перебій), біль у грудній клітці, відчуття тиску в грудній клітці або тяжчі порушення, включаючи інфаркт міокарда або інсульт;
  • задишка або кашель — можуть бути симптомами порушень з боку легень;
  • схильність до синців, подовжений час кровотечі, кровотечі різного типу (наприклад, із ясен), фіолетові плями на шкірі (петехії) або частіші, ніж зазвичай, інфекції, біль у горлі та гарячка, відчуття втоми, запаморочення, непритомність або блідість шкіри. Це можуть бути симптоми порушень крові або кісткового мозку;
  • сильний біль у надчерев’ї, що віддає в спину — може бути симптомом запалення підшлункової залози;
  • гарячка, озноб, втому, втрата апетиту, біль у животі, нудота, жовтяниця шкіри або очей (жовтяниця). Це можуть бути симптоми порушень печінки, такі як гепатит або ураження печінки;
  • концентрована сеча (темного забарвлення), нудота або блювота, судоми, сплутаність свідомості та припадки — можуть бути наслідком порушеного виділення АДГ (вазопресину, антидіуретичного гормону).

Інші побічні ефекти:
Якщо будь-які з наведених нижче побічних ефектів посиляться або триватимуть довше, ніж кілька
днів, слід повідомити про це лікареві.
Часто (виникають рідше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

  • перебій (нерівне або посилене серцебиття);
  • головний біль, запаморочення центрального походження, сонливість;
  • гіпотензія (неправильно низький артеріальний тиск), ортостатична гіпотензія (особливо під час швидкого підйому або сідання з лежачого положення), непритомність, раптове почервоніння (особливо обличчя та шиї);
  • сухий, втомливий кашель, бронхіт, синусит, задишка;
  • гастрит і (або) ентерит, порушення травлення, диспепсія, біль у животі, діарея, нудота або блювота;
  • шкірний висип, особливо з утворенням вузликів;
  • біль у грудній клітці, втому, набряки (накопичення рідини в тканинах);
  • біль у м’язах, судоми м’язів, набряки в області щиколоток;
  • підвищення рівня калію в крові, що виявляється при лабораторних дослідженнях крові.

Нечасто (виникають рідше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

  • порушення зору (включаючи нечітке бачення, подвоєння в очах);
  • шум у вухах (наприклад, дзвін у вухах);
  • порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, порушення сечовиділення (збільшення частоти та кількості сечі, нічна поліурія), загострення протеїнурії, підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові (показники функції нирок);
  • біль у суглобах, біль у спині;
  • збільшення або зменшення маси тіла;
  • запаморочення вестибулярного походження, тремтіння, нетипові чутливі відчуття, такі як оніміння, поколювання, вколювання, печіння або похолодання шкіри (парестезія), зниження чутливості (гіпестезія), втрата або порушення смаку;
  • зниження або зміни настрою, депресія, тривожність, нервозність, хвилювання, порушення сну, включаючи безсоння або сонливість;
  • бронхоспазм, включаючи загострення астми, гіперемія або риніт слизової оболонки носа;
  • панкреатит (у рідкісних випадках — з летальним наслідком), підвищення активності ферментів підшлункової залози (що вказують на функцію підшлункової залози), виявлене при лабораторних дослідженнях крові, набряк кишечника, відомий як ангіоневротичний набряк кишечника, що проявляється білем у животі, блювотою та діареєю, біль у надчерев’ї, включаючи гастрит, зміна ритму дефекації (включаючи діарею та запори), паління, сухість слизової оболонки рота;
  • підвищення активності печінкових ферментів і (або) рівня білірубіну (показники функції печінки), виявлені при лабораторних дослідженнях крові;
  • зниження або втрата апетиту (анорексія);
  • гарячка, слабкість, біль, погане самопочуття;
  • тимчасові порушення ерекції, імпотенція, зниження лібідо у чоловіків і жінок, збільшення молочних залоз у чоловіків;
  • збільшення кількості певного типу білих кров’яних клітин (еозинофілія), виявлене при лабораторному дослідженні крові;
  • стенокардія або інфаркт міокарда, прискорення роботи серця, порушення серцевого ритму, набряки рук або ніг;
  • набряк обличчя, губ, язика або горла (ангіоневротичний набряк), у рідкісних випадках — з летальним наслідком;
  • див. вище, свербіж, підвищена пітливість, випадіння волосся, фіолетові плями на шкірі (пурпура), зміни забарвлення шкіри.

Рідко (виникають рідше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів):

  • дезорієнтація;
  • порушення рівноваги;
  • кон’юнктивіт;
  • глосит;
  • дерматит із лущенням, кропив’янка (сверблячий висип із пухирцями на шкірі), відшарування нігтьової пластинки від ложа;
  • порушення слуху;
  • зниження кількості червоних кров’яних клітин, білих кров’яних клітин або тромбоцитів або зниження рівня гемоглобіну, виявлене при лабораторних дослідженнях крові;
  • звуження кровоносних судин, зниження кровотоку через судини, васкуліт;
  • жовтяниця через застій жовчі, ураження клітин печінки.

Дуже рідко (виникають рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів):

  • підвищення рівня цукру в крові;
  • гепатит;
  • алергічні реакції на світло, еритематозно-набрякові зміни та утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона) — див. вище;
  • підвищення м’язового тонусу;
  • порушення периферичних нервів;
  • гіперплазія ясен.

Частота невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):

  • порушення концентрації;
  • запалення слизової оболонки рота з невеликими виразками (афтистий стоматит);
  • зниження рівня натрію в крові, виявлене при лабораторних дослідженнях крові;
  • концентрована сеча (темного забарвлення), нудота або блювота, судоми, сплутаність свідомості та припадки — синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону — див. вище;
  • зміна кольору пальців рук і ніг під впливом холоду, а потім поколювання або біль після зігрівання (синдром Рейно);
  • порушення мозкового кровообігу, включаючи інсульт, уповільнення або порушення реакцій, відчуття печіння, порушення нюху;
  • тяжке захворювання шкіри та слизових оболонок із еритематозно-набряковими змінами, пухирями та відшаруванням великих ділянок епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), захворювання шкіри з утворенням пухирів (бульозний пемфігус), загострення псоріазу (захворювання шкіри з червоними, лущачими висипами), інші типи шкірних або слизових висипів;
  • недостатність кісткового мозку, зниження кількості всіх форм крові, анемія через посилене руйнування червоних кров’яних клітин (гемолітична анемія);
  • тяжкі реакції алергічного та неалергічного походження (анафілактичні та псевдоанафілактичні реакції), позитивний титр антинуклеарних антитіл (вказують на захворювання сполучної тканини);
  • гостра недостатність печінки;
  • тремтіння, зниження рухливості, маскоподібність обличчя, уповільнені рухи та драгіння ногами під час ходьби, хитальна хода.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи симптоми, не зазначені
в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду
реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Рімал

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не зберігати при температурі вище 25°C.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистері.
Напис на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot/LOT — номер партії.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Рімал

  • Діючими речовинами лікарського засобу є амлодипін та раміприл. Кожна тверда капсула 5 мг + 5 мг містить 5 мг раміприлу та 5 мг амлодипіну (у формі бензилату амлодипіну). Кожна тверда капсула 5 мг + 10 мг містить 5 мг раміприлу та 10 мг амлодипіну (у формі бензилату амлодипіну). Кожна тверда капсула 10 мг + 5 мг містить 10 мг раміприлу та 5 мг амлодипіну (у формі бензилату амлодипіну). Кожна тверда капсула 10 мг + 10 мг містить 10 мг раміприлу та 10 мг амлодипіну (у формі бензилату амлодипіну).
  • Інші складові: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, кросповідон (тип B), дібеценат гліцеролу, желатин, діоксид титану (E171), індоцианін (E132) (лише Рімал, 5 мг + 5 мг, Рімал, 5 мг + 10 мг, Рімал, 10 мг + 10 мг).

Як виглядає лікарський засіб Рімал і що містить упаковка
Рімал, 5 мг + 5 мг — це тверді желатинові світло-блакитні капсули, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агрегатом; розмір капсули — № 3
Рімал, 5 мг + 10 мг — це тверді желатинові капсули з білим корпусом та блакитним ковпачком, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агрегатом; розмір капсули — № 1
Рімал, 10 мг + 5 мг — це тверді желатинові білі капсули, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агрегатом; розмір капсули — № 1
Рімал, 10 мг + 10 мг — це тверді желатинові блакитні капсули, заповнені білим або майже білим порошком або слабо спресованим агрегатом; розмір капсули — № 1
Упаковка містить 30, 60 або 90 твердих капсул.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Суб’єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Фармацевтичні заводи POLPHARMA S.A.
вул. Пельпінська, 19
83-200 Старогард-Гданський
тел. + 48 22 364 61 01