Інструкція для користувача, що входить до упаковки

Піперацилін + тазобактам Калцекс, 2 г + 0,25 г, порошок для приготування розчину для інфузій
Піперацилін + тазобактам Калцекс, 4 г + 0,5 г, порошок для приготування розчину для інфузій
Piperacillinum + Tazobactamum
Уважно прочитайте цю інструкцію перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може завдати шкоди іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Піперацилін + тазобактам Калцекс
Як застосовувати лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс і для чого його застосовують

Піперацилін + тазобактам Калцекс містить діючі речовини піперацилін і тазобактам.
Піперацилін належить до групи лікарських засобів, відомих як пеніциліни широкого спектра дії. Це антибіотик, який може знищувати багато видів бактерій. Тазобактам може запобігати виживанню деяких бактерій, стійких до дії піперациліну. Це означає, що якщо піперацилін застосовувати разом із тазобактамом, то буде знищено більше видів бактерій.
Лікарський засіб застосовують:

у дорослих та підлітків для лікування бактеріальних інфекцій, таких як інфекції нижніх дихальних шляхів (легені), сечовидільних шляхів (нирки та сечовий міхур), черевної порожнини, шкіри або крові. Цей лікарський засіб може застосовуватися для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів із низьким рівнем білих кров’яних тілек (зі зниженою стійкістю до інфекцій).
у дітей віком від 2 до 12 років для лікування інфекцій черевної порожнини, таких як апендицит, перитоніт (інфекція рідини та слизової оболонки внутрішніх органів черевної порожнини) та інфекції жовчного міхура (жовчовивідних шляхів). Лікарський засіб може застосовуватися для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів із низьким рівнем білих кров’яних тілек (зі зниженою стійкістю до інфекцій).

У разі деяких важких інфекцій лікар може вирішити застосувати піперацилін із тазобактамом у поєднанні з іншими антибіотиками.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Піперацилін + тазобактам Калцекс

Коли не застосовувати препарат Піперацилін + тазобактам Калцекс:

якщо пацієнт має алергію на піперацилін або тазобактам;
якщо пацієнт має алергію на антибіотики, що називаються пеніцилінами, цефалоспоринами або інші інгібітори бета-лактамаз, оскільки може виникнути алергія на препарат Піперацилін + тазобактам Калцекс.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Піперацилін + тазобактам Калцекс слід обговорити це
з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

якщо у пацієнта є алергії;
якщо у пацієнта раніше була діарея;
якщо у пацієнта низький рівень калію в крові. Лікар може рекомендувати обстеження функції нирок перед початком лікування та регулярні аналізи крові під час лікування;
якщо у пацієнта захворювання нирок, печінки або якщо він перебуває на гемодіалізі. Лікар може рекомендуати обстеження функції нирок перед початком лікування та регулярні аналізи крові під час лікування;
якщо пацієнт під час лікування застосовує інший антибіотик під назвою ванкоміцин, оскільки ризик ураження нирок може збільшитися (див. також розділ «Препарат Піперацилін + тазобактам Калцекс та інші ліки» у цій інструкції);
якщо пацієнт застосовує деякі ліки (так звані антикоагулянти), щоб запобігти надмірному згортанню крові (див. також «Препарат Піперацилін + тазобактам Калцекс та інші ліки» у цій інструкції).

Потрібно негайно повідомити лікаря або медсестру:

якщо у пацієнта під час лікування або після його завершення виникла діарея. Не слід приймати засоби від діареї без консультації з лікарем;
якщо під час лікування у пацієнта виникло несподіване кровотечіння;
якщо під час лікування у пацієнта виникли судоми;
якщо пацієнт вважає, що у нього розвинулося нове захворювання або загострилося існуюче інфекційне захворювання.

Гемофагоцитарна лімфогістіоцитоза
Повідомлялися випадки захворювання, при якому імунна система виробляє надмір зазвичай нормальних білих кров’яних тілець, що називаються гістіоцитами та лімфоцитами, що призводить до запального стану (гемофагоцитарна лімфогістіоцитоза). Це захворювання може загрожувати життю, якщо його не діагностувати та не лікувати вчасно. У разі появи кількох симптомів, таких як гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, відчуття слабкості, запаморочення, задишка, синюшність або висипання на шкірі, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Діти
Застосування препарату не рекомендується у дітей віком молодше 2 років через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності.

Препарат Піперацилін + тазобактам Калцекс та інші ліки
Потрібно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати, включаючи ті, що відпускаються без рецепта. Деякі ліки можуть взаємодіяти з піперациліном та тазобактамом. Серед них, зокрема:

ліки, що знижують рівень калію в крові (наприклад, таблетки, що сприяють виділенню сечі, або деякі протиракові засоби);
ліки, що розслабляють м’язи під час операції. Пацієнт повинен повідомити лікареві про застосування препарату, якщо планується загальне знеболювання;
ліки, що застосовуються для зменшення згортання крові або лікування тромбів (наприклад: гепарин, варфарин або аспірин);
метотрексат (ліки, що застосовуються при лікуванні раку, запалення суглобів або псоріазу). Піперацилін та тазобактам можуть подовжувати час виведення метотрексату з організму;
ліки, що застосовуються при підагрі (пробенецид). Він може подовжувати час виведення піперациліну та тазобактаму з організму;
ліки, що містять інші антибіотики — тобраміцин, гентаміцин або ванкоміцин. Потрібно повідомити лікареві про порушення функції нирок. Застосування піперациліну з тазобактамом та ванкоміцином одночасно може підвищувати ризик ураження нирок навіть у пацієнтів без захворювань нирок.

Вплив на результати лабораторних досліджень
Потрібно повідомити лікареві або лабораторний персонал про застосування цього препарату, якщо пацієнт здає аналізи крові або сечі.

Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Піперацилін та тазобактам можуть проникати в організм дитини через плаценту або з материнським молоком.
Рішення щодо доцільності застосування препарату для жінки під час вагітності або годування грудьми приймає лікар.

Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Застосування цього препарату не повинно впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.

Препарат Піперацилін + тазобактам Калцекс містить натрій

Піперацилін + тазобактам Калцекс, 2 г + 0,25 г
Препарат містить 108 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі. Це відповідає 5,4% максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослої людини.

Піперацилін + тазобактам Калцекс, 4 г + 0,5 г
Препарат містить 216 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі. Це відповідає 10,8% максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослої людини.

3. Як застосовувати ліки Піперацилін + тазобактам Калцекс

Ліки вводяться лікарем або медсестрою у вигляді інфузії (крапельниці, що триває 30 хвилин)
у одну з вен.
Дозування
Доза ліків залежить від типу захворювання, віку пацієнта та наявності проблем із нирками.
Дорослі та підлітки віком понад 12 років
Зазвичай застосовується доза 4 г піперациліну та 0,5 г тазобактаму кожні 6–8 годин внутрішньовенно
(безпосередньо в кровообіг).
Діти віком від 2 до 12 років
Зазвичай застосовувана доза для дітей із інфекціями черевної порожнини — 100 мг піперациліну та
12,5 мг тазобактаму на кілограм маси тіла, вводиться внутрішньовенно кожні 8 годин. Зазвичай
застосовувана доза для дітей із низьким рівнем білих кров’яних клітин у крові — 80 мг піперациліну та 10 мг тазобактаму на кг маси тіла, вводиться внутрішньовенно кожні 6 годин.
Лікар розраховує дозу ліків на основі маси тіла дитини, виходячи з того, що
індивідуальна доза ліків не перевищує 4 г піперациліну та 0,5 г тазобактаму.
Ліки застосовують до повного зникнення симптомів інфекції (від 5 до 14 днів).
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Лікар може зменшити дозу ліків або частоту їх введення. Лікар також може рекомендувати
зробити аналіз крові, щоб переконатися, що застосовувана доза ліків є правильною, особливо
якщо ліки необхідно застосовувати тривалий час.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Піперацилін + тазобактам Калцекс
Ліки вводяться лікарем або медсестрою, тому застосування неправильної дози малоймовірне. Однак, якщо у пацієнта виникають небажані ефекти, такі як судоми, або пацієнт вважає, що отримав надто високу дозу ліків, він повинен негайно повідомити лікаря.
Пропуск застосування ліків Піперацилін + тазобактам Калцекс
Якщо пацієнт вважає, що не отримав дозу ліків, він повинен негайно повідомити лікаря
або медсестру.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони виникають не у кожного пацієнта.
Слід негайно повідомити лікаря або медсестру, якщо у пацієнта з’являться будь-які з наведених нижче тяжких побічних ефектів:

тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона, бульозний дерматит, відшарувальний дерматит (частота невідома), токсична епідермальна некролізуюча екзантема (рідко)), які спочатку виглядають як почервоніння або круглі плями, часто з центральними бульбашками, що з’являються на тулубі. Додаткові симптоми: виразки в порожнині рота, горлі, носі, кінцівках, статевих органах та кон’юнктиві (червоні та набряклі очі). Висип може перетворюватися на великі бульбашки або відшарування шкіри та потенційно загрожувати життю;
серйозна, потенційно небезпечна для життя алергійна реакція (так звана «реакція на ліки з еозинофілією та системними симптомами» (частота невідома)), яка може включати шкіру, а головне — інші органи під шкірою, такі як нирки та печінка;
шкірне захворювання (так звана «гостра загальна ексудативна еритема» (частота невідома) разом із супутньою лихоманкою; проявляється численними дрібними пухирцями, наповненими рідиною, розташованими на набряклій та почервонілій великій ділянці шкіри;
набряк обличчя, губ, язика або інших частин тіла (частота невідома);
задишка, свистяче дихання або труднощі з диханням (частота невідома);
тяжкий висип або кропив’янка (не дуже часто);
жовте забарвлення склери очей або шкіри (частота невідома);
ураження кров’яних клітин (симптоми: несподівана задишка, червоне або коричневе забарвлення сечі, незначні синяки (частота невідома)), значне зниження кількості білих кров’яних клітин (рідко);
тяжка або тривала діарея з лихоманкою або слабкістю (рідко). Якщо будь-який із симптомів погіршується або виникають побічні ефекти, не зазначені в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві або іншому працівнику медичного персоналу.

Інші побічні ефекти
Дуже часто (можуть стосуватися більше ніж 1 із 10 пацієнтів)

діарея

Часто (можуть стосуватися до 1 із 10 пацієнтів)

грибкові інфекції
зниження кількості тромбоцитів, червоних кров’яних клітин або зниження концентрації кров’яного пігменту (гемоглобіну)
безсоння
головний біль
біль у животі, блювота, запори, нудота, розлад шлунку
висип, свербіж
лихоманка, реакція в місці введення
зміни в аналізах крові (зниження концентрації білка у крові, підвищення активності печінкових ферментів у крові, неправильні результати аналізів крові, що визначають функцію нирок), неправильні результати лабораторних досліджень (позитивна пряма реакція Кумбса), подовження часу згортання крові (подовження активованого часткового тромбопластинового часу)

Не дуже часто (можуть стосуватися до 1 із 100 пацієнтів)

зниження кількості білих кров’яних клітин (лейкопенія)
зниження концентрації калію у крові
напад судоми (судоми), що спостерігаються у пацієнтів, які приймають великі дози препарату або мають проблеми з нирками
низький артеріальний тиск, запалення вени (відчувається як болість або почервоніння в місці введення), почервоніння шкіри (ерізема)
шкірні реакції з почервонінням, утворенням висипу, кропив’янкою
біль у суглобах та м’язах
озноб
зниження концентрації цукру у крові, підвищення концентрації продукту розпаду кров’яного пігменту (білірубіну), подовження часу згортання крові (подовження протромбінового часу)

Рідко (можуть стосуватися до 1 із 1000 пацієнтів)

носові кровотечі
запалення слизової оболонки порожнини рота

Частота невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)

значне зниження кількості червоних кров’яних клітин, білих кров’яних клітин та тромбоцитів (панцитопенія), зниження кількості білих кров’яних клітин (нейтропенія), зниження кількості червоних кров’яних клітин внаслідок їх передчасного руйнування або деградації, підвищення кількості тромбоцитів, підвищення кількості певного типу білих кров’яних клітин (еозинофілія)
алергійні реакції
гостра дезорієнтація та стан сплутаності свідомості (галюцинації)
захворювання легень, при якому еозинофіли (різновид білих кров’яних клітин) з’являються в легенях у збільшеній кількості
запалення печінки, жовте забарвлення шкіри або склери очей
дрібні точкові синяки
зниження функції нирок та захворювання нирок
зміни в аналізах крові (наприклад: подовження часу кровотечі, підвищення активності гамма-глутамілотрансферази)

Лікування піперациліном пов’язане з підвищеною частотою виникнення лихоманки та висипу у пацієнтів з муковисцидозом.
Бета-лактамні антибіотики, включаючи піперацилін із тазобактамом, можуть спричиняти симптоми порушень функції мозку (енцефалопатія) або напади епілепсії (судоми).
Повідомлення про побічні ефекти

Якщо виникають будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біобійчих продуктів:
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Піперацилін + тазобактам Калцекс

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній упаковці та
на етикетці флакону після надпису «EXP». Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Не зберігати при температурі вище 30 ℃.
Флакон слід зберігати в зовнішній упаковці, щоб захистити від світла.
Термін зберігання після реконституції у флаконі
Після реконституції у відповідному розчиннику хімічна та фізична стабільність лікарського засобу зберігається
12 годин при температурі 25 ℃ та 48 годин при температурі 2–8 ℃.
Термін зберігання після розведення розчину після реконституції
Хімічна та фізична стабільність розведеного розчину після реконституції зберігається 12 годин
при температурі 25 ℃ та 48 годин при температурі 2–8 ℃ після розведення розчином Рінгера ацетатним,
натрію хлоридом 9 мг/мл (0,9 %), глюкозою 50 мг/мл (5 %), глюкозою 50 мг/мл (5 %) у натрію хлориді 9 мг/мл (0,9 %)
у рекомендованому об’ємі для подальшого розведення.
Щоб отримати інформацію щодо сумісних розчинів і об’ємів розчинів, які використовуються для реконституції та розведення,
дивіться розділ «Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:» нижче.
З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід використовувати негайно. Якщо розчин не використовується
відразу, відповідальність за час і умови зберігання перед застосуванням несе користувач, і зазвичай цей період не повинен
перевищувати 12 годин при температурі 2–8 ℃, якщо реконституція/розведення були проведено
в контрольованих і валідованих асептичних умовах.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Необхідно запитати у фармацевта,
як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Такі дії допоможуть захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс

Діючими речовинами лікарського засобу є піперацилін та тазобактам.

Піперацилін + тазобактам Калцекс, 2 г + 0,25 г
Кожна ампула містить натрієву сіль піперациліну у кількості, що відповідає 2 г піперациліну, та натрієву сіль тазобактаму у кількості, що відповідає 0,25 г тазобактаму.
Піперацилін + тазобактам Калцекс, 4 г + 0,5 г
Кожна ампула містить натрієву сіль піперациліну у кількості, що відповідає 4 г піперациліну, та натрієву сіль тазобактаму у кількості, що відповідає 0,5 г тазобактаму.
Лікарський засіб не містить інших складових.

Як виглядає лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс і що містить упаковка
Лікарський засіб Піперацилін + тазобактам Калцекс є білим або майже білим порошком для приготування розчину для інфузії у скляних ампулах із синіми (2 г + 0,25 г) або помаранчевими (4 г + 0,5 г) пластиковими кришками. Ампули розміщені в картонному пакуванні.
Розміри упаковок: 1 або 10 ампул.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Відповідальний суб’єкт та виробник
AS KALCEKS
Krustpils iela 71E
LV-1057 Rīga
Латвія
Тел.: +371 67083320
Електронна пошта: [email protected]

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:
Данія Piperacillin/Tazobactam Kalceks
Австрія, Німеччина Piperacillin/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Piperacillin/Tazobactam Kalceks 4 г/0,5 г Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Чехія, Норвегія, Швеція Piperacillin/Tazobactam Kalceks
Бельгія Piperacilline/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г poeder voor oplossing voor infusie
Piperacilline/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г poudre pour solution pour perfusion
Piperacilline/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Хорватія Piperacilin/tazobaktam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г prašak za otopinu za infuziju
Фінляндія Piperacillin/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г infuusiokuiva-aine, liuosta varten
Франція PIPERACILLINE/TAZOBACTAM KALCEKS 2 г/0,25 г poudre pour solution pour perfusion
PIPERACILLINE/TAZOBACTAM KALCEKS 4 г/0,5 г poudre pour solution pour perfusion
Угорщина Piperacillin/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г por oldatos infúzióhoz
Ірландія Piperacillin/Tazobactam 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г powder for solution for infusion
Італія Piperacillina/Tazobactam Kalceks
Латвія Piperacillin/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г pulveris infūziju šķīduma pagatavošanai
Литва Piperacillin/Tazobactam Kalceks 2000 мг/250 мг, 4000 мг/500 мг milteliai infuziniam tirpalui
Нідерланди Piperacilline/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г poeder voor oplossing voor infusie
Польща Piperacillin + Tazobactam Kalceks
Словенія Piperacilin/tazobaktam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г prašek za raztopino za infundiranje
Іспанія Piperacilina/Tazobactam Kalceks 2 г/0,25 г, 4 г/0,5 г polvo para solución para perfusión EFG

Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:

Для отримання повної інформації про лікарський засіб слід ознайомитися з його
Характеристикою лікарського засобу:
Несумісність фармацевтична
Не змішувати цей лікарський засіб з іншими лікарськими засобами, крім тих, що зазначені
нижче.
Якщо піперацилін з тазобактамом застосовується одночасно з іншим антибіотиком
(наприклад, аміноглікозидом), компоненти повинні вводитися окремо. Сумісне застосування
β-лактамних антибіотиків з аміноглікозидами in vitro може призвести до значної інактивації
аміноглікозиду.
У зв’язку з хімічною нестабільністю, піперацилін з тазобактамом не слід застосовувати
з розчинами, що містять лише натрію гідрогенкарбонат.
Розчин Рінгера з лактатами (розчин Гартмана) несумісний з піперациліном і тазобактамом.
Піперацилін з тазобактамом не слід додавати до продуктів крові або гідролізатів
альбуміну.
Інструкція щодо використання та утилізації
Виключно для одноразового застосування.
Реконституцію та розведення необхідно проводити в асептичних умовах.
Невикористаний розчин утилізувати.
Внутрішньовенне введення
До кожної ампули слід додати кількість розчинника, зазначену в таблиці нижче, використовуючи
розчинники, придатні для реконституції. Змішувати до повного розчинення. Повне розчинення
повинно відбутися протягом 2 хвилин постійного змішування (детальніше — див. нижче).
Готовий розчин є прозорим або трохи жовтуватим.

Вміст ампули	Об’єм розчинника*, що додається до ампули
2 г + 0,25 г (2 г піперациліну і 0,25 г тазобактаму)	10 мл
4 г + 0,5 г (4 г піперациліну і 0,5 г тазобактаму)	20 мл

* Розчинники, придатні для реґідратації:

9 мг/мл (0,9%) розчин хлориду натрію
50 мг/мл (5%) розчин глюкози
50 мг/мл (5%) глюкоза в 9 мг/мл (0,9%) розчині хлориду натрію
вода для ін'єкцій

Максимальний рекомендований об’єм стерильної води для ін'єкцій — 50 мл на одну дозу.
Розчин після реґідратації слід набрати з флакону за допомогою шприца. Після розчинення порошку
у рекомендованому способі, вміст флакону, набраний за допомогою шприца, міститиме зазначену
на етикетці кількість піперациліну та тазобактаму.
Реґідратований розчин можна далі розбавляти до потрібного об’єму (наприклад: від 50 мл до 150 мл)
одним із нижче зазначених розчинників:

9 мг/мл (0,9%) розчин хлориду натрію
50 мг/мл (5%) розчин глюкози
50 мг/мл (5%) глюкоза в 9 мг/мл (0,9%) розчині хлориду натрію
розчин ацетату Рінгера

Розчин слід перевірити перед застосуванням для його оцінки. Слід застосовувати виключно прозорі
розчини, вільні від твердих частинок.
Усі не використані залишки лікарського засобу або його відходи слід утилізувати відповідно
до місцевих правил.