Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Луробран, 18,5 мг, таблетки в оболонці
Луробран, 37 мг, таблетки в оболонці
Луробран, 74 мг, таблетки в оболонці
Луробран, 111 мг, таблетки в оболонці
Луробран, 148 мг, таблетки в оболонці
Lurasidonum
Перед прийняттям лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї знову.
При виникненні будь-яких запитань звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання схожі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Луробран і для чого його застосовують
Важливі відомості, перш ніж приймати Луробран
Як приймати лікарський засіб Луробран
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лікарський засіб Луробран
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Луробран і для чого його застосовують

Лікарський засіб Луробран містить активну речовину з назвою луразидон, яка належить до групи лікарських засобів, що називаються нейролептиками. Його застосовують для лікування симптомів шизофренії у дорослих пацієнтів (у віці 18 років і старше) та підлітків у віці 13–17 років. Дія луразидону полягає у блокуванні рецепторів у мозку, до яких приєднуються допамін і серотонін. Допамін і серотонін — це нейромедіатори (речовини, що забезпечують зв’язок між нервовими клітинами), пов’язані з виникненням симптомів шизофренії. Блокуючи ці рецептори, луразидон сприяє нормалізації мозкової активності, зменшуючи симптоми шизофренії.
Шизофренія — це захворювання, при якому спостерігаються симптоми, такі як чуття, бачення або відчуття неіснуючих речей, хибні переконання, надмірна підозріливість, відчуження, незв’язна мова, а також сплощення поведінки та емоцій. Особи із цим захворюванням можуть також відчувати депресію, тривогу, почуття провини або напругу. Цей лікарський засіб застосовують з метою полегшення симптомів шизофренії.

2. Важливі відомості перед прийомом ліку Луробран

Коли не приймати лік Луробран:

якщо пацієнт має алергію на луразидон або будь-який інший компонент цього ліку (перераховані в розділі 6)
якщо пацієнт приймає ліки, які можуть впливати на концентрацію луразидону в крові, а саме:
- протигрибкові засоби, такі як ітраконазол, кетоконазол (за винятком кетоконазолу у шампуні), позаконазол або вориконазол
- ліки проти інфекцій, такі як антибіотик кларитроміцин або телітроміцин
- ліки проти інфекції ВІЛ, такі як кобіцистат, індинавір, нелфінавір, ритонавір та саквінавір
- ліки від хронічного гепатиту, такі як боцепревір та телапревір
- антидепресант нефазодон
лік від туберкульозу рифампіцин
ліки, що використовуються при епілептичних нападах, такі як карбамазепін, фенобарбітал та фенітоїн
рослинний засіб від депресії, звіробій звичайний (Hypericum perforatum).

Попередження та заходи обережності
Може знадобитися кілька днів, перш ніж цей лік почне повністю діяти. У разі будь-яких запитань щодо цього ліку слід звернутися до лікаря.
Перед початком прийому ліку Луробран або під час лікування слід обговорити це з лікарем, особливо якщо:

пацієнт має думки про самогубство або проявляє самогубчі дії
пацієнт має хворобу Паркінсона або деменцію
у пацієнта коли-небудь діагностували стан, що супроводжується високою температурою та м’язовою ригідністю (так званий злоякісний нейролептичний синдром), або якщо пацієнт коли-небудь відчував м’язову ригідність і тремор або мав проблеми з рухами (екстрапірамідні симптоми) або неправильні рухи язика чи обличчя (пізні дискінезії). Варто пам’ятати, що цей лік може спричинити такі захворювання
пацієнт має захворювання серця або приймає ліки від захворювань серця, що спричиняють схильність до низького тиску крові, або якщо у когось із членів родини пацієнта є порушення серцевого ритму (зокрема подовження інтервалу QT)
у пацієнта в анамнезі були епілептичні напади або епілепсія
у пацієнта або когось із його родини були тромби, оскільки ліки від шизофренії можуть спричиняти утворення тромбів
у пацієнта збільшені груди (у чоловіків — гінекомастія), у пацієнта виникає виділення молока з грудей (галакторея), відсутність менструації або порушення ерекції
пацієнт має цукровий діабет або схильність до цукрового діабету
пацієнт має знижену функцію нирок
пацієнт має знижену функцію печінки
маса тіла пацієнта збільшилася
у пацієнта виникає зниження артеріального тиску при підйомі, що може призводити до втрати свідомості
у пацієнта є залежність від опіоїдів (лікувана бупренорфіном), сильний біль (лікуваний опіоїдами), депресія або інші захворювання, що лікуються антидепресантами. Спільне застосування цих ліків з ліком Луробран може призвести до серотонінового синдрому — стану, потенційно небезпечного для життя (див. «Лік Луробран та інші ліки»).

Якщо один із вищезазначених станів стосується пацієнта, слід повідомити про це лікаря, який може вважати за доцільне змінити дозу ліку, більш ретельно контролювати стан пацієнта або припинити застосування ліку Луробран.
Діти та підлітки
Не слід застосовувати цей лік дітям віком до 13 років.
Лік Луробран та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Особливо важливо це, якщо пацієнт приймає:

будь-які ліки, що діють на мозок, оскільки вони можуть негативно впливати на дію ліку Луробран на мозок
ліки, що знижують артеріальний тиск, оскільки цей лік також може знижувати тиск крові
ліки від хвороби Паркінсона та синдрому неспокійних ніг (наприклад, леводопа), оскільки цей лік може послабити їхню дію
ліки, що містять похідні алкалоїдів спорини (використовуються при лікуванні мігрені), а також інші ліки, зокрема терфенадин (використовується при лікуванні сінної лихоманки та інших алергічних симптомів), астемізол (використовується при лікуванні сінної лихоманки та інших алергічних симптомів), цизаприд (використовується при лікуванні проблем із травленням), пімозид (використовується при лікуванні психічних захворювань), хінідин (використовується при лікуванні захворювань серця), бепридил (використовується при лікуванні болю в грудях)
ліки, що містять бупренорфін (використовуються при лікуванні залежності від опіоїдів), опіоїди (використовуються при лікуванні сильного болю) або антидепресанти, такі як моклобемід, транілципромін, циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, сертралін, дулоксетин, венлафаксин, амітриптилін, доксепін або триміпрамін. Ці ліки можуть взаємодіяти з ліком Луробран і можуть виникнути симптоми, такі як непрохані, ритмічні скорочення м’язів, зокрема м’язів, що керують рухом очей, збудження, галюцинації, кома, надмірне потовиділення, тремор, надмірні рефлекси, підвищений м’язовий тонус, температура тіла понад 38°C. У разі виникнення таких симптомів слід звернутися до лікаря.

Якщо пацієнт приймає будь-який із цих ліків, слід повідомити про це лікареві, який може вважати за необхідне змінити дозу такого ліку під час лікування ліком Луробран.
Наступні ліки можуть спричинити підвищення концентрації луразидону в крові:

ділтіазем (використовується при лікуванні високого тиску крові)
еритроміцин (антибіотик, що використовується при лікуванні інфекцій)
флуконазол (використовується при лікуванні грибкових інфекцій)
верапаміл (використовується при лікуванні високого тиску крові або болю в грудях).

Наступні ліки можуть спричинити зниження концентрації луразидону в крові:

ампренавір, ефавіренз, етравірін (використовуються при лікуванні інфекції вірусом ВІЛ)
апремант (використовується при лікуванні нудоти та блювоти)
армодафініл, модафініл (використовуються при лікуванні сонливості)
бозентан (використовується при лікуванні високого тиску крові або виразок на пальцях)
нафцилін (використовується при лікуванні інфекцій)
преднізон (використовується при лікуванні запальних захворювань)
руфінамід (використовується при лікуванні епілептичних нападів).

Якщо пацієнт приймає будь-який із цих ліків, слід повідомити про це лікареві, який може вважати за необхідне змінити дозу ліку Луробран.
Лік Луробран та їжа, напої та алкоголь
Під час прийому цього ліку слід уникати вживання алкоголю, оскільки алкоголь посилює негативну дію ліку.
Під час прийому цього ліку не слід пити грейпфрутовий сік. Грейпфрути можуть впливати на дію цього ліку.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Не слід застосовувати цей лік під час вагітності, якщо це не узгоджено з лікарем.
Якщо лікар вважає, що потенційна користь від лікування під час вагітності переважає над потенційним ризиком для ненародженої дитини, він буде ретельно контролювати стан дитини після народження. Це пов’язано з тим, що у новонароджених, матері яких приймали луразидон у третьому триместрі вагітності (останні 3 місяці), можуть виникнути такі симптоми:

тремор, ригідність і (або) слабкість м’язів, сонливість, збудження, проблеми з диханням та труднощі з прийомом їжі.

Якщо у дитини виникне будь-який із цих симптомів, слід звернутися до лікаря.
Невідомо, чи проникає луразидон у грудне молоко. Якщо пацієнтка годує грудьми або планує годувати грудьми, вона повинна обговорити це з лікарем.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Під час лікування цим ліком може виникнути сонливість, запаморочення або порушення зору (див. розділ 4 «Можливі небажані ефекти»). Не слід керувати транспортними засобами, їздити на велосипеді або обслуговувати будь-які інструменти чи механізми, доки не буде відомо, чи діє цей лік на пацієнта несприятливим чином.
Лік Луробран містить натрій
Лік містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на одну таблетку, тобто лік вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки Луробран

Ці ліки слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря або фармацевта. У разі будь-яких сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лікар визначить дозу ліків для конкретного пацієнта, враховуючи:

реакцію пацієнта на призначену дозу
можливе застосування пацієнтом інших ліків (див. пункт 2, «Ліки Луробран та інші ліки»)
можливі проблеми пацієнта з нирками або печінкою.

Дорослі (у віці 18 років і старші)
Рекомендована початкова доза становить 37 мг один раз на добу.
Лікар може збільшувати або зменшувати цю дозу в межах від 18,5 мг до 148 мг один раз на добу.
Максимальна доза не повинна перевищувати 148 мг один раз на добу.
Більші дози (111 мг та 148 мг) не призначаються для застосування як рекомендовані дози на початку лікування,
а використовуються для підтримувального лікування у дорослих.
Молодь у віці 13–17 років
Рекомендована початкова доза становить 37 мг луразидону один раз на добу.
Лікар може збільшувати або зменшувати дозу в межах від 37 до 74 мг один раз на добу.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 74 мг.
Застосування більших доз (111 мг та 148 мг) не рекомендується у дітей та молоді.
Як застосовувати ліки Луробран
Таблетку(таблетки) ліків слід проковтнути цілком, запиваючи водою, щоб не відчути їх гіркого смаку.
Пацієнт повинен приймати дозу ліків регулярно, щодня о той самий час, що сприяє кращому запам’ятовуванню
прийому ліків. Ці ліки слід приймати під час їжі або безпосередньо після прийому їжі, оскільки це сприяє
кращому всмоктуванню ліків організмом і забезпечує їх ефективнішу дію.
Прийом більшої, ніж рекомендована, дози ліків Луробран
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря.
У пацієнта можуть виникнути сонливість, втому, незвичайні рухи тіла, труднощі зі стоянням і ходьбою,
запаморочення через низький тиск крові, а також порушення роботи серця.
Пропуск прийому ліків Луробран
Не слід приймати подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу. Якщо пацієнт пропустив одну
дозу ліків, слід прийняти наступну дозу наступного дня. Якщо пацієнт пропустив дві або більше доз,
слід звернутися до лікаря.
Припинення прийому ліків Луробран
Якщо пацієнт припинить прийом цих ліків, він втратить ефект їхньої дії. Не слід припиняти
застосування цих ліків без рекомендації лікаря, оскільки симптоми хвороби можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, якщо у пацієнта виникнуть будь-які з наступних симптомів:

тяжка алергічна реакція, що проявляється підвищеною температурою, набряком ротової порожнини, обличчя, губ або язика, задихою, свербіжем, висипом на шкірі та іноді зниженням артеріального тиску (гіперчутливість). Такі реакції спостерігаються часто (можуть виникати у 1 з 10 осіб).
тяжкий висип з пухирями на шкірі, у роті, очах та статевих органах (синдром Стівена-Джонсона). Така реакція виникає з невідомою частотою.
підвищення температури, пітливість, м’язова ригідність та порушення свідомості. Це можуть бути симптоми стану, що називається зловісним нейролептичним синдромом. Ці реакції виникають рідко (можуть виникати у 1 з 1000 осіб).
тромби у венах, особливо в ногах (симптоми: набряк, біль та почервоніння ніг), які можуть потрапити з кров’ю до легень, викликаючи біль у грудній клітці та труднощі з диханням. Якщо у пацієнта виникнуть будь-які з перерахованих симптомів, необхідно негайно звернутися за медичною порадою.

У дорослих також можуть виникати наступні побічні ефекти:
Дуже часто (можуть виникати у більше ніж 1 з 10 осіб):

почуття тривоги та неможливість сидіти спокійно
нудота
безсоння.

Часто (можуть виникати у 1 з 10 осіб):

паркінсонізм: це загальний медичний термін, що охоплює багато симптомів, таких як підвищена секреція слини; слинявість; тремтіння м’язів при згинанні кінцівок; уповільнені, обмежені або порушені рухи тіла; відсутність виразу обличчя; м’язовий тонус, напруга шиї; м’язова ригідність; ходьба дрібними, швидкими кроками, з волочінням ніг, та відсутність нормальних супутніх рухів руками під час ходьби; наполегливе моргання очима у відповідь на постукування по чолі (неправильний рефлекс)
порушення мови, нетипові рухи м’язів; сукупність симптомів, що називаються екстрапірамідними симптомами (англ. extrapyramidal symptoms, EPS), до яких належать нетипові, безцільові непрохідні рухи м’язів
прискорене серцебиття
підвищений артеріальний тиск
запаморочення
судоми та м’язова ригідність
блювота
діарея
біль у спині
висип та свербіж
неперетравність
сухість у роті або надмірна секреція слини
біль у животі
сонливість, втому, збудження та тривога
збільшення маси тіла
підвищення активності креатинкінази (ферменту, що міститься у м’язах), що виявляється при дослідженні крові
підвищення рівня креатиніну (показник функції нирок), що виявляється при дослідженні крові
зниження апетиту.

Не дуже часто (можуть виникати у 1 з 100 осіб):

нерозбірлива мова
кошмари
труднощі з ковтанням
подразнення слизової оболонки шлунка
раптове почуття тривоги
судоми (припадки судом)
біль у грудній клітці
біль у м’язах
тимчасова втрата свідомості
почуття обертання
порушення провідності електричних імпульсів у серці
повільна робота серця
біль у суглобах
проблеми з ходьбою
ригідна поза тіла
підвищення рівня пролактину в крові, підвищення рівня глюкози в крові (цукор у крові), підвищення активності деяких печінкових ферментів (виявляється при дослідженні крові)
зниження артеріального тиску при підйомі, що може призвести до втрати свідомості
застуда
приливи гарячого
нечітке бачення
надмірна пітливість
біль під час сечовипускання
неконтрольовані рухи губ, язика та кінцівок (пізні дискинезії)
низький рівень натрію в крові, що може призводити до втому та дезорієнтації, тремтіння м’язів, судом та коми (гіпонатріємія)
відсутність енергії (летаргія)
гази в кишечнику (метеоризм із виділенням газів)
біль у шиї
проблеми з ерекцією
болісні менструації або відсутність менструації
зниження кількості червоних кров’яних тілець (які розносять кисень по організмі).

Рідко (можуть виникати у 1 з 1000 осіб):

рабдоміоліз, тобто розпад м’язових волокон, що призводить до вивільнення вмісту м’язових волокон (міоглобіну) у кровообіг, що проявляється біллю в м’язах, нудотою, почуттям сплутаності, неправильною частотою та ритмом роботи серця та, можливо, темним кольором сечі
підвищення кількості еозинофілів (певного типу білих кров’яних тілець)
набряк під шкірою (ангіоневротичний набряк)
навмисне самопошкодження
судинно-мозкову подію
ниркову недостатність
зниження кількості білих кров’яних тілець (що борються з інфекціями)
біль у грудях, виділення молока з грудей
раптову смерть.

Частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних):

зниження кількості клітин підгрупи білих кров’яних тілець (нейтрофілів)
порушення сну
у новонароджених можуть спостерігатися такі симптоми, як збудження, посилення або послаблення м’язового тонусу, тремтіння м’язів, сонливість, проблеми з диханням або годуванням
неправильне збільшення грудей
у групі людей похилого віку з деменцією спостерігалося незначне збільшення кількості смертей серед пацієнтів, які приймали ліки від шизофренії, порівняно з пацієнтами, які не приймали ці ліки.

У підлітків можуть виникати наступні побічні ефекти:
Дуже часто (можуть виникати у більше ніж 1 з 10 осіб):

почуття тривоги та неможливість сидіти спокійно
головний біль
сонливість
нудота (погане самопочуття).

Часто (можуть виникати у 1 з 10 осіб):

збільшення або зменшення апетиту
нетипові сни
труднощі заснути, напруга, збудження, тривога та дратівливість
фізичне слабкість, втому
депресія
психотичні розлади: медичний термін, що стосується багатьох психічних захворювань, що призводять до порушень мислення та сприйняття; пацієнти з психозами втрачають контакт з реальністю
симптоми шизофренії
труднощі з концентрацією уваги
почуття обертання
нетипові непрохідні рухи (дискинезії)
неправильний м’язовий тонус, включаючи крич шиї та непрохідне відхилення очей догори
паркінсонізм: медичний термін, що стосується ряду симптомів, які включають надмірну секрецію слини; слинявість; тремтіння м’язів при згинанні кінцівок; уповільнені, обмежені або порушені рухи тіла; відсутність виразу обличчя; м’язовий тонус; ригідність шиї; м’язова ригідність; ходьба дрібними, швидкими кроками, з волочінням ніг, та відсутність нормальних супутніх рухів руками під час ходьби; наполегливе моргання у відповідь на постукування по чолі (неправильні рефлекси)
прискорене серцебиття
труднощі з дефекацією (запор)
сухість у роті або надмірна секреція слини
блювота
надмірна пітливість
м’язова ригідність
проблеми з ерекцією
підвищення активності креатинкінази (м’язового ферменту), що виявляється при дослідженні крові
підвищення рівня пролактину (гормону) у крові, що виявляється при дослідженні крові
збільшення або зменшення маси тіла.

Не дуже часто (можуть виникати у 1 з 100 осіб):

гіперчутливість
застуда, інфекція горла та носа
підвищена активність щитовидної залози, запалення щитовидної залози
агресивна поведінка, імпульсивна поведінка
апатія
стан сплутаності
депресивний настрій
втрата контакту з нормальними процесами мислення (дисоціативні розлади)
галюцинації (слухові або зорові)
думки про вбивство
труднощі заснути
збільшення або зменшення сексуального бажання
відсутність енергії
зміни психічного стану
обсесивні думки
почуття гострої та паралізуючої тривоги (напад паніки)
виконання непрохідних, безцільових рухів (психомоторна надмірна активність)
надмірна активність м’язів тіла (гіперкінезія), неможливість відпочити (рухове непокоя)
неконтрольоване бажання рухати ногами (синдром неспокійних ніг), неконтрольовані рухи губ, язика та кінцівок (пізня дискинезія)
порушення сну
думки про самогубство
порушення мислення
незначність (почуття обертання)
зміни у відчутті смаку
порушення пам’яті
неправильні відчуття на шкірі (парестезії)
почуття ношіння тісної стрічки навколо голови (напружені головні болі), мігрені
труднощі з фокусуванням зору, нечітке бачення
підвищена чутливість слуху
серцебиття, зміни в ритмі серця
зниження артеріального тиску при підйомі, що може призвести до втрати свідомості
підвищений артеріальний тиск
біль або порушення в області живота
відсутність або недостатня секреція слини
діарея
неперетравність
сухість уст
біль у зубах
часткове або повне відсутність волосся, неправильне зростання волосся
висип, кропив’янка
судоми та м’язова ригідність, м’язові болі
біль у суглобах, біль у плечах та ногах, біль у щелепі
наявність білірубіну в сечі, наявність білка в сечі, маркери функції нирок
біль або труднощі під час сечовипускання, часте сечовипускання, порушення функції нирок
порушення статевої функції
труднощі з еякуляцією
неправильне збільшення грудей, біль у грудях, виділення молока з грудей
відсутність менструації або нерегулярні менструації
видання неконтрольованих звуків та виконання неконтрольованих рухів (синдром Туретта)
озноб
труднощі з ходьбою
погане самопочуття
біль у грудній клітці
гарячка
навмисне передозування
вплив на функцію щитовидної залози, виявлене при дослідженні крові: підвищення рівня холестерину в крові, підвищення рівня тригліцеридів у крові, зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності (HDL), зниження рівня ліпопротеїнів низької щільності (LDL)
підвищення рівня глюкози (цукру) у крові, підвищення рівня інсуліну у крові, підвищення активності деяких печінкових ферментів (маркери функції печінки), що виявляється при дослідженні крові
підвищення або зниження рівня тестостерону у крові, підвищення рівня тиреотропного гормону (TSH) у крові, що виявляється при дослідженні крові
зміни на електрокардіограмі (ЕКГ)
зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості білих кров’яних тілець (що борються з інфекціями), що виявляється при дослідженні крові.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів,
Ал. Єрозолімське 181C, 02-222 Варшава; тел.: + 48 22 49 21 301; факс: + 48 22 49 21 309;
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати лікарський засіб Луробран

Лікарський засіб потрібно зберігати у недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та блистері після напису «EXP».
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Особливих вказівок щодо зберігання лікарського засобу немає.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Луробран

Діючою речовиною лікарського засобу є луразидон.

18,5 мг, таблетки в оболонці:
Кожна таблетка в оболонці містить гідрохлорид луразидону у кількості, що відповідає 18,6 мг
луразидону.
37 мг, таблетки в оболонці:
Кожна таблетка в оболонці містить гідрохлорид луразидону у кількості, що відповідає 37,2 мг
луразидону.
74 мг, таблетки в оболонці:
Кожна таблетка в оболонці містить гідрохлорид луразидону у кількості, що відповідає 74,5 мг
луразидону.
111 мг, таблетки в оболонці:
Кожна таблетка в оболонці містить гідрохлорид луразидону у кількості, що відповідає 111,75 мг
луразидону.
148 мг, таблетки в оболонці:
Кожна таблетка в оболонці містить гідрохлорид луразидону у кількості, що відповідає 149 мг
луразидону.

Інші складові:

Ядро таблетки:
Манітол; крохмаль кукурудзяний; целюлоза микрокристалічна; натрію кроскармелоза; гіпромелоза
тип 2910; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.
Оболонка таблетки (таблетки потужністю 18,5 мг, 37 мг та 111 мг):
Гіпромелоза тип 2910; титану діоксид (Е 171); макрогол; віск Карнауба.
Оболонка таблетки (таблетки потужністю 74 мг та 148 мг):
Гіпромелоза тип 2910; титану діоксид (Е 171); макрогол; заліза оксид жовтий (Е 172); індыготин
(Е 132); віск Карнауба.
Як виглядає лікарський засіб Луробран і що містить упаковка

Таблетки лікарського засобу Луробран потужністю 18,5 мг — це круглі, двосторонньо опуклі таблетки в оболонці білого кольору до білуватого, діаметром 6 мм, з вибитою маркуванням «L» з одного боку та гладкі з іншого боку.
Таблетки лікарського засобу Луробран потужністю 37 мг — це круглі, двосторонньо опуклі таблетки в оболонці білого кольору до білуватого, діаметром 8 мм, з вибитою маркуванням «I» з одного боку та гладкі з іншого боку.
Таблетки лікарського засобу Луробран потужністю 74 мг — це овальні, двосторонньо опуклі таблетки в оболонці світло-зеленого кольору до зеленого, розміром 12 x 7 мм, з вибитою маркуванням «I» з одного боку та гладкі з іншого боку.
Таблетки лікарського засобу Луробран потужністю 111 мг — це овальні, двосторонньо опуклі таблетки в оболонці білого кольору до білуватого, розміром 15 x 8 мм, з вибитою маркуванням «C» з одного боку та гладкі з іншого боку.
Таблетки лікарського засобу Луробран потужністю 148 мг — це овальні, двосторонньо опуклі таблетки в оболонці світло-зеленого кольору до зеленого, розміром 16 x 9 мм, з вибитою маркуванням «L» з одного боку та гладкі з іншого боку.

Таблетки в оболонці лікарського засобу Луробран доступні в упаковках, що містять 28 таблеток у блистерних упаковках
з фольги Алюміній/Алюміній.
Відповідальний суб’єкт та Виробник/Імпортер
Відповідальний суб’єкт
Exeltis Poland Sp. z o.o.
вул. Шамоцька 8
01-748 Варшава
електронна пошта: [email protected]
Виробник/Імпортер
Laboratorios Liconsa S.A.
Avda. Miralcampo, 7
Pol. Ind. Miralcampo
19200 Асукека-де-Енарес (Гвадалахара)
Іспанія
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах Європейського економічного простору
під такими назвами:
Чехія: Isaq
Іспанія: Lurobran
Польща: Lurobran
Швеція: Lurobran