Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Бевімлар, 15 мг, вкриті оболонкою таблетки
Бевімлар, 20 мг, вкриті оболонкою таблетки
Rivaroxabanum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Бевімлар і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Бевімлар
Як застосовувати лікарський засіб Бевімлар
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лікарський засіб Бевімлар
Зміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Бевімлар і для чого його застосовують

Лікарський засіб Бевімлар містить активну речовину ривароксабан.
Лікарський засіб Бевімлар застосовують у дорослих з метою

профілактики утворення тромбів у головному мозку (інсульт) та інших кровоносних судинах організму пацієнта, якщо у пацієнта є форма нерегулярного серцевого ритму, що називається фібриляція передсердь, не пов’язана з клапанною хворобою серця;
лікування тромбів у венах ніг (глибока венозна тромбоз) та кровоносних судинах легень (легенева емболія) та профілактики повторного утворення тромбів у кровоносних судинах ніг і (або) легень.

Лікарський засіб Бевімлар застосовують у дітей та підлітків віком до 18 років із масою тіла 30 кг або більше з метою

лікування тромбів та профілактики повторного утворення тромбів у венах або кровоносних судинах легень після початкового лікування ін’єкційними препаратами, що застосовуються для лікування тромбів, тривалістю не менше 5 днів.

Лікарський засіб Бевімлар належить до групи, відому як антикоагулянти. Він діє шляхом блокування фактора згортання крові (фактор Xa), зменшуючи таким чином схильність до утворення тромбів.

2. Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Бевімлар

Коли не застосовувати лікарський засіб Бевімлар

якщо пацієнт має алергію на ривароксабан або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в розділі 6)
якщо у пацієнта виникає надмірне кровотечіння
якщо у пацієнта є захворювання або стан органу, що призводить до підвищеного ризику серйозного кровотечіння (наприклад, виразка шлунка, травма або крововилив у мозок, нещодавня хірургічна операція на мозку або очі)
якщо пацієнт приймає інші ліки, що запобігають утворенню тромбів крові (наприклад, варфарин, дабігатран, апіксабан або гепарин), за винятком зміни антикоагулянтної терапії або якщо гепарин застосовується для підтримання прохідності катетера у вені або артерії
якщо у пацієнта є захворювання печінки, що призводить до підвищеного ризику кровотечіння
якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми.

Не застосовувати лікарський засіб Бевімлар, а також необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт підозрює, що у нього виникли описані вище обставини.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Бевімлар слід обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Коли слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні лікарського засобу Бевімлар

якщо у пацієнта підвищений ризик кровотечіння, зокрема при таких станах: o тяжке захворювання нирок у дорослих та помірне або тяжке захворювання нирок у дітей та підлітків, оскільки функція нирок може впливати на кількість лікарського засобу, що діє в організмі пацієнта, o прийом інших ліків, що запобігають згортанню крові (наприклад, варфарин, дабігатран, апіксабан або гепарин) при зміні антикоагулянтної терапії або коли гепарин застосовується для підтримання прохідності катетера у вені або артерії (див. розділ «Лікарський засіб Бевімлар та інші ліки»), o порушення згортання крові, o дуже підвищений артеріальний тиск, який не зменшується незважаючи на застосування ліків, o захворювання шлунка або кишечника, що можуть призводити до кровотечіння, наприклад, запалення кишечника та шлунка або запалення стравоходу (горло та стравохід), наприклад, через рефлюксну хворобу стравоходу (закидання шлункової кислоти у стравохід) або пухлини у шлунку або кишечнику, або у статевій системі, або в сечовидільних органах, o захворювання судин крові задньої частини очного яблука (ретинопатія), o захворювання легень, при якому бронхи розширені та заповнені гноєм (бронхоектази) або попереднє кровотечіння з легень,
у пацієнтів з клапанними протезами,
якщо у пацієнта виявлено захворювання, що називається синдромом антифосфоліпідного синдрому (порушення імунної системи, що призводить до підвищеного ризику утворення тромбів), пацієнт повинен повідомити про це лікаря, який прийме рішення про можливу зміну терапії,
якщо у пацієнта виявлено порушення артеріального тиску або планується хірургічна операція або інше лікування з метою видалення тромбу з легень.

Якщо пацієнт підозрює, що у нього є описані вище стани, необхідно повідомити лікаря
перед застосуванням лікарського засобу Бевімлар. Лікар вирішить, чи можна застосовувати цей засіб, а також чи потрібно піддавати пацієнта особливо ретельному спостереженню.
Якщо пацієнту необхідно пройти операцію:

необхідно дуже точно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо прийому лікарського засобу Бевімлар у чітко визначений час до або після операції
якщо під час операції планується катетеризація або пункція хребта (наприклад, для епідуральної або спінальної анестезії або зменшення болю): o дуже важливо приймати лікарський засіб Бевімлар до та після пункції або видалення катетера у чітко визначений час, відповідно до рекомендацій лікаря, o необхідно негайно повідомити лікаря, якщо після завершення анестезії виникнуть такі симптоми, як: оніміння або слабкість у ногах, порушення роботи кишечника або сечового міхура, оскільки в такому випадку необхідне негайне лікування.

Діти та підлітки
Таблетки Бевімлар не рекомендуються для дітей із масою тіла менше 30 кг.
Недостатньо даних щодо застосування лікарського засобу Бевімлар у дітей та підлітків за показаннями для дорослих.
Лікарський засіб Бевімлар та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати, включаючи ті, що відпускаються без рецепта.

Якщо пацієнт приймає: o деякі ліки, що застосовуються при грибкових інфекціях (наприклад, флуконазол, ітраконазол, воріконазол, позаконазол), якщо вони застосовуються не тільки місцево на шкіру o кетоконазол у таблетках (застосовується для лікування синдрому Кушинга, при якому організм виробляє надмір кортизолу) o деякі ліки, що застосовуються при бактеріальних інфекціях (наприклад, кларитроміцин, еритроміцин) o деякі противірусні ліки, що застосовуються при інфекції ВІЛ або лікуванні СНІДу (наприклад, ритонавір) o інші ліки, що застосовуються для зменшення згортання крові (наприклад, еноксапарин, клопідогрель або антагоністи вітаміну К, такі як варфарин або аценокумарол) o протизапальні та знеболювальні засоби (наприклад, напроксен або ацетилсаліцилова кислота) o дронедарон, ліки, що застосовуються для лікування порушень ритму серця o деякі ліки, що застосовуються для лікування депресії (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСН))

Якщо пацієнт приймає: o деякі ліки, що застосовуються для лікування епілепсії (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал) o звіробій звичайний ( Hypericum perforatum ), рослинний засіб, що застосовується при депресії o рифампіцин, який належить до групи антибіотиків

Якщо пацієнт підозрює, що у нього є описані вище стани, необхідно повідомити
лікареві перед застосуванням лікарського засобу Бевімлар, оскільки дія лікарського засобу Бевімлар може зменшуватися. Лікар вирішить, чи застосовувати лікарський засіб Бевімлар, а також чи потрібно піддавати пацієнта особливо ретельному спостереженню.
Вагітність та годування грудьми
Не застосовувати лікарський засіб Бевімлар, якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми. Якщо існує ризик, що пацієнтка може завагітніти, необхідно під час прийому лікарського засобу Бевімлар застосовувати ефективний метод контрацепції. Якщо пацієнтка завагітніє під час застосування цього лікарського засобу, необхідно негайно повідомити про це лікаря, який вирішить, чи продовжувати лікування.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лікарський засіб Бевімлар може спричиняти запаморочення (часті побічні ефекти) та втрату свідомості (нечасті побічні ефекти) (див. розділ 4, «Можливі побічні ефекти»). Пацієнтам, у яких виникають ці побічні ефекти, не слід керувати транспортними засобами, їздити на велосипеді або працювати з інструментами чи механізмами.
Лікарський засіб Бевімлар містить лактозу
Якщо у пацієнта раніше діагностували непереносимість деяких цукрів, він повинен звернутися до лікаря перед прийомом лікарського засобу.
Лікарський засіб Бевімлар містить натрій
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто лікарський засіб вважається «без натрію».

3. Як застосовувати ліки Бевімлар

Ці ліки слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Ліки Бевімлар слід приймати під час їжі.
Таблетку(и) слід ковтнути, бажано запиваючи водою.
Якщо пацієнт має труднощі з ковтанням цілої таблетки, слід проконсультуватися з лікарем щодо інших способів прийому ліків Бевімлар. Таблетку можна розтерти і змішати з водою або м'якою їжею, наприклад, яблучним пюре, безпосередньо перед прийомом. Після прийому цієї суміші слід негайно з'їсти страву. За потреби лікар може ввести розтерту таблетку Бевімлар через назогастральний зонд.
Скільки таблеток слід приймати

Дорослі
o для профілактики утворення тромбів у мозку (інсульт) та інших судинах організму: рекомендована доза — одна таблетка ліків Бевімлар 20 мг один раз на добу. Якщо у пацієнта порушена функція нирок, дозу можна знизити до однієї таблетки ліків Бевімлар 15 мг один раз на добу.
o якщо пацієнту необхідна процедура розкриття судин серця (так звана чресшкірна коронарна інтервенція — англ. percutaneous coronary intervention, PCI з установкою стента), існують обмежені докази щодо зниження дози до однієї таблетки ліків Бевімлар 15 мг один раз на добу (або однієї таблетки ліків Бевімлар 10 мг один раз на добу у разі порушення функції нирок) у поєднанні з антиагрегантом, таким як клопідогрель.
o для лікування тромбів у венах ніг, тромбів у судинах легень та профілактики повторного утворення тромбів: рекомендована доза — одна таблетка ліків Бевімлар 15 мг двічі на добу протягом перших 3 тижнів.
o після 3 тижнів лікування рекомендована доза — одна таблетка ліків Бевімлар 20 мг один раз на добу.
o після щонайменше 6 місяців лікування тромбів лікар може вирішити продовжити лікування, застосовуючи одну таблетку 10 мг один раз на добу або одну таблетку 20 мг один раз на добу.
o якщо у пацієнта порушена функція нирок і він приймає одну таблетку ліків Бевімлар 20 мг один раз на добу, лікар може вирішити знизити дозу після 3 тижнів лікування до однієї таблетки ліків Бевімлар 15 мг один раз на добу, якщо ризик кровотечі перевищує ризик утворення наступних тромбів.
Діти та підлітки
Доза ліків Бевімлар залежить від маси тіла і буде розрахована лікарем.
o Рекомендована доза для дітей та підлітків з масою тіла від 30 кг до менше 50 кг — одна таблетка ліків Бевімлар 15 мг один раз на добу.
o Рекомендована доза для дітей та підлітків з масою тіла 50 кг і більше — одна таблетка ліків Бевімлар 20 мг один раз на добу.
Кожну дозу ліків Бевімлар слід приймати під час їжі, запиваючи напоєм (наприклад, водою або соком). Таблетки слід приймати щодня приблизно в той самий час. Рекомендується встановити нагадування, наприклад, за допомогою будильника.
Для батьків або опікунів: слід спостерігати за дитиною, щоб переконатися, що вона прийняла повну дозу.
Доза ліків Бевімлар залежить від маси тіла, тому важливо відвідувати заплановані візити до лікаря, оскільки може знадобитися коригування дози через зміну ваги.
Ніколи не коригуйте дозу самостійно. За потреби лікар скоригує дозу.
Не діліть таблетку, щоб отримати частину дози. Якщо потрібна менша доза, слід застосувати іншу лікарську форму ривароксабану, наприклад, гранули для приготування суспензії для перорального застосування.
Для дітей та підлітків, які не можуть ковтнути цілі таблетки, слід застосовувати ривароксабан, наприклад, у формі гранул для приготування суспензії для перорального застосування.
Якщо суспензія для перорального застосування недоступна, можна розтерти таблетку ліків Бевімлар і змішати з водою або яблучним пюре безпосередньо перед прийомом. Після прийому цієї суміші слід з'їсти страву. За потреби лікар також може ввести розтерту таблетку через назогастральний зонд.

У разі виплюнення дози або блювоти

менш ніж через 30 хвилин після прийому ліків Бевімлар — слід прийняти нову дозу.
більш ніж через 30 хвилин після прийому ліків Бевімлар — не приймати нову дозу. У цьому випадку наступну дозу ліків Бевімлар слід прийняти в звичайний час.

Слід звернутися до лікаря у разі багаторазового виплюнення дози або блювоти після прийому ліків Бевімлар.

Коли приймати ліки Бевімлар
Слід приймати таблетки щодня до моменту, поки лікар не вирішить припинити лікування.
Найкраще приймати таблетки щодня в той самий час, оскільки так легше пам'ятати про це.
Лікар визначить тривалість лікування.
Для профілактики утворення тромбів у мозку (інсульт) та інших судинах організму:
якщо робота серця вимагає відновлення правильного ритму за допомогою процедури кардіоверсії, ліки Бевімлар слід приймати в час, визначений лікарем.

Пропуск прийому ліків Бевімлар

Дорослі, діти та підлітки: якщо пацієнт приймає одну таблетку 20 мг або одну таблетку 15 мг один раз на добу і пропустив прийом дози, слід якнайшвидше прийняти таблетку. Не приймати більше ніж одну таблетку за один день для відшкодування пропущеної дози. Наступну таблетку слід прийняти наступного дня, а потім продовжувати прийом однієї таблетки один раз на добу.
Дорослі: якщо пацієнт приймає одну таблетку 15 мг двічі на добу і пропустив прийом дози, слід якнайшвидше прийняти таблетку. Не приймати більше ніж дві таблетки 15 мг за один день. Якщо пацієнт забув прийняти дозу, він може прийняти дві таблетки 15 мг одночасно, щоб отримати загальну дозу двох таблеток (30 мг) за один день. Наступного дня слід продовжити прийом однієї таблетки 15 мг двічі на добу.

Прийом більшої, ніж рекомендована, дози ліків Бевімлар
Якщо пацієнт прийняв більшу, ніж рекомендована, дозу ліків Бевімлар, слід негайно звернутися до лікаря. Прийом надмірної дози ліків Бевімлар збільшує ризик кровотечі.

Припинення застосування ліків Бевімлар
Не припиняйте застосування ліків Бевімлар без попередньої консультації з лікарем, оскільки ці ліки запобігають розвитку серйозного захворювання.
У разі подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Як і інші ліки з подібною дією, що зменшують утворення тромбів у крові, препарат Бевімлар може
викликати кровотечу, яка потенційно може загрожувати життю. Надмірна кровотеча може
призвести до раптового зниження артеріального тиску (шок). Ознаки кровотечі не завжди є очевидними чи помітними.
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо виникнуть будь-які з наступних побічних ефектів:

Ознаки кровотечі
o кровотеча до мозку або всередину черепа (симптоми можуть включати головний біль, односторонній параліч, блювоту, судоми, зниження рівня свідомості та скованість шиї. Серйозний гострий медичний стан. Необхідно негайно викликати медичну допомогу!),
o тривала або надмірна кровотеча,
o незвичайна слабкість, втома, блідість шкіри, запаморочення, головний біль, виникнення набряку невідомої причини, задишка, біль у грудній клітці або стенокардія.
Лікар може вирішити, що необхідне дуже ретельне спостереження за пацієнтом або зміна способу лікування.
Ознаки тяжких шкірних реакцій
o поширена, гостра висипка на шкірі, утворення пухирів або зміни на слизовій оболонці, наприклад, язика або очей (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз),
o лікарська реакція, що супроводжується висипкою, гарячкою, запаленням внутрішніх органів, гематологічними та системними порушеннями (синдром DRESS).
Частота виникнення цих побічних ефектів — дуже рідко (максимум у 1 із 10 000 осіб).
Ознаки тяжких алергічних реакцій
o набряк обличчя, губ, ротової порожнини, язика або горла; кропив’янка та утруднення дихання; раптове зниження артеріального тиску.
Частота виникнення тяжких алергічних реакцій — дуже рідко (анапілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, можуть виникнути у максимум 1 із 10 000 осіб) та нечасто (ангіоневротичний набряк та алергічний набряк можуть виникнути у 1 із 100 осіб).

Загальний перелік можливих побічних ефектів у дорослих, дітей та підлітків:
Часто (можуть виникнути у 1 із 10 осіб)

зниження кількості червоних кров’яних клітин, що може призвести до блідості шкіри та спричинити слабкість або задишку,
кровотеча з шлунка або кишечника, кровотеча з сечостатевої системи (включаючи кров у сечі та важкі менструальні кровотечі), кровотеча з носа, кровотеча із ясен,
кровотеча в око (включаючи кровотечу з білкової оболонки ока),
кровотеча в тканини або порожнини тіла (гематома, синяки),
поява крові у мокротинні (гемоптіз) під час кашлю,
кровотеча зі шкіри або підшкірна кровотеча,
кровотеча після операції,
виділення крові або рідини з місця після хірургічного втручання,
набряк кінцівок,
біль у кінцівках,
порушення функції нирок (можна виявити під час лабораторних досліджень, проведених лікарем),
гарячка,
біль у шлунку, нездужання, нудота або блювота, запори, діарея,
зниження артеріального тиску (симптомами можуть бути запаморочення або непритомність після підйому),
загальне зниження сили та енергії (слабкість, втома), головний біль, запаморочення,
висипка, свербіж шкіри,
підвищення активності деяких печінкових ферментів, що може бути виявлено в результатах аналізу крові.

Нечасто (можуть виникнути у 1 із 100 осіб)

кровотеча до мозку або всередину черепа (див. вище ознаки кровотечі),
кровотеча в суглоб, що призводить до болю та набряку,
тромбоцитопенія (низька кількість тромбоцитів — клітин, що беруть участь у згортанні крові),
алергічні реакції, включаючи алергічні шкірні реакції,
порушення функції печінки (можна виявити під час лабораторних досліджень, проведених лікарем),
результати аналізу крові можуть показати підвищення концентрації білірубіну, активності деяких ферментів підшлункової залози або печінки, або кількості тромбоцитів,
непритомність,
погане самопочуття,
прискорене серцебиття,
сухість у ротовій порожнині,
кропив’янка.

Рідко (можуть виникнути у 1 із 1 000 осіб)

кровотеча в м’язи,
холестаз (застій жовчі), запалення печінки, включаючи ураження клітин печінки,
жовтяниця (жовте забарвлення шкіри та очей),
місцевий набряк,
утворення гематоми в паховій ділянці як ускладнення процедури катетеризації серця, коли катетер вводять у артерію ноги (псевдоаневризма).

Дуже рідко (можуть виникнути у 1 із 10 000 осіб)

накопичення еозинофілів — типу білих кров’яних клітин гранулоцитарного ряду, що викликають запалення в легенях (еозинофільний пневмоніт).

Частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних)

ниркова недостатність після тяжкої кровотечі,
кровотеча в нирки, іноді з наявністю крові в сечі, що призводить до порушення функції нирок (нефропатія, пов’язана з антикоагулянтами),
підвищення тиску в м’язах ніг та рук після кровотечі, що може призвести до болю, набряку, зміни відчуттів, оніміння або паралічу (синдром компартменту після кровотечі).

Побічні ефекти у дітей та підлітків
Загалом побічні ефекти, що спостерігалися у дітей та підлітків, які лікувалися ривароксабаном, були
подібні за характером до тих, що спостерігалися у дорослих, і в основному мали легкий
або помірний ступінь тяжкості.
Побічні ефекти, що спостерігалися частіше у дітей та підлітків:
Дуже часто (можуть виникнути частіше, ніж у 1 із 10 осіб)

головний біль,
гарячка,
кровотеча з носа,
блювота.

Часто (можуть виникнути у 1 із 10 осіб)

прискорене серцебиття,
результати аналізу крові можуть показати підвищення концентрації білірубіну (жовчевого пігменту),
тромбоцитопенія (низька кількість тромбоцитів — клітин, що допомагають у згортанні крові),
надмірні менструальні кровотечі.

Нечасто (можуть виникнути у 1 із 100 осіб)

результати аналізу крові можуть показати підвищення підкатегорії білірубіну (прямого білірубіну — жовчевого пігменту).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
PL-02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за лікарський засіб.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Бевімлар

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на блистері та картонному пакуванні
після: EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Особливих рекомендацій щодо зберігання ліків не існує.
Розім’ячені таблетки
Розім’ячені таблетки стабільні у воді або яблучному пюре протягом 4 годин.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така поведінка допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Бевімлар
Діючою речовиною лікарського засобу є ривароксабан.
Одна вкрита оболонкою таблетка містить 15 мг або 20 мг ривароксабану.
Інші складові:

Ядро таблетки: целюлоза микрокристалічна, лактоза моногідрат, повідон К-30, крохмаль кукурудзяний, кросповідон тип B, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат. Див. пункт 2 «Лікарський засіб Бевімлар містить лактозу».
Покриття: гіпромелоза 2910, титану діоксид (Е171), макрогол 4000, заліза оксид червоний (Е 172).

Як виглядає лікарський засіб Бевімлар і що містить упаковка
Вкриті оболонкою таблетки 15 мг — червоні, круглі, двосторонньо опуклі, розміром приблизно 6 мм. Доступні в блистерах, що містять 14, 28, 42, 100 таблеток у картонному пакуванні.
Вкриті оболонкою таблетки 20 мг — коричнево-червоні, круглі, двосторонньо опуклі, розміром приблизно 7 мм. Доступні в блистерах, що містять 14, 28, 42, 100 таблеток у картонному пакуванні.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Суб’єкт, відповідальний за випуск, та виробник

Суб’єкт, відповідальний за випуск:
STADA Arzneimittel AG
Stadastrasse 2-18
61118 Bad Vilbel
Німеччина
Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до представника суб’єкта, відповідального за випуск:
Stada Pharm Sp. z o.o.
вул. Krakowiaków 44
02-255 Варшава
Тел. +48 22 737 79 20

Виробник / Імпортер:
STADA Arzneimittel AG
Stadastrasse 2-18,
61118 Bad Vilbel,
Німеччина
Laboratorios Liconsa S.A.
Avenida Miralcampo 7
Polígono Industrial Miralcampo
ES- 19200 Гвадалахара
Іспанія

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору
під такими назвами:
Швеція: Bevimlar
Чехія: Bevimlar
Угорщина: Bevimlar
Польща: Bevimlar
Словаччина: Bevimlar